«Програма оренди житла з правом викупу надасть можливість вирішити квартирне питання і в невеликих містах»

 

Заступник директора
департаменту державних програм
та розвитку житлового будівництва
Міністерства регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального господарства
Наталія КОЗЛОВСЬКА

Такої кількості державних програм, спрямованих на поліпшення житлових умов громадян, в Україні не було, здається, ще ніколи. За винятком хіба що радянських часів, але тоді програма була одна: квартири надавали безплатно. Нині ж про безплатно вже не йдеться, адже, на відміну від радянського безоплатного найму, квартири людям пропонують у власність, тож за них треба заплатити. Не секрет, що попри все розмаїття пропонованих умов, не у всіх, хто має право на придбання квартири за державними програмами, є кошти навіть для першого внеску. Можливо, проблему розв’яже ще одна програма — надання квартир в оренду з правом викупу. Отже, державна житлова підтримка стає ще більш розгалуженою. Тому й питань виникає чимало. Ми попросили відповісти на запитання, які турбують читачів «Урядового кур’єра», заступника директора департаменту державних програм та розвитку житлового будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Наталію Козловську.

Скоро й наша мрія про власний куток стане реальністю. Фото Володимира ЗАЇКИ

Банки моніторять кожного забудовника

Олена ТКАЧЕНКО,м. Євпаторія:

— У 1990-х роках ми почали будівництво кооперативного будинку. Після спорудження чотирьох поверхів будівництво було призупинено. Тепер ми, члени кооперативу, хочемо добудувати цей будинок. Чи можемо взяти участь у програмі «Доступне житло» і закінчити будівництво? Будинок розрахований на 72 квартири.

— А скажіть, будь ласка, членів кооперативу також 72 чи менше?

— Нас уже залишилося 38, а тих, хто хоче побудуватися, — десять.

— Ось що можна тут зробити. По-перше, програма доступного житла спрямована на надання громадянам державної підтримки для придбання квартир в недобудованих житлових будинках. Якщо у вашому випадку з 72 квартир більше половини є вільними від зобов’язань, тобто вони нереалізовані, ваш кооператив може реалізувати їх у програму «Доступне житло», їх придбають інші люди, і за рахунок коштів, що надійдуть, добудувати цей будинок.

— Дякую (кладе слухавку).

— Жінка завершила розмову. А їй варто було б поцікавитися, куди треба звертатися.

— То розкажіть, вона прочитає про це вже в  газеті.

— Їй необхідно звернутися до Республіканського комітету АР Крим з будівництва та архітектури, який є розпорядником коштів нижчого рівня. Там зможуть їй допомогти підготувати всі необхідні документи, надати всі потрібні консультації.

Павло,м. Київ:

— У мене запитання щодо будинку на Моторному провулку, 3. Півроку тому ми підписали договір з Житлоінвестом, це комунальне підприємство. У другому кварталі обіцяли здати будинок за програмою 30 на 70. Люди підписали договори, заплатили гроші… Та будівництво вже другий місяць стоїть, ніхто нічого не робить, будівельники кажуть, що їм грошей не платять, терміни переносять. Кажуть, що треба ще щось доплачувати. Взагалі незрозуміло...

— Можливо, там якісь технічні проблеми з мережами? Оскільки комунальне підприємство Києва юридично підпорядковане Головному управлінню житлового забезпечення міста, потрібно звернутися до його керівника — Володимира Миколайовича Денисенка.

— Ми до нього вже ходили. Він каже, що фінансування немає з бюджету. Ви відсилаєте до нього, а він посилається на бюджет…

— Тут потрібно розібратися: якщо квартири реалізовували, то до чого тут фінансування з бюджету? Поспілкуймося з вами окремо щодо цієї ситуації.

— Зараз багато моїх знайомих кажуть, що не поспішають брати участь у державних житлових програмах, бо бояться, що не будуть добудовані будинки. Кілька років тому була подібна ситуація: діяла державна програма, за якою будинки зовсім не починали будувати.

— Справді, це було кілька років тому під Києвом. Таких будинків кілька: у Бучі, Броварах і Василькові. Фінансувалися об’єкти за рахунок кредитів, наданих молодим сім’ям. Ці кошти виведено в офшор, нині правоохоронні органи займаються цим питанням. Там справді громадяни оплатили майже всі кошти, а на будівельному майданчику забито тільки палі. Але людей напризволяще не залишили. Цього року передбачено кошти на забезпечення цих громадян житлом в інших житлових будинках. Це питання вирішене.

