Місто Лева разом з агломерацією налічує понад мільйон жителів. Щоб розв’язати нагальне питання підтримання чистоти, тут швидкими темпами будують механіко-біологічний комплекс із переробки та перевантаження твердих побутових відходів. Про це, а також про те, як загоюють рани, що залишило на землі сумної пам’яті грибовицьке сміттєзвалище, розповідає «Урядовий кур’єр».

Зелене світло назустріч

На околиці Львова є велика ділянка, на якій із землі стирчать велетенські бетонні палі. Вони нестимуть на собі багатотонні баштові крани. А ще тут  бетонний майданчик і контури ангарів для складування сміття.

«Комплекс спроможний прийняти і переробити протягом року 250 тисяч тонн побутових відходів — стільки, скільки їх виробляє громада Львова, — розповідав директор комунального підприємства «Зелене місто» Львівської міської ради  Тарас Калужний. — Його старт, запланований на наступний рік, дасть змогу додержуватися вимог в охороні довкілля, встановлених українським законодавством і узгоджених з еконормами Євросоюзу». 

Кошторисна вартість об’єкта — 50 мільйонів євро. Більша частина з них надійде від Європейського банку реконструкції та розвитку, 10 мільйонів — від донорської організації у вигляді гранта; 20% витрат надасть місто.

Механічний цикл на підприємстві передбачає відбирання вторинної сировини для подальшої переробки. Поряд із цим готують матеріал для вироб-лення палива з відходів.

«Біологічний цикл охоп-лює перероблення органіки, якої у відходах майже 40%, — розповідає керівник підприємства. — Стабілізацію цих відходів здійснюватимуть у 24 бетонних тунелях. Протягом десяти днів проходитиме біосушіння, і з відходів вилучатимуть біогаз. Відтак із цієї деактивованої маси отримуватимемо RDF-паливо».

Цей вид палива здатний замінити викопні енергоносії вугілля, нафту, газ. Уже є домовленість із заводом в Івано-Франківську про закупівлю RDF-палива для виготовлення цементу. Іванофранківці використовуватимуть його першими в Україні.

За словами пана Калужного, піде в діло і біо-газ — супутній продукт виробничого процесу. Його використовуватимуть для виробництва електроенергії. На підприємстві чимало робіт механізують. Зі сміттєвозів на ваговій автоматично зчитуватимуть дані про вагу, радіаційний фон матеріалів, інформацію про перевізника тощо. 

Відходи — знову в діло

Кінцева мета — спрямувати перероблені відходи на повторне використання. Для цього тут вибудовують логістичний ланцюжок: доставив, переробив, відправив споживачеві, отримав кошти за реалізоване. Комунальне підприємство на відходах зароблятиме кошти. Вони йтимуть на покриття операційних витрат, розвиток інфраструктури комунального господарства Львова.

Тарас Калужний наголосив на довгій процедурі узгоджень в інстанціях: отримання ліцензій, дозволів, а також громадські слухання зайняли майже шість років.

Львів’яни першими пробивали собі дорогу, оскільки схожих на їхнє виробництв у країні досі не було. Їхнім послідовникам, припускає керівник підприємства, термін від планування до реального будівництва займатиме менше часу.

Окремий підрозділ комунального підприємства «Зелене місто» займатиметься виготовленням з органічних відходів компосту. Кількагектарна земельна ділянка завалена продукцією рослинного походження — від зіпсованих харчових продуктів до гілок і навіть стовбурів дерев. Усе це подрібнюють, перемелюють і врешті-решт отримують цінний для аграріїв продукт — компост. Тут теж багатомільйонні інвестиції, які, вважає Тарас Калужний, років через десять мають окупитися. Але ми не затримуємося тут: їдемо до місця, яке 2017-го сколихнуло всю країну трагедією грибовицького полігона твердих побутових відходів 

На сміттєзвалищі створять парк

Височенний вкритий ізоляційними матеріалами насип — такий нині вигляд має Грибовицький полігон. На ньому свого часу загинули четверо працівників, які намагалися загасити пожежу, що виникла на переповненому сміттям звалищі. І раніше це було небезпечне місце, люди пікетували, палили шини й зупиняли автомобілі, вимагаючи припинення діяльності полігона.

«Висота горба зі сміттям спочатку сягала 110 метрів (без урахування 40-метрового яру, що теж був засипаний сміттям), — пояснює Тарас Калужний. — Але горб потроху осідає і тепер він заввишки 84 метри. Протягом наступного десятиріччя ще понижчає на три — чотири метри. 

Нині це зона рекультивації, тобто ми здійснюємо перепрофілювання полігона. На всіх його 26 гектарах буде рекреаційний парк, в якому розважатимуться діти, відпочиватимуть дорослі. Довколишні земельні ділянки вже викупили ті, хто хоче жити поряд, під дачі й для ведення бізнесу». 

Проєкт із рекультивації, тобто доведення сміттєзвалища до встановлених стандартів із природоохорони, було розпочато у вересні 2020-го. Ще цього року заплановано завезти півметровий шар ґрунту, на якому висадять дерева, кущі та квіти. До полігона розпочали прокладати асфальтовану дорогу. Мають на меті спорудити стрілецький тир. 

«Для безпечного користування ділянкою, тобто щоб велетенський земельний насип не сповзав донизу, потрібно правильно викласти кути. Згідно зі світовими стандартами щодо таких об’єктів, вони мають бути від 18 до 24 градусів, — розвіює сумніви щодо безпеки Тарас Калужний. — У такому разі споруда стоятиме віч-но. Використовуємо європейський досвід». 

Покриття полігона складається з трьох шарів: дренажного геокомпозиту (вловлює так званий підшкірний, або звалищний газ), геомембрани (запобігає проникненню опадів) та геотекстилю (цупкий захисний матеріал). Останній вкрив полігон довжелезними спаяними за допомогою робота рулонами завширшки 12 метрів.

Рідини, що утворюються в тілі полігона, мають вигляд фільтрату, за допомогою спеціального обладнання їх переробляють у технічну воду. Її можна використовувати у виробництві. Позбуваються і водойм із фільтратами: їхня площа біля полігона скоротилася до гектара.

Застосовуючи фільтри, вилучають біогаз. Із нього виробляють приблизно 0,5 мегавата електроенергії, нею забезпечують 750 домогосподарств поблизу. Вартість передбачених технологією робіт становитиме майже 22 мільйонів євро. Їх отримають від Європейського банку реконструкції та розвитку. 

«Це один з найбільших полігонів не лише в Україні, а й у Європі. Більший бачив хіба в Марселі», — доповнює розповідь Тарас Калужний.

Завдяки «Зеленому місту», штат якого невдовзі розшириться до пів тисячі осіб, Грибовицьке сміттєзвалище стає екологічно безпечним місцем, і цілий комплекс проблем, пов’язаних зі сміттям, у Львові відходить у минуле.