Як зазначають міжнародні експерти, переважна більшість українців мало обізнана у фінансовій сфері. І цим вміло користуються не лише фінансові аферисти, а й, на перший погляд, деякі "чесні" фінустанови. В арсеналі банкірів чимало усіляких приманок, з допомогою яких вони заробляють немалі дивіденди.
"Наразі як мінімум вісім невеликих банків і три середніх пропонують зависокі депозитні відсотки, використовуючи метод піраміди, коли відсотки за старими депозитами виплачують за рахунок залучення грошей за новими. Це можна робити лише певний час, бо рано чи пізно притік депозитів може припинитися, і відсотки виплачувати буде просто ні з чого. Тоді цим банкам явно не уникнути тимчасової адміністрації, а може й банкрутства", - попереджає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.
У свою чергу "проблемні" банки пропонують своїм клієнтам переоформити звичайні депозити (гривневі, валютні) на так звані "у золоті". При цьому "забувають" повідомити, що цей вид вкладу не гарантується Фондом гарантування вкладів фізосіб. Та якщо у цих двох випадках людям справді бракує елементарних фінансових знань, то у багатьох інших вони просто забувають читати договори, які підписують. Про це нам розповіла директор ВГО "Захисту прав споживачів фінансових послуг" Юлія Бенцлер.
- До нас часто звертаються клієнти банків, які підписали договір на зарплатну чи кредитну картку тощо, але неуважно вивчили його, - каже вона. - Як наслідок, вони цілком законно стають заручниками ситуації і стикаються з фінансовими проблемами, а банки опиняються "у дамках".
- От, приміром, стандартна ситуація, - продовжує вона.
-Споживач отримує платіжну картку і користується нею до закінчення терміну. А потім, зрозуміло, забуває про існування "пластику", як і про те, що рахунок залишився відкритим. А за два-три роки (!) колектори чи сам банк вимагають погасити заборгованість - 2-3 тис. грн. Адже, за договором, клієнт мав сплачувати 50 грн щомісяця за обслуговування свого рахунку. Той факт, що йому більше не нараховують зарплату (або інші виплати) на цю картку, не звільняє його від сплати банківських послуг за обслуговування рахунку. Закон у даному випадку на стороні банку. Все чесно, адже всі умови були прописані в договорі, який підписав клієнт. Єдине, що турбує, моральна сторона питання. Банк вичікує рівно стільки, щоб не скінчився строк позовної давності з цього питання. Звичайно за цей час набігає чимала сума, після чого пред'являються претензії клієнту. А якщо таких клієнтів десятки тисяч? От і рахуйте...
Дві-три тисячі боргу може набігти і у випадку, коли, користуючись кредитною карткою, ви знімаєте замість залишку більшу суму, яку пропонує банкомат. Приміром, 20 грн замість 17 грн. Тоді без попередження, автоматично, як передбачено угодою, (на різницю в 3 грн) відкривається кредит (овердрафт) на 500 грн і по повній програмі нараховуються відсотки. Є також випадки нарахування пені на неповністю погашений кредит. Замість довідки "про повне погашення кредиту" у банку клієнту видають квитанцію про остаточний платіж. Це дає право банку нараховувати прострочку, навіть якщо на рахунку залишилось 2 гривні. Врешті-решт, може бути так, що ви купили в кредит телефон, а будете винні банку як за автомобіль.
Таких цинічних гачків, на які необачно ловляться клієнти банків, можна наводити ще чимало. І від цього ніхто не застрахований. Але це не привід відмовлятись від банківських послуг. Просто треба зважати всі за і проти. Знаючи наперед, що в тексти договорів, роздрукованих такою дрібнотою, що й не прочитаєш, фінустанови інколи-таки закладають підводні рифи, їх треба не лише уважно читати, а й стежити за їхнім виконанням.
