Конституційний Суд України завершив відкритий розгляд закону про очищення влади в нашій країні. Далі справу слухатимуть у закритому форматі. А поки триває цей процес, депутати підготували новації до закону й пропонують удосконалити процес люстрації.
Тест на чесність
Законопроект розширює і уточнює коло посад, щодо яких здійснюють заходи з очищення влади. Так, люстрація має охоплювати, на думку авторів документа, у тому числі суддів Конституційного Суду, кандидатів на пост Президента України, народних депутатів України, кандидатів у депутати Верховної Ради АР Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських та селищних рад, а також кандидатів на посади селищних, сільських та міських голів. Норми законопроекту не застосовують до осіб, які народилися після 1 січня 1996 року.
Підкреслюється, що експерти Венеціанської комісії висловили зауваження щодо органу, відповідального за проведення заходів з очищення влади (люстрації) в Україні. «Було зауважено, що такий орган має бути наділений ширшим колом повноважень і мати більше незалежності у своїй діяльності. З метою приведення процесу очищення влади (люстрації) у відповідність із міжнародними стандартами законопроектом пропонується створити, виходячи із кола повноважень, центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом. Незалежність такого органу гарантує спеціальний статус, особливий порядок призначення голови такого органу — Кабінету Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра за погодженням комітету Верховної Ради України, до відання якого належать питання боротьби з корупцією», — сказано в пояснювальній записці.
Крім того, законопроект пропонує вдосконалити механізм проведення перевірок, щоб заощадити кошти державного бюджету й зменшити навантаження на державні органи, зокрема щодо завершеності у часі перевірки декларацій, яку здійснюватимуть до січня 2017 року. Також документ передбачає узгодити положення законів «Про очищення влади» і «Про протидію корупції» в частині проведення відповідних перевірок. До того ж додати положення, які зобов’язують кандидатів у народні депутати та на посаду Президента заявити про застосування до них заборон, передбачених Законом «Про очищення влади» з метою інформування виборців.
Наскільки швидко депутати розглянуть цей законопроект і чи загалом захочуть його підтримати в умовах нинішньої політичної кризи, незрозуміло. Багато хто з них очікує рішення Конституційного Суду, перш ніж робити власні висновки. Очікують його й ті, хто потрапив під процес люстрації. Уже сьогодні в судах понад 500 позовів від люстрованих чиновників, які оскаржують своє звільнення. На думку юристів, це загрожує тим, що Венеціанська комісія може визнати системними порушення прав людини в Україні. І якщо КС визнає положення закону про очищення влади неконституційними, кількість позовів зросте в рази.
Перешкодити цьому намагаються самі автори закону. Ще до початку засідання, яке відбулося у вівторок, вони влаштували під стінами суду акцію протесту. Вимагали поміняти склад суду, звинувативши суддів в упередженості, й подали клопотання про відвід служителів Феміди. Однак їх відхилили. «Відмовити в задоволенні письмових клопотань представників Верховної Ради — народних депутатів Соболєва, Ємця і залученого в справу представника Кабінету Міністрів Козаченко про відвід суддів Конституційного Суду України», — оголосив голова КС України Юрій Баулін.
Після цього автори закону разом із представником Мін’юсту Тетяною Козаченко залишили зал під час засідання. Уже в кулуарах розповіли пресі, що суду не довіряють. «Ми заявили шести суддям чітко об∂рунтований відвід на тій підставі, що вони давали Януковичу диктаторські повноваження, — заявив народний депутат Єгор Соболєв. — Є документальне підтвердження від ГПУ, яка підозрює цих суддів у тяжких злочинах. Це унеможливлює розгляд конституційності закону про люстрацію таким складом суду через явний конфлікт інтересів. Після того, як вони це проігнорували, говорити з ними далі немає сенсу. Ми не беремо участі в суді, тому що засідання суду немає. Це черговий фарс».
Як повернути презумпцію невинуватості
Згідно з даними Громадського люстраційного комітету, торік під дію Закону «Про очищення влади» потрапили 860 чиновників і суддів, ще 2557 осіб внесено до Реєстру осіб, що підлягають люстрації в найближчі 9 місяців. І, як випливає з реєстру, топ-чиновників у списку небагато. Серед них колишній перший заступник Генпрокурора Микола Голомша та екс-керівник агентства з проведення Євро-2012 Володимир Ковалевський, екс-прокурор Києва Сергій Юлдашев, заступник голови НБУ Борис Приходько, який, щоправда, оскаржив своє звільнення в суді й виграв суд першої інстанції.
Є серед люстрованих і керівники райдержадміністрацій, які зокрема позбулися посад через недостовірні дані в декларації про прибутки.
Наголошуючи на необхідності люстрації, член Комітету з питань правосуддя та правової політики Олександр Грановський зазначає, що в тому вигляді, який вона має нині, багато в чому порушено основні права і свободи громадян. «Наприклад, Резолюція 1096 Парламентської асамблеї Ради Європи «Про заходи щодо подолання наслідків минулих комуністичних тоталітарних систем» містить принципи, у строгій відповідності до яких має відбуватися процес люстрації. Передусім йдеться про принцип індивідуальної вини, яку має бути доведено в кожній окремій ситуації, забезпечення права на захист і права на оскарження в суді, а також про дотримання презумпції невинуватості. Закон «Про очищення влади» ігнорує вказані стандарти. Так, принцип індивідуальної відповідальності в Україні підмінюють колективною відповідальністю за розмитим критерієм приналежності до певної категорії чиновників і суддів — обіймання посад у період президентства Януковича. Однак такий спосіб ідентифікації осіб, які підлягають очищенню, жодним чином не вказує на вчинення ними конкретних протиправних діянь. До того ж здійснення люстрації без рішення суду позбавляє службовців права на захист і порушує презумпцію невинуватості», — вважає народний депутат.
Так чи інакше першим має дати оцінку чинному закону КСУ. Адже немає сенсу вдосконалювати документ, якщо його основні положення визнають такими, що порушують права громадян.