ЗАКОНОПРОЕКТ
Депутати пропонують підвищити вік, з якого офіційно дозволено вступати у шлюб
Нещодавно батько жартома нагадав мені, як я ходила до першого класу, то дуже вподобала блакитноокого однокласника. Зі Славком ми сиділи за однією партою. «Мій лицар» захищав мене від бешкетників, носив портфель і пригощав цукерками. Тож якось я дуже серйозно заявила батькам: «Ми вирішили... одружитися!» На диво, не почула категоричного: «Ні!» Проте мама пояснила, що взяти шлюб — означає не лише жити разом. Чоловік повинен мати професію, аби матеріально забезпечувати родину. А дружина — вміти куховарити, шити, прати та доглядати за дітьми. Тож мені довелося визнати, що... ми зі Славком на той час справді ще не були готові до такого відповідального рішення.
А пригадала цей випадок тому, бо нещодавно Верховна Рада зареєструвала законопроект «Про внесення змін до Сімейного Кодексу України». Його автори — народні депутати Віктор Корж, Микола Томенко, Євген Суслов та Олена Бондаренко — пропонують підвищити мінімальний вік вступу у шлюб для жінок з 17 до 18 років. Змінити пропонують і виключний мінімальний шлюбний вік, який застосовується у виняткових випадках, з 14 до 16 років.
Відповідальність — проти сирітства
Нардеп Микола Томенко наголосив, що головна мета законопроекту — привернути увагу молоді до більш відповідального ставлення до шлюбно-сімейних відносин. Він нагадав, що у 1991 році Україна приєдналася до Конвенції ООН з прав дитини. Проте Комітет ООН з прав дитини на своїй 56-й сесії в лютому цього року висловив занепокоєння тим, що попри його рекомендації, в країні зберігається дискримінація щодо встановлення законом мінімального шлюбного віку для хлопців — 18 років та для дівчат — 17 років. Адже у Конвенції зазначено, що людина будь-якої статі вважається дитиною, допоки їй виповниться 18 років і вона досягне фізичної, інтелектуальної та моральної зрілості. А спроби пов’язати розходження у визначенні шлюбного віку виключно різницею у настанні статевої зрілості вважається дискримінацією. Крім того, Комітет непокоїть, що в Україні досі чітко не встановлений мінімальний вік статевого повноліття.
Народний депутат Віктор Корж зауважив: «Молодь повинна розуміти, що шлюб — це відповідальність! Нещодавно ми приймали законопроекти щодо захисту інтересів дітей-сиріт при всиновленні, ще низку законопроектів щодо захисту прав дітей в Україні, відповідно до міжнародних норм. А звідки беруться діти-сироти? Найчастіше — через необачні вчинки обох батьків, які не усвідомили своєї відповідальності, вступаючи у шлюб, або й без нього. Це свідчить про зниження в суспільстві морально-етичних норм поведінки. Навіть 18 років — це, на мою думку, ще не той вік, який гарантує прийняття свідомих і виважених рішень. А що вже казати про 16 або навіть 14 років, як передбачено чинним законодавством у виняткових випадках».
Він також зазначив, що брати шлюб у такому ранньому віці — не притаманне українським традиціям як з морального, так і з чисто фізіологічного боку. Як медик Віктор Корж стверджує, що статево зрілими в наших широтах можуть вважатися дівчата лише після 17-18 років. Нардеп згадав про те, що нині в Україні дуже високий відсоток розлучень. Протягом перших двох років розпадається приблизно 50% шлюбів. А коли на рушник стають діти, які не мають ні повної освіти, ні професії, такий шлюб має вдвічі вищий ризик розпастися.
Отже, автори законопроекту переконані, що з огляду на готовність до сімейного життя за критеріями фізичної, моральної та соціальної зрілості і жінки, і чоловіки повинні мати рівні права на офіційний вступ до шлюбу. Тому законопроект пропонує встановити однаковий шлюбний вік для обох статей — 18 років.
КОМПЕТЕНТНО
«Поспішати тут не можна»
Ольга ДРОБОТ,
кандидат психологічних наук:
— Вік людини поділяється на чотири основні види. Хронологічний — кількість років, які проживає людина; інтелектуальний — обсяг знань та вмінь, які встигли накопичитися до певного часу; фізіологічний — стан розвитку організму та культурний — виховання у родині й усвідомлення норм і правил суспільства. Усі ці види віку ще не урівноважуються в людині у 16 — 17 років. Тож збільшення шлюбного віку до 18 років — це нормально. Але це ще не оптимальний вік. Такий настає не раніше 20-21 року.
Розвиток людини від народження до смерті поділяється на певні етапи, перехід від одного до другого зазвичай супроводжується кризою та стресом. Аби особистість формувалася гармонійно, вона повинна пройти усі їх послідовно. 16-17 років — це вік переходу від юності до молодості. Тож приймати таке важливе рішення, як створення родини, під впливом стресу та «передозування» емоціями, які через деякий час обов’язково вщухнуть і зміняться, недоречно. Молода людина у цьому віці зазвичай закінчує школу та переходить від опіки вчителів і батьків до самовизначення. Вона має обрати майбутню професію, визначити своє місце в житті. Якщо ж сюди додати стрес від вступу в шлюб — можна лише уявити, яке навантаження одночасно доведеться перенести й без того достеменно не сформованій юній психіці.
Ранній шлюб не дозволить молодим людям жити так, як живуть їхні однолітки. Хлопцеві зазвичай доводиться кидати навчання та йти на некваліфіковану роботу, аби забезпечити родину. І часто врешті він так і залишається на все життя «дешевою робочою силою», що, звісно, не додає йому самоповаги. Дівчата ж у віці саме 16-17 років інколи намагаються уникнути проблеми із самовизначенням, вступивши у шлюб, намагаючись перекласти свої проблеми на плечі чоловіка. Проте навіть лікарі кажуть, що народжувати дитину у 17-18 років ще зарано (тут оптимальним також вважається 20-21 рік). А зазвичай саме ця подія — народження дитини — спонукає дівчину отримати штамп у паспорті про офіційний шлюб.
Звісно, є виняткові випадки, за яких доводиться брати шлюб навіть у 14 років. Проте, якщо говорити по суті питання — у 16-17 (не кажучи вже про 14) років молоді люди просто не готові зрозуміти всю відповідальність шлюбу. Одружитися, аби просто жити разом та повсякчас не вислуховувати зауваження від батьків і оточуючих, звісно, можна. Проте навряд чи з такого подружжя вийде повноцінна родина. Тому аби інститут сім’ї був відповідальним і міцним, приймати таке рішення слід ніяк не раніше 18 років для обох статей.