— А чи нині є якийсь посилений державний контроль, щоб не сталося подібних ситуацій?

— Нині банки перед тим, як надавати громадянам кредити за пільговими й іпотечними програмами, відповідно до своїх внутрішніх правил і наказів Нацбанку, здійснюють фінансовий моніторинг стану кожного забудовника і кожного об’єкта. Тобто перевіряють як фінансове становище забудовника, так і фінансовий стан об’єкта щодо реалізації освоєних коштів. Тому жодних занепокоєнь з цього приводу не повинно бути. Обласні державні адміністрації, які є розпорядниками коштів нижчого рівня, також здійснюють контроль за відповідними  будівництвами.

Василь ШУТАК,Закарпаття:

— Я оформляю право спадку за законом, мені потрібно ввести в експлуатацію житловий будинок. Начальник інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Закарпатської області Коблик вимагає від мене оформити через суд право на спадщину. На якій підставі він вимагає оформляти спадок через суд? Він не має на це права, це перевищення повноважень.

— Василю Юрійовичу, ви хочете оформити спадок на недобудований житловий будинок?

— Ні. У мене перебудований будинок після паводку 1998 року, і не введений в експлуатацію. Я маю там часткову власність. А ще часткову власність мала покійна дружина.

— Якби ви свого часу, як це визначено законом, ввели будинок в експлуатацію, жодних проблем би не виникло. Але оскільки нині він юридично не введений в експлуатацію, то набуття спадщини на житловий будинок уже як введений в експлуатацію ви не зможете зробити. Вам спочатку необхідно цей будинок оформити у спадщину, а потім вводити в експлуатацію. Раджу вам звернутися до будь-якого нотаріуса, він допоможе.

— У мене спадкова справа відкрита у державного нотаріуса. На якій підставі я маю оформляти право спадку через суд? Не розумію. Прошу назвати якийсь пункт закону чи статтю щодо цього — ніхто не називає. Чому свій будинок (маю на увазі свою часткову власність) не можу ввести в експлуатацію?

— У цій справі треба розбиратися окремо.

Кому допоможе поручитель?

Григорій ДЕМИДЕНКО,підприємець, м. Харків:

— Зараз є багато інформації про програми доступного житла, зокрема про молодіжне будівництво. А останнім часом з’явилась інформація про оренду житла із правом викупу. На мою думку і на думку моїх колег, дуже хороша програма. Коли вона може стартувати і коли дійде до Харкова?

— Програму цю розробляє Державна іпотечна установа спільно з Міністерством фінансів. Вона спрямована на викуп готового, введеного в експлуатацію житла з метою подальшої передачі його громадянам, які перебувають на обліку, в оренду з правом викупу. Ця програма споріднена з програмою здешевлення вартості пільгових іпотечних кредитів. Основні засади як у тій, так і в іншій програмі — це фінансовий лізинг на 15 років і надання громадянам житла в оренду під три відсотки річних. Сподіваюся, що найближчим часом цей порядок буде прийнято Кабінетом Міністрів. Зараз над ним активно працює Міністерство фінансів.

— А хто підпадає під цю програму?

— Громадяни, які стоять на квартирній черзі. Наскільки мені відомо, саме така норма закладена в цьому проекті постанови.

— Я також чув, що в Тернополі запроваджується програма кредитування на пільгових умовах індивідуального будівництва. Чи це справді так і чи буде це поширене  зокрема на  Харківську область?

— Ще з 1998 року працює програма індивідуального сільського будівництва «Власний дім». Вона працює в кожному регіоні і в Харкові зокрема. У Харківській області є комунальне підприємство «Власний дім», яке займається будівництвом житла на селі. І зараз працює вельми активно.

— Ідеться тільки про сільську місцевість?

— Так, тільки про сільську місцевість.

— У багатьох селах нині немає роботи, дуже багато молоді їде в міста, винаймають квартири. На чергу їх ніхто не поставить, бо у них у селах є будинки, як правило, не такі й маленькі, але людям немає сенсу там жити, бо працювати ніде. Та тому, що юридично житлоплоща в них є, у містах  вони не можуть взяти участь у якійсь із житлових програм. Чи все ж таки є можливість?

— Відповідно до порядку про здешевлення вартості іпотечних кредитів, перебування на квартирній черзі не є обов’язковим. Але місце перебування громадянина повинно бути зареєстрованим. Якщо людина винаймає житло у якомусь  місті, їй необхідно через експлуатуючу організацію укласти договір піднайму, що буде фактично реєстрацією.

