Мандруючи світом, ми відкриваємо для себе щось нове: культуру, історію, природу, людей. Під час подорожі виходимо із зони комфорту, стаємо дещо вразливішими й більш відкритими. Досліджуємо не тільки нові країни — пізнаємо себе, змінюємо або уточнюємо власні життєві пріоритети. Часто день, проведений у новому місці, дає значно більше, ніж десятки років перебування вдома з книжками про подорожі. Недарма кажуть: краще один раз побачити, ніж сто разів почути.
Про важливість туризму в житті людини свідчить і те, що 27 вересня в усьому світі відзначають Всесвітній день туризму. Це свято було встановлено на асамблеї Всесвітньої туристської організації (ЮНВТО) та внесено до календаря ООН. Україна є членом ЮНВТО.
Перші кроки
З давніх-давен люди прагнули дізнатися більше про своїх сусідів. Адже з ними можна було торгувати, вчитися в них, запозичувати різні медичні практики, обмінюватися досвідом. Тому вже тоді необхідні були достовірні відомості про країни, їх населення та звичаї. Задля цього відряджали морські експедиції, відправляли в далекі подорожі науковців. Першопрохідцями вивчення інших народів були стародавні греки, а першими дослідниками стали Геродот (V ст. до н.е.) і Піфей (IV ст. до н.е.). До речі, Геродот описував і міста, розташовані на сучасній території України.
Велика заслуга в цьому напрямі належить арабським мандрівникам. Найвідоміший з них — купець із Басри Сулейман, який побував у Китаї, Індії й інших країнах. У середні віки, епохи Відродження та Просвітництва людські пізнання про географію досить швидко розширювалися. Так, представники знаті подорожували до цілющих джерел. Молоді дворяни нерідко вирушали у своєрідний гранд-тур Європою, перш ніж зайнятися професійною чи політичною діяльністю. Такі подорожі в той час були індивідуальними.
У середині XIX століття транспортні перевезення значно подешевшали, у містах з’явилися перші готелі. У 1841 році англієць Томас Кук відкрив перше бюро подорожей і організував груповий тур, у вартість якого входили проїзд залізницею (20 миль), чай, булочка та духовий оркестр, який супроводжував групу в дорозі. У цій поїздці взяли участь 570 осіб, і кожен заплатив за неї по шилінгу. До речі, поїздку Кук організував, щоб пропагувати тверезий спосіб життя, щоб свій вільний час робітники не просиджували в пабах, а подорожували країною. Врешті його ідея прижилася: не тільки в Англії, а й в усій Європі почали відкривати бюро подорожей.
Туризм отримав новий виток розвитку. На зміну індивідуальним прийшли групові тури, які стали доступними більшості людей із середнім достатком.
Особливості розвитку
В Україні туризм формувався з бюджетних поїздок, організації студентських екскурсій, при товариствах засновували туристські та велосипедні секції. По-справжньому туризм почав розвиватися в роки незалежної України, коли впала залізна завіса і виїжджати за кордон можна було без супроводу представників КДБ. На зміну «Інтуристу» та «Супутнику» (бюро міжнародного молодіжного туризму) створили ЗАТ «Укрпрофтур» Федерації профспілок України. Згодом з’явилися перші туристичні оператори й агентства.
Українців, які виїжджають за кордон побачити світ, стає дедалі більше. До того ж дані Державної прикордонної служби свідчать і про щорічний приріст кількості туристів, які прагнуть відвідати Україну. Лідерами за числом в’їздів іноземців до нас історично залишаються сусідні країни, але якісно збільшується туристичний потік з країн Європи.
Попри негативну інформаційну війну, в Україну прибувають, щоб відпочити у буковинських лісах, оздоровитися завдяки цілющим джерелам Моршина, Миргорода, Трускавця, Солотвина, Східниці, Косина, Зарваниці, Херсонщини, побувати в місцях, де змінювався хід історії країн. Активно розвивається внутрішній туризм: дедалі більше наших співвітчизників подорожують Україною. З’являються сучасні туристичні об’єкти інфраструктури, що не поступаються європейським курортам.
Перспективні напрямки
Хоч куди ви вирушите — у великі міста чи маленькі села, скрізь знайдете щось особливе, неймовірне, чарівне, дивовижне. Вони привертають увагу колоритом, ваблять легендами, містикою й заворожують звуками трембіти чи кобзи. Чого тільки немає на наших землях: давньоруські укріплення, середньовічні замки, архітектурні та геологічні пам’ятки, величні собори та стародавні церкви. Але головне багатство — люди. Душевні, відкриті і гостинні, завжди готові вам допомогти.
Сучасному туристові уже не достатньо краси міста й панорамних видів. Його потрібно зацікавити чимось особливим. І такі туристичні гіганти, як Львів, Київ, Одеса, щоб привабити туристів, створюють гастротури, розробляють оригінальні екскурсії — нічні чи прогулянки містичними місцями, організовують масштабні фестивалі, кожного разу дивуючи гостей чимось незвичним.
У Харкові та Дніпрі розвивається індустріальний туризм, у Західній Україні — сільський і екологічний. Набирає обертів діловий туризм, головна мета якого — організація відпочинку під час відрядження. Завдяки неймовірній атмосфері, колориту робочу поїздку можна перетворити на справжнє свято.
Частіше стали відвідувати зону відчуження — 30-кілометрову територію навколо Чорнобильської АЕС. Кожен, хто досягнув 18-річного віку, може на власні очі оцінити наслідки катастрофи, яка 1986 року сколихнула світ. Пройтися «золотим» коридором, обшитим жовтими алюмінієвими панелями, який веде до більшості приміщень. Потрапити на енергоблоки й побачити, як працює автоматизована система контролю об’єкта «Укриття». Така поїздка одночасно лякає і притягує.
Останніми роками швидкими темпами розвивають туристичний потенціал Запоріжжя, Кривий Ріг, Кам’янець-Подільський, Тернопіль, Чернігів, Луцьк, Херсон. Тут влаштовують тематичні фестивалі, турніри, розробляють спеціальні програми, розвивають готельно-ресторанні комплекси.
Тож мандруйте Україною, відкривайте для себе нові місця, адже з кожної поїздки ми повертаємося вже не такими, як раніше.