Луганщина сьогодні — це не тільки шахти і терикони, як зазвичай говорять про край гості, які відвідували його багато років тому. Складовими іміджу стало гасло «Луганщина привітна, різноманітна, моя» і зображення символів регіону: лисиці, коня і бабака.
З Лисичої Балки почався Донбас
Саме в Лисичій Балці (нині місто Лисичанськ) у 1795 році було споруджено першу шахту. Від цієї дати варто починати відлік історії індустріального Донбасу. До 1801 року Лисичанськ залишався єдиним місцем вуглевидобутку в краї.
Але це місто — ще й європейська історія Донбасу, адже місцевість, на якій нині воно розташоване, колись називали «десятою бельгійською провінцією». У 1887 році бельгійський інженер Ернест Сольве та місцевий підприємець Іван Любимов, який був власником земель нинішнього Лисичанська, створили акціонерне товариство «Любимов, Сольве і Ко» та заклали фундамент потужного виробництва кальцинованої соди аміачним способом. І донині в місті збережено житлові споруди, які свого часу побудували бельгійці.
Унікальні кінні заводи Біловодщини
Біловодщина, яку свого часу вважали «імператорською столицею кінних заводів», тепер єдина в Україні територія, де залишилося три кінні заводи: Деркульський, Лимарівський і Новоолександрівський, а також розташовані унікальні споруди, що зберігають архітектурне обличчя ХVIII століття.
Серед них — манеж для тренування коней, який звели у 1897 році і називають японським, оскільки зовні він схожий на пагоду, а зсередини — на розкриту парасольку. Найдивовижніше в будівлі те, що її каркас тримається на одному центральному стовпі завдяки геометрично вивіреній системі розтяжок та опор. Манеж за призначенням використовують і досі. А опори не замінювалися з кінця ХІХ століття, бо виготовлені з сибірської модрини — вічного дерева. З неї зроблені палі, на яких і досі тримається Венеція.
Бабаки та ковила у степу
Луганщина — не тільки промисловий край, а ще й незаймані природні території, до яких належить заповідник «Стрілецький степ». Засновано його у 1931 році. Це — унікальне зібрання тваринного і рослинного світу на південному сході України, де взято під охорону природні екосистеми. На території заповідника — понад 3000 видів флори і фауни, серед яких до Червоної книги України та Європейського червоного списку внесено відповідно 92 і 11 видів, а у списки Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі — два види флори і 136 видів фауни, представлені на цій території.
Вигадані й реальні персонажі Старобільська
Про красу Старобільщини розповідати можна довго, але краще хоч раз побачити. Багатьох туристів приваблює те, що саме це місто описали у романі «12 стільців» І. Ільф та Є. Петров як Старгород і де у жовтні щороку проходить мистецько-туристичний фестиваль «Осінь у Старгороді». У центрі міста за туристами з балкону будівлі колишнього готелю спостерігає увічнений у камені Нестор Махно, який тривалий час мешкав у місті, де, за легендою, заховав здобуті ним скарби.
Жіночі костюми розкривають таємниці
Головним надбанням жителі смт Новоайдару вважають найбільшу в Україні колекцію автентичних костюмів цієї території, яку збирали півтора десятка років. У районному краєзнавчому музеї зберігаються 26 унікальних народних костюмів: сукні та спідниці-шарахвани, фартухи-запонки, дивні намиста-бузовки, чудернацькі головні убори-оправи та інше. У кожного вбрання — неповторна історія, що підтверджує мультинаціональність Луганщини.
Адміністративний центр Луганщини
Сєвєродонецьк, який тимчасово став адміністративним центром області, — частина промислової агломерації, що формується навколо річки Сіверський Донець. Це — сучасне місто, яке динамічно розвивається. На його околиці серед величних сосен дуже гармонійно розташувався храмовий комплекс «Лісова дача», де вся атмосфера пронизана духом вічності. Це перша в Сєвєродонецьку типова церковна споруда. При храмі працюють бібліотека і недільна школа, дитячий оздоровчий табір. Улюблене місце відпочинку сєвєродонеччан — два озера Паркове та Чисте.
Преображенський печерний монастир
Унікальний архітектурно-історичний комплекс підземних споруд у Сватівському районі — природний архітектурно-археологічний музей-заповідник «Преображенський печерний монастир». Його будівництво розпочалося в XVII ст. неподалік річки Кобилки на вершині схилу Татарської балки і тривало у кілька етапів аж до кінця ХІХ століття. На початку ХХ ст., з настанням епохи атеїзму, ченці його покинули. У 60-х роках ХХ ст. комплекс відкрили для відвідувачів.
Загальна довжина тунелю з печерами — близько 230 м, у стінах вирубано напівкруглі ніші, ймовірно, для ікон. Є у комплексі й приміщення хрестоподібної форми, що можливо колись слугувало підземним храмом. Вхід до печери обрамляють дерева, які особливо гарні восени. Дорогою до печер можна натрапити на мальовниче джерело з кришталево чистою водою.
Слобожанське подвір’я кінця ХІХ — початку ХХ сторіччя
Етнографічний комплекс «Слобожанське подвір’я кінця ХІХ — початку ХХ сторіччя» є єдиним на Луганщині, де збережено унікальні експонати, які розкривають не тільки особливості культури Новопсковського району, а й популяризують народні традиції Слобожанщини. Будівлі і подвір’я збереглися такими, якими були сільські садиби Слобожанщини наприкінці XІХ століття.
Луганщину часто називають східною брамою України. Край відкритий для тих, хто їде сюди з добром. З давнини Луганщина давала притулок вільним, працьовитим і сильним духом людям, які у безкраїх степах під палючим сонцем створювали нове життя: свої громади з власними господарствами та самобутніми звичаями.
Гості Луганщини не поїдуть без унікальних сувенірів. Комусь сподобається «Щасливий крейдяник» — жартівливий сувенір, вигаданий ініціативною групою Новопсковської громади. Ці креативно оформлені пакуночки з крейдою можна не лише дарувати, а й смакувати. А комусь припаде до смаку товар з пасіки «Медове джерело», що на Сватівщині. Ця місцевість славиться не лише екологічно чистим медом, а й натуральною косметикою з медом, яка користується чималим попитом.
Крім зазначених сувенірів, туристам запропонують інноваційний сувенір — окуляри Travelbox VR, за допомогою яких можна побачити колекцію туристичних панорам Луганщини та відео-360 в режимі віртуальної реальності.
Тож відвідайте цей різноманітний та привітний край, який обов’язково вас приємно здивує, а подорож Луганщиною залишить у вашій пам’яті тільки добрі спогади.
Детальніше про ці та інші привабливі туристські маршрути Луганщини можна дізнатися в департаменті економічного розвитку, зовнішньоекономічної діяльності та туризму Луганської обласної державної адміністрації за адресою:
м. Сєвєродонецьк, просп. Центральний, буд. 59
Тел. +380 (6452) 4-22-50, 2-33-08
E-mail: vistur@ukr.netта economy@loga.gov.ua
Вебсторінка: http://brand.lg.ua/