Його укладають на будь-який термін, протягом якого там проживатиме громадянин. Договір піднайму не має жодних юридичних складових щодо визнання права власності на квартиру, яка винаймається. Якщо за цим місцем реєстрації буде житлової площі менше 9 квадратних метрів на особу, то людина матиме право на участь у цій державній житловій програмі. Водночас програм у нас кілька, вони всі розгалужені й спрямовані на різні верстви населення.

Валерія, м. Запоріжжя:

— У мене така ситуація. Ми проживаємо з мамою, молодшою сестрою і з бабусею та дідусем у двокімнатній квартирі. Мені уже 22 роки, а в мене немає навіть власної кімнати. Та мені сказали, що я не маю права на доступне житло. Бо у нас на чергу ставлять, коли житлова площа менша за 6 квадратних метрів на людину, а в нашій квартирі житлова площа 32 м2. Тобто у нас виходить трохи більше. Чи можна мені якось допомогти, щось порадити, як вийти із цього скрутного становища? Чи маю якусь можливість скористатись програмою «Доступне житло»?

— Відповідно до програми здешевлення вартості пільгових іпотечних кредитів, для громадян, які мають за місцем своєї реєстрації житлової площі менше 9 квадратних метрів на одну особу, перебування на черзі не обов’язкове.

— То це дуже добре!

— Вам в експлуатуючій організації за місцем реєстрації необхідно взяти форму 3, довідку про доходи за останні шість місяців, копію паспорта, копію ідентифікаційного коду і з цими документами звернутися в Запорізьке регіональне управління фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, яке розташоване на вулиці Патріотичній, 49.

— Дуже вам вдячна. І ще одне запитання. Якщо у мене однієї доходів буде недостатньо, мама працює і бабуся з дідусем отримують пенсію…

— Відповідно до порядку, ви можете взяти поручителів. Вивчивши суми доходів поручителів, банк визначатиме можливість надання вам кредиту.

— Тобто може якусь частину цього платежу вносити поручитель?

— Може. Але в кожному конкретному випадку це вирішують із банком.

Наталія Олександрівна,м. Дніпропетровськ:

— Ось усі кажуть: «Доступне житло», програма так називається, а воно насправді не доступне пересічним громадянам, бо перший внесок там великий. І хоч сьогодні держава компенсує відсотки, а де гарантія, що й через кілька років вона компенсуватиме?

— Передусім хочу відразу зауважити: це не безплатне житло. Відповідно до закону, доступним є житло, яке надається громадянам за державної підтримки. Цього року діють два варіанти. Це компенсація 30% вартості квартири, що вельми істотно, або надання громадянам на 15 років кредиту під 3% річних. Якщо ви знаєте середню статистику щодо іпотечного кредитування з тих 45 банків, які на цей час надають такі позики, то не думаю, що хтось надає їх під 3% річних.

Щодо доступності. Якщо ви читали нашу Конституцію, то знаєте, що держава зобов’язана надавати громадянам всебічну підтримку щодо забезпечення їх житлом, але не забезпечувати всіх безплатно.

— Ідеться не про безплатно, а щоб людина мала можливість за свої кошти придбати. Але немає у більшості громадян такої можливості. Ось нещодавно заявили про програму оренди квартир із викупом. Оренда, кажуть, коштуватиме приблизно 2600 гривень на сім’ю, а у малих містах приблизно тисячу, і це буде доступно всім сім’ям. Насправді це дуже дорого. Наприклад, у мене знайома працює в бібліотеці за зарплату півтори тисячі гривень, одна виховує доньку. Живе в гуртожитку. Як вона може придбати собі житло — хоч в оренду, хоч доступне? Не може. І не одна вона така.

— З вами все-таки не погоджуся. Бо, як показує статистика цього року, іпотечна програма набирає непоганих обертів. Якщо у нас на початку реалізації програми за тиждень у середньому оформляли по 10—15 кредитів, то, наприклад, на минулому тижні у регіонах уже оформлено 80 кредитів. І що більше людей з цією програмою знайомляться, то вона більше користується попитом. Щодо передбачення коштів у наступних бюджетах і гарантування державою їх оплати хочу сказати, що не так давно Президент підписав закон №5059 щодо сприяння іпотечному кредитуванню, в якому зобов’язано щороку передбачати кошти на часткову компенсацію відсотків із здешевлення вартості пільгових іпотечних кредитів. Так що проблем з оплатою, думаю, не буде. Це по-перше.

