Кожен майбутній випускник школи знає: щоб стати студентом, потрібно скласти ЗНО й онлайн подати заяви до кількох вишів. Проте далеко не всі потенційні бакалаври, плануючи підвищувати власний освітній рівень, уявляють, як вступити до магістратури.
«УК» опитав знайомих студентів, які навчаються на четвертому курсі в університетах Києва, Львова і Чернівців. Навдивовижу молодь різних спеціальностей (від правників і біологів до журналістів і філологів) не змогла чітко відповісти на два запитання: влітку під час вступу складатимуть тести чи іспити, і чи зарахують отримані бали в інших вишах? Щоб допомогти юним фахівцям з’ясувати всі тонкощі другого вступу, звернулася до провідних вишів України.
Чи справді цінується іноземна?
Якщо закінчуєте бакалаврат і бажаєте навчатися в магістратурі, потрібно пройти конкурсний добір. Його у вишах здійснюють за підсумками вступних випробувань. Якими вони будуть у 2018 році? Цьогоріч специфіка полягає в тому, що етапи вступу трохи різнитимуться залежно від спеціальності.
На більшість напрямів підготовки потрібно в липні у паперовій формі подати заяви й документи до приймальних комісій обраних вишів. Якщо ж завершуєте навчання за ступенем бакалавра з однієї спеціальності й прагнете розширити професійні можливості і вступити на магістратуру за іншою, спершу доведеться скласти додаткове вступне випробування — раніше, ніж решту іспитів. Скажімо, якщо закінчуєте бакалаврат із журналістики і хочете вступити в магістратуру з політології чи соціології. Зазвичай додаткове вступне випробування оцінюють за двобальною школою на кшталт заліку «склав/не склав». Якщо не склали, втрачаєте право брати участь у конкурсному доборі на цю освітню програму. Зазвичай перевірка знань має форму тесту — на його виконання відводять щонайбільше 90 хвилин.
Далі на цих вступників (а також на тих, хто вступатиме в магістратуру за своєю спеціальністю) чекають два іспити: з іноземної мови та фаху. Як вони відбуватимуться у найрейтинговіших вишах?
«Три роки тому ми запровадили єдиний вступний іспит з іноземної мови (окрім філологів та Інституту міжнародних відносин). Його складали всі наші абітурієнти під час вступу до магістратури в межах вишу, — розповідає проректор з науково-педагогічної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров. — Приміром, якщо обирали дві спеціальності за перехресним вступом, відмінність полягала лише у складанні іспиту з фаху і додатковому випробуванні. Тобто вступник лише раз складав іспит з іноземної. Нині для тих спеціальностей, які не складатимуть ЗНО, такі правила залишаються. Під час іспиту з іноземної студенти виконують письмові завдання у присутності одних викладачів, а перевіряє зашифровані роботи інша комісія».
В умовах вступу до вишу прописано, що «абітурієнт складає в університеті єдиний іспит з іноземної мови незалежно від того, скільки та які освітні програми він обрав». Вступник має підтвердити володіння іноземною мовою на рівні, не нижчому за В2. У КНУ імені Т. Шевченка єдиний іспит з іноземної зарахують автоматично, якщо студент має один з міжнародних сертифікатів, що підтверджують володіння мовою (наприклад IETLS).
«Як відбувається фаховий іспит?» — цікавлюся. «У нас є спеціальності, де треба пройти тест в електронній формі, скажімо на біологію, на інші — письмово, іноді навіть з розгорнутою відповіддю, — пояснює Володимир Бугров. — Є спеціальності, де, крім письмової відповіді, потрібно відповідати ще й усно, приміром вступний іспит на філологію має містити усну складову, оскільки треба почути людину. Тобто все залежить від специфіки спеціальності. Зауважу: іспит з фаху доведеться складати в кожному університеті окремо. Адже кожен виш шукає свого абітурієнта, тож має власні вимоги. Проте стандарт бакалаврської підготовки дає змогу більш-менш порівнювати знання — програми підготовки бакалаврів подібні. Скажімо, з філософії — і в КНУ, й у ЛНУ, і в НаУКМА студенти вивчають античну, філософію періоду середньовіччя, сучасну. Тому людина орієнтується в цій тематиці, а вже конкретні питання виписують залежно від спеціалізації. Наприклад, у нас більше зважають на історію науки, теоретичну й практичну філософію. Можливо, в іншому виші робитимуть акцент на культурологію».
