Ось уже багато років Лебединське вище професійне училище готує фахівців для лісового господарства. Створений 70 років тому заклад подає приклад не тільки добротної організації освітнього процесу, а й умілого та ефективного господарювання. Адже весь час тут мають власне підсобне господарство, в якому утримують велику рогату худобу.

Здавалося б, який зв’язок між підготовкою лісівників і тваринництвом? Як вважає директор училища Анатолій Троян, цілком логічний і виправданий. Нині тут доглядають 30 дійних корів і 35 голів молодняку, щодня одержують по кілька центнерів високоякісного молока, яке використовують для харчування здобувачів освіти — їх майже 300. Це важливо передовсім у контексті загальноукраїнської освітньої програми «Склянка молока».

Надлишок училище регулярно продає своїм працівникам та місцевому населенню. Ціна цілком прийнятна — 17 гривень за літр. Для навчального закладу це додаткові кошти.

А ще робочі місця — худобу порає доярка, а у виробництві зайняті ще троє працівників. До речі,  в училищі утримують корів лебединської породи, яку вивели понад 70 років тому, і є підстави вважати, що у 1950-х саме в навчальному закладі з’явилися перші представниці цієї породи.

Під Лебедином молочнотоварною фермою в одному з господарств завідувала Марія Савченко, а слава про тамтешніх майстринь відлунювала навіть у європейських країнах. Нині корови лебединської, як і бурої порід, особливо цінні, адже від них одержують високоякісне гіпоалергенне молоко А-2, що має виняткові перспективи.

Череду треба із чогось починати

За оперативною інформацію, на Сумщині нині близько 50 тисяч корів, з них 24 тисячі — у приватному секторі. Тенденція до скорочення така сама, як і в інших областях України. На жаль, селяни не хочуть утруднювати своє повсякдення худобою, яка потребує особливої уваги, догляду, коштів. Але ж значення молочного поголів’я складно переоцінити, це одна з гарантій продовольчої безпеки.

За словами директора департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександра Маслака, віднедавна у краї роботу підпорядковано утриманню поголів’я на стабільному кількісному рівні. Тут вагомим резервом стають професійно-технічні училища, коледжі, дитячі та будинки-інтернати, інші соціальні заклади, яких на Сумщині десятки. З них у 12 мають 355 голів великої рогатої худоби, зокрема 150 корів. Так, це не тисячі, але ж корова до корови — і вже череда.

Наприклад, у Лебедині впродовж багатьох років функціонує психоневрологічний інтернат, у якому близько 200 пацієнтів. За словами завідувача підсобного господарства інтернату Миколи Шевченка, тут утримують 27 голів великої рогатої худоби, з яких 15 корів і троє телят. Щодня звідси на кухню надходить свіжа молочна продукція, яку використовують для щоденного харчування підопічних.

У штаті підсобного господарства тракторист, доярка, телятниця. Медичний заклад тісно співпрацює з племінним заводом «Михайлівка», який, відповідно до укладеного договору, забезпечує худобу сіном, силосом, соломою. Навколо міста є луки, пасовища, зокрема, лісгоспу якими користуються інтернатівці. Це дає змогу виробляти недороге молоко, адже витрати мінімальні. 

Ще більше підсобне господарство в Атинському психоневрологічному інтернаті, колектив якого після обстрілу російськими військами торік 3 липня евакуювали із прикордонної місцевості, що додало проблем. Однак як сказав директор установи Олег Терещенко, поголів’я залишається стабільним і має важливе економічне та соціальне значення. Це 70 голів ВРХ, з яких 33 корови, до 200 свиней і 100 овець, 30 кіз зааненської породи, четверо коней. Господарство доглядають майже 20 працівників, або кожен шостий у штаті інтернату. У планах дирекції — налагодити випуск крафтових виробів з козячого молока, що не лише урізноманітнить щоденне меню, а й дасть змогу вийти спочатку на місцевий, а згодом й інші продовольчі ринки.

Дбають про своїх юних пацієнтів в Білопільському дитячому будинку-інтернаті, де в підсобному господарстві утримують 12 корів, 60 свиней, іншу живність. Дітям щоденна склянка свіжого молока дуже потрібна.

 До фінансів —  бажання

Тож Сумщина має чимало позитивних прикладів, коли за клопітну тваринницьку справу беруться не з принуки, а за власним бажанням. Важливе значення має урядова фінансова підтримка господарників, які розуміють важливість тваринницької, зокрема молочної спеціалізації.

Торік у серпні в Україні запрацював ДАР — Державний аграрний реєстр, ставши ефективним прозорим важелем підтримки сільськогосподарських товаровиробників. За цей час у ньому зареєструвалися понад 800 суб’єктів господарювання Сумщини.   

Згідно з постановою Кабінету Міністрів від 16 серпня 2022 року «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам та іншим виробникам сільськогосподарської продукції», за напрямом «Бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь сільськогосподарського призначення» (один гектар) 581 заявникові спрямовано 57,6 мільйона гривень (з розрахунку 3,1 тисячі на гектар); за напрямом «Спеціальна бюджетна дотація за утримання великої рогатої худоби (корів) усіх напрямів продуктивності» 122 заявники отримали 3,8 мільйона (з розрахунку 5,3 тисячі на гектар).

Як підсумовує т.в.о. голови Сумської ОДА — начальника ОВА Тарас Савченко, в регіоні втілюють на практиці Стратегію відновлення та розвитку економіки області на 2022—2024 роки, в якій важливе місце відведено молочному скотарству як основі продовольчої безпеки. Тож утримання корів має і матиме надалі всіляке сприяння.