По-друге, цього року з мільярда гривень, який передбачений у державному бюджеті на компенсацію, ми вже отримали 250 млн грн, і цих коштів навіть більше, ніж є в них потреба. Ви ж розумієте, що квартира — це не якась дешева покупка. Ваша подруга, яка працює в бібліотеці, може взяти поручителя, який допоможе їй сплачувати кредит, або чекати соціального житла.

— А на який період оцей недавно підписаний закон гарантує відсоткові виплати банкам?

— На момент існування останнього кредиту. Тобто доки існуватимуть ці кредити, необхідно передбачати в бюджетах відповідні кошти щороку.

Коли ми почали в 2009 році програму 30 на 70, виникло дуже багато проблем, тому що громадянам пропонували розділяти з державою питання щодо забезпечення їх житлом. І всі сподівалися, що й далі будуть безплатні квартири від держави. На жаль, нині це неможливо.  Бо Конституція говорить, що держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надають держава та органи місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Бо, надаючи комусь безплатне житло, держава розв’язує  житлову проблему однієї людини за рахунок податків усіх інших. Ви це розумієте? Так, державна підтримка для тих, хто її потребує, має бути. Але ж повинна бути і якась часткова оплата майбутнім мешканцем. Тож було впроваджено програму 30 на 70, за якою людям потрібно платити 70% вартості помешкання.

— Тобто моїй подрузі потрібно сподіватись не на доступне, а на соціальне житло. А як із соціальним?

— Вам слід звернутися до Дніпропетровської міської ради, яка веде облік таких громадян і допомагає їм. Соціальне житло, відповідно до законодавства, — це житло для тимчасового проживання громадян з обмеженими фінансовими можливостями. Нині наше міністерство розробляє програму, яка закладає засади будівництва такого житла. Закладено норми будівництва як за рахунок державного бюджету, так і за рахунок коштів місцевих бюджетів. Поки що ця програма в роботі. Але міста, які мають фінансову можливість, це питання вирішують уже зараз.

— Щодо майбутньої програми оренди квартир з викупом. Хто вкладатиме гроші в будівництво цих об’єктів — місцева влада чи держава?

— Цю програму фінансуватиме державний бюджет. Якщо ж і місцеві органи виконавчої влади передбачать кошти у себе на реалізацію цієї програми, ми будемо тільки за. Це добре, адже тоді більшу кількість родин можна буде забезпечити власними помешканнями.

— Нині діє ціла низка державних житлових програм, у які  держава вкладає гроші. А чи вистачить на все це в бюджеті коштів? Все ж таки йдеться про чималі суми. Звичайно, люди поступово їх повернуть, але ж відразу треба вкласти багато…

— Справді, відразу потрібно вкласти багато, і я думаю, що в бюджеті відповідні кошти буде передбачено. Якщо буде попит, то держава, безумовно, на нього належно реагуватиме. Якщо говорити про програму оренди з викупом, звичайно, потрібно спрогнозувати, чи користуватиметься вона попитом. Тому що передбачати велику суму на реалізацію програми, яка не матиме відповідного споживача, звісно, недоцільно.

— Мені здається, що попит буде, бо родина зможе отримати готове житло і не чекати, поки добудується будинок, платячи за оренду помешкання у приватному секторі. До того ж, якщо не буде першого внеску — це великий плюс. Моя особиста думка: ця майбутня програма навіть привабливіша за ті, які діють.

— Вони всі різні й розраховані на різні верстви населення. Комусь дуже подобається молодіжна програма, комусь — «Власний дім». До речі, молодіжна програма закінчує термін своєї дії цього року, ми працюємо над її подовженням. Уряд нещодавно ухвалив рішення про подовження дії програми, ми розробляємо відповідний проект постанови, і я  сподіваюся, що найближчим часом його буде розглянуто на засіданні уряду і програму продовжать до 2017 року.

— Я помітила ось таке. Майже всі державні житлові програми орієнтовані переважно на великі міста. «Власний дім» — на село. Але у нас є дуже багато маленьких міст, хоч для забудовників вони чомусь не привабливі. Можливо, тому, що люди там живуть небагаті, у місцевих бюджетах грошей немає. Тож там не будується майже нічого, і  державні житлові програми до цих населених пунктів не доходять. А черга там теж чимала.

