Уже відомо, що для учнів 10—11 класів скоротять кількість обов’язкових предметів з 22 до 9. Відповідний проект нового навчального плану розробило Міністерство освіти і науки. Так нарешті вдасться подолати неефективну багатопредметність. Адже нині старшокласники вивчають багато дисциплін на однаково неглибокому рівні, в підсумку не мають необхідних знань, а після уроків ідуть до репетиторів, щоб як належить підготуватися до ЗНО.
Завдяки новаціям учні 10—11 класів вивчатимуть менше предметів, утім, поглиблено і грунтовніше за оновленими програмами. Це дасть змогу створити профільну старшу школу, де майбутні випускники ще за партами обиратимуть професію.
Ньютон чи Мазепа?
Чого тільки не вивчають наші старшокласники! Крім базових української мови, літератури, історії, алгебри, геометрії, фізики, хімії, біології, вони скніють над завданнями з економіки, екології, правознавства, інформатики, креслення, технологій, художньої культури. Гадаєте, все? Де там! Не перелічуватиму ще з десяток важливих предметів. Нічого, будуть розумними, всебічно розвиненими, скажете? Безумовно, проте навчання всього і потрошку зрештою не дає хорошого багажу знань, а то й зовсім стирається у пам’яті. У МОН переконані, що така система не сприяє здобуттю якісних знань і не залишає учням часу на поглиблене опанування окремих дисциплін у межах шкільної програми. Це змушує батьків шукати репетиторів, додатково навантажуючи школярів.
«Ми вчимо забагато предметів, тож просто фізично бракує часу, щоб усі їх досконало охопити, у нас немає профільних класів, — розповідає «УК» учень 11 класу однієї зі столичних шкіл з поглибленим вивченням англійської Олексій Любименко. — Оскільки серйозно готуюся до ЗНО, відвідую додаткові заняття після уроків із трьох предметів: української, англійської й математики. Скажімо, на хімію й екологію в мене взагалі немає часу. Також не впевнений, чи потрібна інформатика — шкільна програма з цього предмета давно відстала від сучасності. А ось історію України вивчаю залюбки, тому що цікаво».
Справді, якщо зазирнути в чинні типові навчальні плани, в обов’язковій частині аж 22 і більше предметів. У МОН кажуть, що граничне навантаження на учня у школі — 33 години на тиждень, тож у середньому на вивчення однієї дисципліни припадає лише 1,5 години. «Багатопредметність демотивує учнів, і одного уроку на тиждень недостатньо для розвитку, набуття школярами відповідних знань чи компетентностей», — кажуть «УК» у Міністерстві освіти й науки.
Універсального рецепта не буде
Щоб зробити навчання старшокласників якіснішим і сучаснішим, у МОН у межах чинного держстандарту розробили проект нового типового навчального плану. Це перший крок до змін у межах масштабної реформи «Нова українська школа». Тож пропонують іншу систему створення навчального плану для шкіл. Найперше — це скорочення кількості предметів з 22 до 9, що дасть змогу школі визначати профіль і поглиблено викладати обрані дисципліни.
Звісно, у прогресивних школах давно створено профільні класи, та вони навчаються за стандартними планами. «У чому суттєва різниця між уже створеними профільними класами й новими?» — цікавлюсь у чиновників-освітян. «Різниця кардинальна, — пояснюють у відповідь. — Адже нині 25 навчальних планів для різних профілів, і вони доволі штивні: школа може обрати готовий навчальний план і лише як виняток створити власний, прийти в міністерство і в індивідуальному порядку його погоджувати. Натомість за новим начальним планом не буде цієї універсальності».
Тож універсальний профіль зникне зовсім. Школа самостійно формуватиме той чи той профіль навчання, як конструктор, самостійно комбінуючи базові й профільні (2—3 предмети), вибірково-обов’язкові (2—3 предмети) і курси за вибором — спецкурси і факультативи. Скажімо, якщо математика буде профільною, її школярі вивчатимуть по 10 годин на тиждень і в 10-му, і в 11 класах. Фізика й астрономія разом — по шість годин на тиждень, стільки само на вивчення поглиблено біології з екологією. А ось на історію України та всесвітню — по 8 годин на тиждень.
