У радянські часи книжкові видавництва були здебільшого в столиці і кількох мегаполісах. Слобожанський центр разом із Полтавою був приписаний до харківського видавництва «Прапор», і щоб потрапити до його видавничого плану, черги доводилося чекати роками. Тоді вихід книжки автора із Сумщини був масштабною подією. Інша річ тепер. Лише в Сумах функціонують понад 20 видавництв, які готові видати книжку, аби лишень автор мав товстенький гаманець.

Яка ж нині літературна Сумщина, де письменниц­тво має сильні і масштабні традиції? Чи відповідає друкована продукція області вимогам теперішнього часу? На ці й інші запитання шукали відповіді учасники першого книжкового форуму, ініційованого департаментом комунікацій та інформаційної політики Сумської міської ради.

Запрошення до мікрофона

З’ясувалося, що паперова книжка, попри скептичні прогнози, досі посідає важливе місце у повсякденні городян. У форумі взяли участь представники деяких районних центрів, де також вирує видавниче життя. Перед численними читачами свої професійні набутки презентували видавництва «Мрія», «Видавничий будинок «Еллада», «Університетська книга» й інші — всього приблизно десяток. Долучилися працівники Сумської міської централізованої бібліотечної системи, книжкові магазини, літературні студії, Сумська обласна організація Національної спілки письменників України, представники якої презентували кілька знакових видань. Лауреат літературних премій Анна Коршунова — «Казкове місто Суми», прозаїк Петро Нестеренко — «І повернувся білим журавлем» про Героя України наймолодшого «кіборга» сумчанина Сергія Табалу, поетеса Тамара Герасименко — поетичну збірку «Незнайомці» із сумськими ліричними мотивами, Євген Положій — «Іловайськ», «Перехрестя», Антоніна Кохан (як упорядник) — збірник нарисів про відомих сумчан, автор цих нотаток — документально-публіцистичну повість «На гребені хвиль» про дворазового олімпійського чемпіона з греблі на байдарках і каное Олександра Шапаренка, інші автори.

Учасники форуму могли не тільки побувати на автограф-сесії і придбати ті чи ті видання, а й взяти участь у круглих столах «Популяризація української книжки», «Видавнича справа: проблеми і перспективи», «Друкована книжка чи електронна: який він, сьогоднішній читач?» тощо.

Видання за бюджетні кошти

У переліку презентованих книжок левова частка має сумське походження. Як наголосив Сумський міський голова Олександр Лисенко, міська влада й депутатський корпус і надалі підтримуватимуть ті рукописи, які розповідають про Суми, його славетних уродженців, промислові, культурно-мистецькі, меценатські й інші традиції. Упродовж останніх років на реалізацію міської книговидавничої програми спрямовують чималі кошти, і частину з перелічених видань надруковано саме за гроші міського бюджету.

Ось тільки часто постає запитання: який саме рукопис заслуговує на бюджетну підтримку? Раніше ця проблема вирішувалася на користь авторів, які мали найгостріші пробивні лікті. Нині інакше. Кілька років тому створили експертну раду, до якої увійшли авторитетні місцеві письменники, критики, краєзнавці, а також представники влади й окремих видавництв. Саме вони і створили фільтр для рукописів. Хоч і непросто було спочатку, сірі невиразні рукописи тепер не мають шансів на бюджетне фінансування. Як підсумували учасники форуму, і в невеликих містах та містечках є всі умови й можливості випускати високоякісну друковану продукцію, яка має позитивний резонанс і стає загальноукраїнським явищем.

Проблеми без дилеми?

Що ж гальмує місцевий книговидавничий процес? Книжки, видані за бюджетні кошти міста чи області, майже не мають шансів потрапити навіть до сусідніх регіонів чи столиці. По-перше, через обмежений наклад; по-друге, вони мають поповнювати виключно місцеві бібліотеки. Що вже казати про вільний продаж, який суворо заборонено, бо то — бюджетні кошти. Ось і виходить: хочеш прочитати таку книжку — йди в бібліотеку! Тож сумські видання читають здебільшого на Сумщині, бо до інших регіонів вони не надходять.

Утім, проглядаються окремі оптимістичні варіанти: для збільшення накладу можна залучати підприємливих спонсорів, які б заробляли на особливо популярних виданнях. Це корисно не тільки для них особисто, а й бюджету та читачів: що більший наклад, то нижча собівартість примірника.

Щоправда, така новація поки що не має системності.

Книжковий форум у Сумах і області зробив перший огляд книжкового ринку, означив його проблеми, аби далі працювати на благо читача.