Міністерством охорони здоров’я за участі Асоціації психіатрів України та організацій споживачів психіатричної допомоги розроблено концепцію реформування системи охорони психічного здоров’я дітей, яка визначає новий порядок надання психіатричної допомоги.
Відтепер дітям з особливими потребами психіатричну допомогу надаватимуть в адаптованій формі, а проблему ліків держава повністю візьме на себе. Виявляти погрішності у психічному розвитку дитини повинен педіатр або сімейний лікар за місцем проживання. Якщо потрібно, він направляє пацієнта до дитячого психіатра, а той призначає лікування. До того ж терапію дитина проходить удома, її не виривають зі звичного соціального контексту (винятком є гострі хронічні стани). Головне в цьому підході — дотримання прав маленького пацієнта.
— Така непроста для будь-якої держави тематика, як зміна підходів до якості та наближеності психіатричної допомоги дітям, на широкий загал в Україні виноситься вперше, — зауважила начальник управління материнства, дитинства та санаторного забезпечення МОЗ Альона Терещенко.
За словами фахівців, у зв’язку зі стрімким розвитком технологій і збільшенням стресових ситуацій, в яких опиняються діти, близько половини всіх психічних розладів, які існують у світі, спостерігають у дітей підліткового віку. Гіперактивність, аутизм, підліткові депресії, булімія, анорексія, синдром дефіциту уваги. На жаль, цей сумний список можна продовжувати і продовжувати. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 20% дітей і підлітків планети страждають на психічні розлади.
Майже 3% дітей в Україні постійно потребують психіатричної допомоги, більшості потрібна підтримка психолога чи логопеда. Нині кожна четверта-п’ята українська дитина потерпає щонайменше від одного психічного розладу, кожна п’ята має поведінкові або емоційні проблеми, у кожної восьмої діагностується хронічний психічний розлад. В Україні на дитячий вік припадає понад 8% інвалідності, зумовленої розладами психіки.
Президент Асоціації психіатрів України, один з авторів Закону України «Про психіатричну допомогу», правозахисник Семен Глузман з гіркотою зауважив, що реорганізацію дитячої психіатричної допомоги своєчасно не було розпочато.
— У 2008 році ми провели аналіз системи психіатричної допомоги. Вона виявилася розкиданою по різних міністерствах і відомствах, — розповів він.
Правозахисник вважає, що діти не повинні перебувати в психіатричних установах, якщо в цьому немає потреби.
— Кілька років тому до нас приїхали англійці знайомитися із системою надання дитячої психіатричної допомоги. Вони побували тільки в київських лікарнях і запитали: «У вас що, епідемія?» З’ясувалося, що по всій Великій Британії стаціонарних психіатричних ліжок менше, ніж у нашій столиці. Крім величезних витрат (місячне перебування одного пацієнта у вітчизняному спецінтернаті коштує дві тисячі доларів), система допомоги, що існує дотепер, привчає дітей до несвободи. Багато хто з них, хто подовгу перебував у психлікарнях, не маючи серйозних недуг, зрештою ставали інвалідами, — констатує президент Асоціації психіатрів України.
Автори концепції запевняють, що процес реорганізації надання психіатричної допомоги проходитиме поступово, з реформою в цій області поспішати не будуть, щоб не нашкодити дітям.
— Медична допомога буде максимально наближеною до дитини в тій формі і обстановці, які найбільш прийнятні й адаптовані для неї. У процесі реформи дитяча психіатрична допомога від’єднається від дорослої. Її не надаватимуть у загальних психіатричних лікарнях, вона перейде в педіатричні відділення. До того ж лікувати маленьких пацієнтів будуть амбулаторно, без довгострокової госпіталізації, — розповіла Альона Терещенко.
За словами головного позаштатного дитячого психіатра Міністерства охорони здоров’я Ігоря Марцинковського, ситуація в психіатрії має змінитися докорінно.
— Раніше психіатр узагалі не мав права оглядати дитину до трьох років. Якщо батьки помічали, що дитина неправильно розвивається, лікар, як правило, радив почекати: мовляв, переросте. А потім, коли було зрозуміло, що дитина не може нормально спілкуватися з оточуючими, навчатися в школі, батьків запитували: де ви були весь цей час? У 12 років таким дітям ставили діагноз «розумова відсталість» і відправляли до спецінтернату, де вони і залишалися решту життя. В Україні нині немає дорослих аутистів. Усі вони в інтернатах, і допомогти їм уже неможливо. Втім, є змога допомогти маленьким аутистам, і перші кроки на цьому шляху вже зроблено. Міністерство освіти дозволило дітям з таким діагнозом відвідувати загальноосвітні школи і садки, де для них мають бути створені певні умови. Крім аутизму, є багато інших проблем. Наприклад, діти з дефіцитом уваги й гіпер?активністю, із затримкою шкільних навичок. І таким пацієнтам не місце у психіатричних лікарнях. Вони повинні навчатися у школах, жити в сім’ях, — вважає дитячий психіатр.
РАДИТЬ ФАХІВЕЦЬ
♦ Батьки повинні відповідально поставитися до профілактики психічного здоров’я дітей.
♦ Варто звернути увагу на те, як малюк спілкується з мамою, татом, родичами: чи радіє він їм, чи тягнеться до них, чи нехтує.
♦ Поспостерігати, чи може дитина сконцентруватися на певних заняттях, наскільки вона самостійна.
♦ І якщо її поведінка видасться дивною, не боятися звернутися до фахівця.