ІСТОРІЯ
На центральному кладовищі обласного центру височіють величні скульптури «Голгофа» та «Янгол з дитиною» Аристида Онесима Круазі
Ті нечисленні туристи, які в рамках екскурсійного маршруту відвідують центральне міське кладовище, не приховують захоплення від побаченого. Поряд із церквою Святих апостолів Петра і Павла на гранітних постаментах здіймаються на кількаметрову висоту дві скульптури. Далеко не всі сумчани, не кажучи про обласний чи загальноукраїнський загал, знають історію їх створення і встановлення. А між іншим, обидві зараховано до пам’яток національного значення як різновид монументального мистецтва.
Освячено іменами Харитоненків
І «Голгофа», і «Янгол з дитиною» прибули до провінційних Сум із Парижа в 1890-х роках. Здавалося б, час повинен був зробити свою звичну справу. Аж ні — виявляється, навіть роки не в змозі зруйнувати те, що вийшло з-під різця великого майстра. Саме таким був Аристид Круазі (31.03.1840 — 6.11.1899), талановитий французький скульптор, чиї твори свого часу прикрашали Лувр, мерію Парижа, славнозвісні сади Пале-Рояля.
Як його роботи опинилися в далеких від Франції Сумах, адже коштували, без перебільшення, не один десяток тисяч тодішніх рублів?
Як розповідає директор Сумського обласного краєзнавчого музею заслужений працівник культури Владислав Терентьєв, обидва об’єкти культурної спадщини нерозривно пов’язані зі славнозвісною родиною цукрозаводчиків Харитоненків. Адже саме на Сумському центральному кладовищі поховано кілька її представників, зокрема засновника Івана Герасимовича.
А початок поклала трагічна подія в житті Харитоненка-молодшого — Павла Івановича. Сьомого травня 1889-го від дифтерії померла його восьмирічна донька Зіна. Саме на її честь через два роки люблячий батько встановив над могилою скульптуру, в основі якої — ангел з дівчинкою на руках. На думку краєзнавців, цю роботу Павло Іванович міг побачити на одній з виставок у Парижі, де бував у комерційних справах. Виготовлена з білого італійського мармуру, вона сповна відповідала тодішньому настрою Павла Харитоненка.
Але, як кажуть, біда одна не ходить… Трохи більш як через два роки пішов з життя Іван Герасимович. Тож син Павло потурбувався про те, аби вшанувати й увічнити пам’ять про батька окремою скульптурою «Голгофа», яку встановив поряд з «Янголом…» у 1894 році. Звісно, що цю роботу виконав уже добре знайомий йому Аристид Круазі, з яким у сумського промисловця склалися дружні стосунки.
Ось так і опинилися поряд дві роботи одного майстра, якого самі французи зараховують до яскравих представників монументального мистецтва другої половини XIX століття.
"Голгофа" та "Янгол з дитиною" завжди приваблюють екскурсантів. Фото Володимира КОВАЛЕНКА
Маестро каменю Круазі
Прикро, але про цього талановитого скульптора широкий загал знає дуже мало. І якби не дві роботи на сумському цвинтарі, про Круазі на Сумщині, можливо, ніхто б і не згадав. Але завдяки зусиллям краєзнавців, зокрема викладача Сумського державного університету Павла Кушнірова, який років із десять тому захопився творчою спадщиною француза, останній поступово стає дедалі відомішим у Слобожанському краї.
Практичним результатом такої зацікавленості сумчанина стала недавня поїздка до Парижа, де він зустрівся із правнучкою Круазі Анітою Менгозі. Вона працює почесним консерватором (зберігачем) Національної бібліотеки Франції, охоче відгукнулася на прохання розповісти про свого відомого прадіда — уродженця містечка Фаньон департаменту Арденни (неподалік кордону з Бельгією), де його й поховано.
Творча біографія Круазі надзвичайно цікава, багата і має одну особливість: так самовіддано і до нестями трудилися одиниці. Професія каменяра в їхній родині передавалася з покоління в покоління, тож із юного віку Аристид невтомно працював із каменем. Він створив тисячі скульптур, пам’ятників, бюстів, барельєфів, що стали окрасою і гордістю не лише французького національного мистецтва, а й Європи. За визначні заслуги протягом 1873–1885 років його нагородили медалями 1, 2 і 3 класів, а також орденом Почесного легіону — однією з найвищих відзнак Франції.
Як з’ясувалося, нині на місці родинного поховання Круазі стоїть «Голгофа», ідентична сумській, лише виготовлена з бронзи. Свого часу Аристид встановив її на честь померлого дідуся Жана Батиста, якого дуже любив і бюст якого зробив ще в юності (до речі, той свого часу очолював мерію містечка Фаньон).
Вельми цікаво, що й донині на плиті- надгробку скульптора у фамільному некрополі лежить красивий фаянсовий вінок — корона у вигляді сплетених гілок з рельєфними квітами та ягідками-перлинами. Як розповіла Аніта Менгозі, за давніми переказами жителів містечка, його передав після звістки про смерть скульптора хтось із ділових партнерів з Російської імперії. Про це згадано і в архівах, що залишили доньки Шарлотта, Сюзанна та син Жак. Неважко встановити, що тим діловим партнером був Павло Харитоненко, і сталося це в листопаді 1899-го, коли майстер помер 59-річним.
Воістину дивний збіг: у Сумах і досі стоять скульптури великого француза, виготовлені більш як 120 років тому, а в Фаньоні зберігся дарунок від людини, яка високо цінувала і шанувала талант справжнього маестро каменю.