Безумовно, навчальні плани із профільних предметів будуть наближеними до тих, які вже існують, оскільки вони себе добре зарекомендували. Також освітяни переконані, що із запровадженням профільної школи більшість старшокласників обиратимуть математично-природничий профіль, перспективний для майбутнього учнів. За таких умов меншість школярів, які не отримають необхідні предмети у школі, компенсуватимуть їх у позаурочний час. Одначе нині це масово: готуючись до ЗНО, учні йдуть до репетиторів. Натомість під час профільного навчання зможуть отримати цю підготовку під час поглибленого вивчення предметів у школі.
Новацією стане й те, що навчальні заклади матимуть змогу створювати власні спецкурси для поглиблення профільного навчання — викладати вузькі спеціалізовані дисципліни, близькі до профілю, що обрала школа. Відомство дозволить учителям розробляти тематику і зміст таких спецкурсів або обрати готовий з уже розроблених МОН.
Факультативи допоможуть задовольнити інші інтереси старшокласників. Приміром, учні, які обрали природничий нахил, на факультативі можуть удосконалити знання з української або іноземної мов. Або гуманітарії зможуть за бажання розширити знання з прикладної математики.
Океани плюс реактиви
Одначе скорочення кількості предметів у батьків учнів викликало неоднозначну реакцію у соцмережах на кшталт: як діти залишаться без вивчення фізики чи біології? У МОН заспокоюють, що учні обов’язково здобудуть ці знання — у межах інтегрованих предметів. Так, загальні знання з хімії, біології, географії, фізики, астрономії та екології увійдуть до інтегрованого предмета «Людина і природа». Відомості з курсу «Людина і світ», правознавства, економіки увійдуть до предмета «Людина і суспільство».
Погодьтеся, виникає цілком логічне запитання: а хто їх викладатиме? У МОН переконані: з цим упорається будь-який вчитель природничих дисциплін. А саме такий підхід зробить старшу школу профільною й допоможе випускникам зробити чіткий вибір майбутнього фаху. Деякі батьки підкидають іще одну ідею: створити окремий курс чи факультатив (не в назві річ) із вивчення професій. Кажуть, що навіть маючи під рукою інтернет-усезнайку, дорослі школярі анічогісінько не чули про існування левової частини професій, тим паче сучасних. Без сумніву, така інформація майбутнім випускникам дуже корисна.
КОМПЕТЕНТНО
«Школа отримує більшу автономію»
Павло ХОБЗЕЙ,
заступник міністра освіти і науки:
— Ми робимо важливий крок: школа отримує більшу автономію. Даємо право школі творити власні навчальні плани і підбирати програми. Гадаю, це дуже правильно, і світові тенденції показують, що добрі результати там, де вища автономія.
Розуміємо, що багато шкіл мають лише один клас паралелі й за старим навчальним планом вони мали б універсальний профіль. Тому із запровадженням профільної старшої школи таким класам треба буде визначатися. Звісно, вподобання всіх учнів задовольнити не вдасться — не маємо такої ілюзії, але тоді учням доведеться домовлятися, який профіль обирати.
Інтегровані ж предмети дадуть учням розуміння цілісної картини світу. Причому будь-який природничник із профільною університетською освітою (географ, біолог чи хімік) зможе викладати такий інтегрований курс — загальний для учнів, які не мають середньої освіти. Тут не бачу ризиків. Ризик у тому, щоб за тим навчальним планом написати вдалі програми й потім видати вдалі підручники.
Насамкінець. Новий типовий навчальний план у січні вже пройшов громадське обговорення. Важливо, що тепер у лютому-квітні в МОН для 10—11 класів розроблятимуть кардинально нові навчальні програми з усіх предметів: вони стануть чіткішими й структурованішими, з них приберуть дублювання змісту окремих тем. Лише після затвердження цих програм для школярів надрукують нові підручники. Зміни планують запровадити у 2018—2019 роках, тож найпершими їх відчують ті, хто нині навчається у 8—9 класах.