— Саме програма оренди житла з правом викупу надасть можливість вирішити квартирне питання і в невеликих містах. Насамперед у програмі доступного житла і в програмі здешевлення пільгових іпотечних кредитів на цей час «беруть участь» майже 350 житлових будинків, і вони охоплюють багато міст. Не всі, згодна, але значну частину. А ось програма оренди з правом викупу надасть можливість громадянам, які проживають у невеликих містах, у тих будинках, які були ще раніше введені в експлуатацію, тобто в будь-якому домі, придбати квартиру шляхом оренди з правом викупу. Хоча конкретніше про цю справу можна буде говорити тоді, коли буде прийнята Кабінетом Міністрів постанова щодо цього і коли буде розроблено порядок надання такого житла.

А цей проект може бути кардинально допрацьований за результатами його розгляду. Можливо, буде реалізовано й інші пропозиції.

До речі, якщо проаналізувати всі ці програми в розрізі регіонів, то побачимо, що в кожній області переважає попит на одну-дві з них. Якщо в Херсонській області програма «Доступне житло» 30 на 70  іде повільно, то програма «Власний дім» —  непогано. На Чернігівщині ж усі програми йдуть добре. Тобто попит залежить від потреб населення, від менталітету жителів.

Якщо зняли з квартирної черги

Ольга ПОНОМАРЕНКО,м. Чернігів:

— Скажіть, якщо сім’я з маленькою квартирою має право на поліпшення житлових умов і члени родини не хочуть роз’їжджатися (приміром, багатодітна сім’я), то чи не простіше було б підключити принцип обміну: здати державі маленьке житло, одержати велике і взяти пільговий кредит лише на погашення різниці їх вартості? Чи це суперечить законодавству?

— Програма розрахована на поліпшення житлових умов кожної окремої родини. Громадянам усе-таки було б доречніше, враховуючи 47 статтю Конституції, вирішувати це питання з урахуванням вимог саме цієї статті. Тобто розрахувати можливість реалізації тієї квартири, у якій ви проживаєте, і взяти повноцінну квартиру, яку ви бажаєте, у кредит за цією програмою.

Марія МОЗГОВА,м. Київ:

— Моя подруга стояла на квартирній черзі в Києві, але потім черга перестала рухатись. Нещодавно дізналася, що її з черги зняли. Чи може вона поновитися тим числом, коли ставала на чергу?

— Треба з’ясувати, на якій підставі її зняли з черги. Це їй повинні були повідомити. Якщо ж її запрошували для поновлення документів, а вона їх не поновлювала, то не думаю, що її зможуть поставити на чергу тим самим числом.

— А в яких випадках вона може поновитися?

— Поновитися вона може, якщо зняття з черги було безпідставним.  Це треба вирішувати у тих структурах, у яких людина перебуває на обліку. Тобто на підприємстві, якщо це квартирна черга за місцем роботи, або у виконкомі місцевої ради, якщо за місцем проживання. У Києві це КМДА в особі Головного управління житлового забезпечення.

— Наталіє Вікторівно, на вашу думку, чи зникне у нас колись квартирна черга?

— Нині у зв’язку з реалізацією державних житлових програм ми створюємо єдиний реєстр громадян, які перебувають на обліку як такі, що потребують поліпшення житлових умов. Місцеві органи виконавчої влади впроваджують електронну форму квартирного обліку, і в її рамках деякі з них проводять інвентаризацію саме цього обліку. У Києві за результатами проведеної інвентаризації кількість черговиків зі 107 тисяч зменшилася до 98. Буває, що громадяни, ставши на облік, у встановленому порядку не поновлюють свої житлові справи, не надають необхідні документи, а хтось із них уже самостійно поліпшив житлові умови, в когось відпала необхідність у цьому… Однак зараз наявність такої черги — це скоріше статистична інформація, тому що обсяг того житла, яке надають громадянам безплатно, досить невеликий, а для участі в деяких державних житлових програмах перебування на квартирній черзі не обов’язкове.

«Пряму лінію» підготувала і провела Інна КОСЯНЧУК, «Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Наталія КОЗЛОВСЬКА. Народилася у м. Києві. 2004 року закінчила Київський національний університет технологій та дизайну. 2006-го — Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана».

Із вересня 2011 року працює заступником директора департаменту державних програм та розвитку житлового будівництва — начальником відділу реалізації програм житлового будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ. У 2010 році нагороджена відзнакою Мінрегіонбуду —  нагрудним знаком «Почесний працівник будівництва та архітектури» ІІ ступеня.