Яскраво-жовтий саморобний кемпер буковинського мандрівника можна побачити на Закарпатті, у Виженці, в Буковелі й на Памір-фесті. Зовні й не скажеш, що у ньому поміщаються і спальня, і кухня.
Невеличкий причеп облаштовано майже всіма зручностями: газовою плиткою, гарячою водою, телевізором і навіть двоспальним ліжком з ортопедичним матрацом. «Де ти це купив?» — допитуються друзі в Ігоря Ватрущака і не вірять, що він змайстрував цей мінідім сам — за півтора місяця, вечорами після роботи.
Майстер-експериментатор за фахом насправді зубний технік. Однак завжди любив гори. І якось натрапив в інтернеті на відео про те, як створити кемпер. Такий, щоб заїхати у наймальовничіші ліси чи на перевали й жити там зі зручностями.
«Отут у мене ліжко, — власник кемпера відчиняє дверцята причепа. — Його розміри 1,40 на 2 метри, ми з дружиною і сином вільно поміщаємося. Матрац замовив ортопедичний. Над ліжком — телевізор, але переконався, що без нього можна було обійтися. Бо там, куди мандруємо, телевізор дивитися не хочеться. Замість нього і отієї тумби міг би зробити ще одне спальне місце для дитини. З обох боків ліжка — двері з вікном і москітною сіткою, нагорі — люк. Задня частина відчиняється, і виходить мінікухня під навісом. Тут електрокран з гарячою і холодною водою, газова плитка. Акумулятора цілком вистачає на дві доби — на освітлення, воду і щоб музику слухати. На зиму цей акумулятор у мене вдома на опаленні стоїть. Збоку бак для води на 35 літрів. За потреби можна ще й душ обладнати».
У Чернівцях купив лише фанеру
Майстер каже, що створити такий будиночок нескладно, якщо мати бажання. Щоправда, не обійтися без верстата ЧПУ для розкрою фанери. Деталі з’єднуються спеціальними пазами, щоб конструкція була міцною.
«Пів року я передивлявся відео в інтернеті, обдумував варіанти кемпера, — розповідає майстер-експериментатор. — А торік з тестем і шваґром у гаражі його виготовили. Металу там нема, лише вологостійка фанера різної товщини».
Лише цю фанеру та деякі оздоблювальні матеріали Ігорю вдалося купити у Чернівцях. Решту мусив замовляти з-за кордону. «Оця маленька газова плитка — з Італії, 180 євро коштує, люк також звідти, — каже Ігор. — В Україні для кемперів нічого не знайти. Навіть якщо маєш старий автодім, оновити його нічим. Жовтий фасад шестиметровий знайшов у Києві. На матеріал для верху потрібна була ширина 1,40 метра, а це проблема, бо все йде не ширше ніж 1,25 метра. Нержавіюча бляха потрібної ширини двома кусками аж з Дніпра приїхала. На електрику багато пішло грошей, інвектор, фасади з дубовим шпоном».
На матеріали для кемпера Ігор витратив приблизно 100 тисяч гривень. Причеп мав свій, інакше знадобилося б ще тисяч 20. Каже, що це все одно дешевше, ніж купувати готовий автодім нормальної комплектації чи переобладнувати для мандрівок з ночівлею бус.
Усе почалося з весільної подорожі
Минулих вихідних у своєму кемпері Ігор відпочивав на горі Томнатик, де відбувався фестиваль на території колишньої радіолокаційної станції «Памір», що за 15 км від Шепоту. Згодом планує вирушити в подорож Румунією. Там, каже, на відміну від України, є стоянки для кемперів. Хоча легко обійтися й без них.
Дім на колесах завдовжки 2,35 метра і важить до 450 кг — такі габарити не потребують спеціальної реєстрації цього причепа, а керувати ним можна зі звичайними правами на легковик.
Торік кемпером наїздив по горах понад 4 тисячі кілометрів. «Я своїм Hyundai 1.6 без проблем піднімався і до обсерваторії на горі Піп Іван, і ще багато куди, — розповідає Ігор. — Гори — це моє. Часто вирушаю на 3 дні, по 50 км долаємо з рюкзаками, і лижі також люблю».
Спершу про свій задум створити кемпер Ігор нікому не розповідав. А коли почав з ним мандрувати, викладав ролики в інтернеті. Відтак друзі, бувало, дивувалися, як таке диво можна самотужки зробити.
Якось навіть зателефонували такі собі конкуренти з погрозами. «Двоє хлопців в Україні почали випускати такі кемпери, дзвонили мені, казали, що вкрав їхню ідею, — пригадує Ігор. — Але я добре знаю, що то ідея не їхня. Ще в середині ХХ століття у США була така відома історія. Молоде подружжя не мало грошей на весільну подорож, тому чоловік змайстрував будку на колесах, і молодята поїхали з нею кататися. Це побачив один бізнесмен — і запровадив виробництво таких собі наборів розкроєних фанерних деталей на кшалт комплекту «Зроби сам». Тож ідеї цих кемперів краплеподібної обтічної форми уже років 80. Але ті хлопці мене запевняли, що моя конструкція небезпечна, вона розвалиться. Я відповів їм: «Ви знаєте, що таке Західна Україна? Які тут дороги? А я цими дорогами і горами уже тисячі кілометрів кемпером намотав. І нічого!»
Надія МАКУШИНСЬКА
для «Урядового кур’єра»