За часів проведення АТО та економічної кризи в країні, ніде правди діти, нелегко усім. Та є категорія людей, яким важче за інших. Адже до всіх згаданих негараздів вони ще й не бачать або не чують, не можуть самостійно пересуватися чи мають інші вади здоров’я. 3 грудня щороку світова спільнота відзначає Міжнародний день інвалідів. Та, звісно, їм би дуже хотілося, щоб згадували й допомагали не лише раз на рік, до відповідної дати. Щоб гідно були захищені їхні права і свободи, не допускалася дискримінація і підвищувався рівень соціального захисту.
Що зроблено центральними й місцевими органами влади у цьому напрямі за останній рік на виконання Указу Президента від 3 грудня 2015 року «Про активізацію роботи щодо забезпечення прав людей з інвалідністю», розповіла заступник міністра соціальної політики Наталія Федорович. Вона зазначила, що фахівці Мінсоцполітики щодня працюють над тим, щоб соціальна справедливість була не лише красивим гаслом, а головним пріоритетом державної політики.
Так, серед пріоритетів — посилення соціального захисту осіб з обмеженими можливостями, переміщених з тимчасово окупованих територій і територій, де нині проводиться АТО. Мінсоцполітики здійснює їх статистичний облік, щоб знати, яка кількість таких людей і де перебуває, якої конкретно допомоги потребує. За даними на початок листопада, переселенців з інвалідністю — понад 64 тисячі осіб, серед яких і поранені та демобілізовані учасники АТО, і мирні громадяни, які постраждали від воєнних дій. Ці люди отримують пенсію з інвалідності за фактичним місцем проживання, а також допомогу на проживання й оплату житлово-комунальних послуг. Ці виплати на 7% більші, ніж для інших внутрішньо переміщених осіб. Також за рахунок благодійних коштів їм надають одноразову грошову допомогу як особам, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Спрощено процедуру надання реабілітаційних послуг та засобів цим людям, серед яких чимало учасників АТО. Тому в Держбюджеті на 2016 рік на ці цілі було передбачено 997 мільйонів гривень, що на 91 мільйон більше, ніж торік. За рахунок державних коштів протезують поранених засобами підвищеної функціональності за новітніми технологіями. На це було передбачено понад 53 мільйони гривень, з яких нині вже профінансовано понад 23 мільйони. Отримали найсучасніші протези 14 учасників АТО.
На лікування й оздоровлення поранених було передбачено понад 22 мільйони гривень. Санаторно-курортним лікуванням охоплено понад 8 тисяч людей з інвалідністю, з яких майже 400 — учасники бойових дій. Для забезпечення житлом чоловіків, які захищали нас на полі бою і втратили функціональні можливості нижніх кінцівок або мають порушення опорно-рухового апарату, було надано бюджетні кошти в сумі майже 64 мільйони. На сьогодні з них профінансовано 33 мільйони, придбано 22 одиниці житла. Щодо ще 33 осіб проводиться процедура підбору комфортних помешкань та укладання договорів на їх придбання. Найбільших успіхів досягнуто на Львівщині, де голова облдержадміністрації щомісяця зустрічається з такими людьми й особисто дізнається про їхні проблеми та потреби.
Також за 9 місяців цього року послугами Державної служби зайнятості скористалися 39 тисяч безробітних осіб з обмеженими можливостями. Питання якісного працевлаштування цих людей у центрі уваги міністерства. Адже не секрет, що буває так: створять підприємство для таких осіб, встановлять їм мінімальну зарплату, і вже можна звітувати, що вимоги законодавства у цьому питанні виконано. Та нерідко після того ніхто й не цікавиться, чи розвивається таке підприємство, чи задовольняють працівників умови праці та зарплата, чи є врешті попит на продукцію, яку вони виробляють. А таке ставлення неприпустиме. І щоб такого не траплялося, фахівці ДСЗ активно співпрацюють із громадськими організаціями інвалідів та роботодавцями.
Також в Україні нині працює 151 установа, яка надає реабілітаційні послуги людям з обмеженими можливостями. В наступному році планується поліпшити умови їхньої роботи шляхом плідної співпраці фахівців Мінсоцполітики з колегами МОЗ. Йдеться про те, щоб до роботи медико-санітарних експертних комісій долучали фахівців органів соцзахисту й представників громадських організацій інвалідів. Також планується створення територіальних центрів денного перебування для інвалідів, де їм, серед іншого, надаватимуть також психологічну допомогу й підтримку. Адже людям з інвалідністю життєво необхідні не лише ліки та протези, а й відчуття того, що вони комусь небайдужі, цікаві та потрібні. Саме так найефективніше долати самотність, стрес та депресію, які часто щоденні супутники цих людей.
У свою чергу уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю Валерій Сушкевич наголосив, що є у цій сфері ще чимало гострих та невирішених питань. Як, наприклад, надскладна та задовга процедура встановлення інвалідності для хлопців, які повернулися з передової. За його словами, збирання та узгодження усіх необхідних документів нині може розтягнутися у часі від 8 місяців до 2 років. А ще, на його переконання, слід збільшити увагу та допомогу цивільному населенню, яке постраждало через війну.