Останнім часом популярною темою для розмов стало обговорення платіжок за житлово-комунальні послуги. «А скільки тобі за тепло нарахували? А мені ось скільки». Та доки одні українці нарікають на високі тарифи на опалення, інші шукають можливості платити менше. Шукати далеко не треба — досить уважно проаналізувати, скільки переплачуємо через те, що немає обліку тепла. Та навіть якщо міським чи державним коштом теплолічильник і встановлено, то переплачуємо через те, що тепло втікає через не утеплені двері чи стіни. А потім слід зайнятися термомодернізацією будинку.
Звичайно, справа ця недешева, але нині держава, впровадивши урядову програму «теплих» кредитів, підставляє плече тим, хто хоче утеплитися і платити менше. А саме господарям приватних будинків та ОСББ, які вирішили зробити своє житло енергоефективним і взяли для цього позику, компенсує частину тіла цього кредиту. Як цей механізм працює на практиці й скільки люди можуть заощадити, взявши кредит? Про це журналісти довідалися під час прес-туру «Історії успішної термомодернізації ОСББ. Львів», який організували Держенергоефективності спільно з проектом USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні».
Економія у складчину
Досвід Львова у сфері енергозбереження певною мірою показовий. Адже, як зауважив голова Державного агентства з енерго-ефективності та енергозбереження України Сергій Савчук, Львівщина активно впроваджує заходи у сфері енергоефективності й однією з перших в Україні долучилася до програми «теплих» кредитів, запровадивши механізм співфінансування енергоефективних заходів.
А ще область — лідер за кількістю виданих населенню «теплих» кредитів. Цього року, за словами першого заступника голови Львівської ОДА Ростислава Землинського, на реалізацію обласної програми з відшкодування населенню частини відсотків за кредитами на утеплення передбачено 18 мільйонів гривень.
Також в обласному центрі діє міська програма з енергоефективності. Зокрема для ОСББ до 40% тіла кредиту, які відшкодовує держава, додається ще й 30% з міського бюджету. Цього року місто передбачило на це 8 мільйонів гривень — у рази більше, ніж за 2015—2016 роки — тоді було майже 2,3 тисячі. Найчастіше люди беруть кошти на встановлення радіаторів опалення з терморегулятором, заміну вікон на енергоефективні, модернізацію освітлення, облаштування індивідуальних теплопунктів тощо.
А який результат таких вкладень коштів? Про це розповіли керівники ОСББ, які запросили журналістів до своїх «володінь» і показали, як на практиці можна зекономити, зробивши будинок енергоефективним.
Маленькими кроками
ОСББ «Берегиня» вже двічі скористалося програмою «теплих» кредитів.
— Перший кредит — 143 тисячі гривень — ми взяли на встановлення лічильників тепла та електроенергії, заміну вікон у під’їздах, модернізацію освітлення. Ефект відчули дуже швидко. Витрати на оплату електроенергії у під’їздах зменшилися у 4—5 разів. Кредит виплатили легко менш ніж за рік, адже фактичні витрати ОСББ становили 37,7 тисячі гривень. Це завдяки тому, що держава відшкодувала нам 62,4 тисячі гривень, а місцевий бюджет 42,9 тисячі. Це стало для нас стимулом збільшувати енергоефективність будинку, щоб менше платити за комунальні послуги та жити комфортно, — каже голова ОСББ «Берегиня» Олександра Слободян. — Тож узяли ще один кредит, 1,3 мільйона гривень, уже на утеплення будинку. Цього разу держава нам відшкодувала 410 тисяч, а місто — ще 400. Утеплилися, і тепер у квартирах затишно. А ще подивіться, яким ошатним став наш будинок, і не скажеш, що не новобудова! А головне — вартість опалення. Якщо в середньому у Львові в цьому році люди платять по 32 гривні за квадратний метр опалювальної площі, то ми — 23 гривні, тобто на 30% менше.
А ось мешканці іншого Львівського ОСББ — «Стрийська, 89» після термомодернізації будинку платять ще менше — 21 гривню за квадратний метр. Це об’єднання входить до асоціації ОСББ «Оберіг», яким керує небайдужа жінка — Стефанія Климко. Пані Стефа ділиться досвідом, як ішли до термомодернізації будинку.