Результати за випробування увійдуть до загального конкурсного бала: оцінка вступного іспиту з іноземної мови (1 бал, якщо склав, і 0 балів та недопуск до іспиту з фаху, якщо не склав), оцінка іспиту з фаху (за шкалою від 100 до 200 балів) і додаткові бали за навчальні й наукові досягнення — олімпіади тощо (10 балів). До речі, у КНУ не враховують середнього бала додатка до диплома бакалавра, однак в умовах вступу прописано, що потрібно мати не нижче як 60 балів.
Натомість у місті Лева за володіння англійською, німецькою чи французькою додадуть аж 30 балів. «Випробування з іноземної мови та фахові іспити у нашому виші відбуваються у формі тестування. Ми вже апробуємо це багато років, — запевняє відповідальний секретар приймальної комісії Львівського національного університету імені Івана Франка Андрій Гукалюк. — Кожен абітурієнт може побачити в умовах вступу, як формується загальний конкурсний бал: оцінка іспиту з іноземної (від 0 до 30 балів), оцінка фахового випробування (від 0 до 50) і середній бал документа про здобутий освітній рівень (до 20 балів). Якщо перші два елементи обов’язкові, третій МОН залишило на вибір університетів. Ми встановили середній бал документа про освіту, деякі виші додають бали за участь у міжнародних олімпіадах».
Не проґавте: іспит до 31 травня!
Бакалаври, які вступатимуть у магістратуру на гуманітарні спеціальності, соціальні й поведінкові науки, замість іспиту складатимуть ЗНО з іноземної. Такі новації в Умовах вступу до вишів на 2018 рік запровадило Міністерство освіти і науки. Незалежне оцінювання доведеться проходити всім, хто обере історію й археологію, філософію, культурологію, економіку, політологію, психологію, соціологію, журналістику, туризм, міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, міжнародні економічні відносини.
Для всіх цих абітурієнтів вступ до магістратури різнитиметься й у строках. Приміром, з 14 травня по 5 червня вже потрібно зареєструватися на участь у ЗНО і створити віртуальний кабінет вступника. Важливо пам’ятати: якщо на бакалавраті здобували інший фах, а вступатимете в магістратуру на ці спеціальності, додаткове вступне випробування треба скласти значно раніше — до 31 травня. Потім у липні слід подати заяви до приймальних комісій. А 11 липня скласти ЗНО з іноземної, далі — звичайний іспит з фаху.
Підводні камені для правників
Найбільше новацій чекає на тих, хто здобуватиме ступінь магістра з права або міжнародного права. Торік правники вперше в усіх вишах складали комплексне ЗНО, так би мовити, три в одному: фахове випробування, тест на загальноправничу компетентність та іноземну мову. Цьогоріч МОН вирішило розділити перевірку знань з фаху й іноземної. Тож на майбутніх магістрів-правників чекатиме два ЗНО: 11 липня — з іноземної й 13 липня — з фаху. Вони теж мають зареєструватися на ЗНО з 14 травня до 5 червня. Заяви слід подавати лише в електронній формі (є винятки, пов’язані зі зміною прізвища тощо).
Ризики для правників чітко називають у ЛНУ ім. Івана Франка. «Правники реєструються на тестування й складають його зовні. Більшість бакалаврів не знатиме, що потрібно скласти додаткове вступне випробування ще до 31 травня, якщо навчалися на іншій спеціальності, — зауважує Андрій Гукалюк. — Бо якщо на магістратуру з права ми набираємо лише бакалаврів-правників (в інших вишах інакше), яким не потрібно проходити таку перевірку знань, то на міжнародне право можуть вступати студенти інших спеціальностей — саме їм треба скласти додаткове випробування. На жаль, левова частка вступників достеменно не вчитується в умови прийому, тож прийдуть улітку й лише тоді з’ясують, що ще у травні мали скласти іспит. Тож раджу ґрунтовніше ознайомлюватися з важливими правилами вступу».
Правники, серед них і міжнародники, — єдині, хто вступатиме за широким всеукраїнським конкурсом (як випускники шкіл на бакалаврат), оскільки складають ЗНО і з фаху, і з мови. Загалом майбутні служителі Феміди матимуть змогу подати до п’яти заяв на бюджет у різні університети і вказати їхню пріоритетність. Кількість заяв на контракт не обмежено. Підсумковий конкурсний бал у таких абітурієнтів складатиметься лише з результатів ЗНО: з іноземної, за тест із права та загальних навчальних правничих компетентностей.
У МОН зазначають: широкий конкурс — ефективна методика забезпечення справедливого розподілу місць держзамовлення, завдяки чому бюджетне місце відтепер ходитиме за кращим вступником не лише на бакалаврат, а й у магістратуру.