Наша планета змінюється і, на жаль, не в кращий бік. І винна в цьому людина. Через високий рівень викидів парникових газів у всьому світі стрімко руйнуються екосистеми. Тому 26 Конференцію Сторін Рамкової Конвенції Організації Об’єднаних Націй зі зміни клімату (COP26), яка відбулася в британському Глазго, вчені назвали чи не останнім шансом запобігти безпрецедентній зміні клімату, і таким чином зупинити планетарну катастрофу. 

Головна мета COP26 — активізувати світові зусилля задля досягнення цілей Паризької угоди: утримання зростання середньої світової температури на рівні значно нижче +2 градуси за Цельсієм від доіндустріальних показників. Для цього надважливо істотно скоротити рівень викидів парникових газів до 2030 року й досягти нульового рівня викидів до середини сторіччя. Це потребує мобілізації на кліматичні заходи 100 мільярдів доларів на рік.

Чи сприятиме COP26 масштабним трансформаційним змінам у глобальній кліматичній політиці, покаже час. Сподіватимемося, всі країни почнуть докладати більших зусиль, щоб людство не повторило долю динозаврів. 

Парадоксальний висновок кліматологів

Під час COP26, участь у якій взяли понад 100 світових лідерів, громадські діячі та активісти, які опікуються питаннями кліматичних змін, Президент Володимир Зеленський представив бачення нашою державою реалізації Паризької угоди, яку Україна ратифікувала однією з перших у Європі. За обсягом скорочення викидів наша країна посідає четверте місце серед 45 сторін Рамкової конвенції ООН. Президент розповів про мету України до 2030 року — скоротити викиди парникових газів на 65% (від рівня 1990 року). І не пізніше 2060 року досягти кліматичної нейтральності.

Глава держави акцентував, що влітку Міжурядова група експертів зі зміни клімату опублікувала 6-й звіт, у якому найкращі кліматологи дійшли парадоксального висновку: збільшення ефективності використання ресурсу збільшує, а не зменшує обсяг його споживання.

«Парадокс, але Паризька угода під загрозою через її виконання. Прагнення стримати потепління, скоротити викиди парникових газів і використання вугілля й нафти призвело до рекордних попиту й цін на газ. Унаслідок цього споживання вугілля в країнах G20 зросло на 5%, а на вугільних електростанціях Європи — на третину. За прогнозами, сектор продовжить заміну газу цими носіями, і викиди будуть ще більшими. За даними ООН, концентрація діоксиду вуглецю, метану й закису азоту в атмосфері рекордна за десять років. Нові розрахунки такі: щоб стримати потепління й досягти вуглецевої нейтральності, доведеться докласти в рази більше зусиль, ніж це планувалося в Парижі у 2015 році», — цитує слова Президента його Офіс.

Говорив він і про те, що урагани, землетруси, цунамі, повені, пожежі, засухи в усьому світі, на жаль, не стають тривожними дзвіночками й не пришвидшують кожного з нас. 

«Як подолати глобальне потепління? Глобальним потеплінням у відносинах держав, де щороку тане довіра. Домовленості нічого не варті, якщо для когось це просто слова. Ми можемо здатися. Повені й пожежі будуть щотижня. Купатись у морі зможемо лише в костюмах хімічного захисту. Решту життя проведемо в респіраторах. Чиста питна вода — лише у вихідні. Продукти, вирощені не на токсичному ґрунті, — лише на Новий рік та особливі свята. А середня тривалість життя у світі становитиме 25—30 років. 

Можливо, це було б справедливим покаранням для нас, для людства. Для тих, хто забув, що це наша планета. І для тих, хто забув, що наша планета — це планета тисяч видів живих істот, які не можуть провести саміт, відмовитися від пластику, зменшити шкідливі викиди. Лише ми можемо це виправити. Змінювати глобальну поведінку, пріоритети світової політики й кожної держави. Вимірювати не лише фінансове, а насамперед екологічне зростання. Не лише рівень ВВП чи інфляції, а передусім рівень чистоти повітря, води, землі. Розглядати ту чи іншу територію не лише як ринок збуту, а й як домівку для тисяч видів живих істот», — наголосив Володимир Зеленський.

Він закликав якнайшвидше перейти до виконання домовленостей, досягнутих на кліматичній конференції, і виконувати їх швидко, без зволікань, спільно і без винятків. 

Разом з іншими лідерами держав Президент взяв участь у започаткуванні ініціативи щодо скорочення викидів метану.

Важливі зустрічі

На полях COP26 Володимир Зеленський поспілкувався з лідерами іноземних держав, керівниками європейських політичних і фінансових інституцій. Ішлося не лише про актуальні питання двосторонньої спів-праці в різних галузях, виклики, пов’язані з пандемією COVID-19, загрозу, яку становить проєкт «Північний потік-2» для енергетичної безпеки Європи, енергетичну кризу та шляхи її подолання. 

«Під час зустрічі з президентом Сполучених Штатів Америки Джо Байденом обговорили безпекову ситуацію на Донбасі. США продовжують підтримувати територіальну цілісність і реформи в Україні», — написав глава нашої держави у твіттері.

Про розвиток безпекової ситуації на сході України йшлося й під час зустрічі з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом. «Для України дуже важлива підтримка НАТО в контексті тих викликів, які постали перед нашою країною», — написав Володимир Зеленський.

Спілкуючись із прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо, Володимир Зеленський висловив подяку за підтримку європейських і євроатлантичних прагнень України та сподівання на лідерську роль Канади в підтримці набуття Україною членства в НАТО.

Під час розмови з прем’єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном було порушено важливі питання військово-оборонної спів-праці, європейського порядку денного. 

Про європерспективу України йшлося і під час зустрічі з прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом. Володимир Зеленський подякував Греції за участь в установчому саміті «Кримської платформи».

Президент поспілкувався з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді та висловив подяку за надання Україні в лютому цього року пів мільйона доз індійської вакцини Covishield, за допомогою якої було розпочато щеплення. Співрозмовники обговорили можливості потенційного спільного виробництва вакцин. 

А з президентом Словацької Республіки Зузаною Чапутовою Володимир Зеленський підписав спільну Декларацію про визнання
європейської перспективи України. Словаччина стала п’ятою державою — членом ЄС, з якою підписано подіб-ний документ.