— Маленькими кроками треба йти. Завжди говорю головам ОСББ, які тільки починають працювати і які зацікавилися енергоефективністю: починайте з найпростішого, з найдешевшого. А потім за рахунок уже одержаної економії можете зробити більше. Ми почали впроваджувати енергоощадні заходи ще 4 роки тому, коли про жодний кредит не йшлося. Спочатку встановили датчики руху і світлодіодні лампи, завдяки чому економимо 38% того, що було раніше. Рішенням зборів зекономлені кошти перекинули на фонд ремонту будинку. Тобто робили ремонти, не збільшуючи внесків для мешканців. Другим кроком була заміна й утеплення інженерних мереж, на це частково надала кошти міська влада, а частково ми вклали власні. Завдяки цьому отримали майже 10% економії тепла. Потім, у 2015 році, замінили вікна на сходових маршах, що теж дало економію майже 10% тепла. А вже останній вирішальний крок, який нам залишилося зробити, — утеплення фасаду.
ОСББ «Стрийська 89» залучило 1,9 мільйона гривень на утеплення багатоповерхівки і також отримало подвійне відшкодування: від держави — більш ніж 671 тисячу гривень, від міста — 400 тисяч.
— Я порахувала: 2-кімнатна квартира за кредитним зобов’язанням сплачує 150 гривень на місяць, але економить 600. Так за 10 опалювальних місяців мені повністю повертається утеплення моєї квартири. Але це ще не все. Не менш важливо, що люди ще до початку опалювального сезону відчули зміни в утеплених квартирах. Зникли грибок, сирість, приємно підійти до такого будинку. А йому 30 років. А на вигляд як новий, — з гордістю каже Стефанія Климко.
Плани на майбутнє
В асоціацію ОСББ «Оберіг» входить 5 об’єднань співвласників, і всі ці будинки буде термомодернізовано — такі плани вибудовує Стефанія Климко. Усе відразу охопити неможливо, але, як вона каже, маленькими кроками можна дістатися кінцевої — високої енергоефективності будинків, що зекономить і гроші в гаманцях мешканців, і енергоресурси, і спрацює на імідж Львова як енергоощадного міста.
А пані Стефа уже вибудовує плани на майбутнє. І каже, що заважає їх реалізації: «Дивіться, у цьому будинку за 3 місяці зекономлено за тепло 71 тисячу гривень. Але в нас є люди, які отримують субсидію. І дуже важко переконати цих мешканців, що треба економити тепло. Людина каже: а я маю субсидію. Хоч мені вдалося це зробити у двох будинках. Тож монетизація субсидій — це перше, що треба зробити. Якби уряд гроші на відшкодування субсидій давав не енергетикам, а ОСББ на подальшу модернізацію, тоді ми могли б говорити і про теплові насоси, і про сонячні колектори».
Сергій Савчук повідомив пані Стефі хорошу новину: вже є проект постанови уряду щодо монетизації субсидій. «Якби ці кошти залишалися для ОСББ або для індивідуального житлового будинку, то ми б запустили цілий механізм додаткового співфінансування за програмою теплих кредитів. Ця економія була б за рахунок того, що люди мали б величезний стимул економити субсидію, яку їм нараховують. Ми впевнені, що до кінця цього року такий механізм разом з Мінсоцполітики опрацюємо і нас уряд підтримає.
Львівські ОСББ на власному досвіді доводять, що брати участь у програмі вигідно, що на енергоефективні заходи можна залучати дешеві кошти і завдяки досягнутій значній економії на комунальних послугах після їх впровадження ці кошти швидко повертаються. Закликаю всі ОСББ свідомо ставитися до енерго-ощадних заходів і проводити комплексну термомодернізацію будинку, встановлювати ІТП з автоматичним погодним регулюванням. Лише так ви в рази зменшите свої рахунки за опалення», — зауважив Сергій Савчук. Отже, ми побачили, як небайдужі люди можуть поліпшити якість життя у своїх оселях. Головне — активно взятися за справу. До речі, досвід ОСББ, які впроваджують енергоефективні заходи, дав хороший поштовх створенню об’єднань у Львові. Торік у місті зареєстрували 426 ОСББ. Загалом на сьогодні у Львові діють 1030 ОСББ. Та скоро їх кількість збільшиться — 190 будинків нині в процесі оформлення акта приймання-передачі. Об’єднуючись, люди сподіваються і в себе використати вже напрацьований досвід того, як жити в теплі й комфорті і платити менше.
ДОВІДКА «УК»
За три роки дії урядової програми «теплих» кредитів нею скористалися 656 ОСББ. У більшості об’єднань, які впровадили енергоефективні заходи, у квартирах тепло і затишно, а вартість опалення значно знизилась. Окрім цього, вартість квартир у термомодернізованих будинках зросла приблизно на 25%.