Чарівний черкаський край споконвіку спонукає до творчості. Про ці землі йдеться в «Повісті минулих літ» і «Поученні» Володимира Мономаха, «Слові о полку Ігоревім». Ще із XII століття на Канівщині творив молитви й роздуми Клим Смолятич. У Кавраї на Золотоніщині плекав «Сад божественних пісень» Григорій Сковорода, писав «Енеїду» Іван Котляревський. Саме про ці та інші літературні віхи розмовляємо з головою обласної письменницької організації, якій виповнюється 50 років, літературознавцем, професором Черкаського національного університету Володимиром Поліщуком.

Ближча до нас історія українського письменства, зауважив літературознавець,  промовляє іменами класиків і неокласиків, які народилися тут чи розгорнули свої таланти: Петро Гулак-Артемовський, Тарас Шевченко, Михайло Максимович, Іван Нечуй-Левицький, Михайло Старицький, Агатангел Кримський, Сергій Єфремов, Василь Доманицький, Михайло Драй-Хмара, Павло Филипович, Олексій Баранников, Тодось Осьмачка, Микола Бажан. І ще  митці слова новітнього часу, як-от Докія Гуменна, Наталя Лівицька-Холодна, Василь Симоненко, Микола Воробйов, Василь Захарченко, Євген Попович, Дмитро Чередниченко, Михайло Слабошпицький. Літературний авторитет Черкащини плекав і Тарас Шевченко, й багато інших славних уродженців краю.

Росли разом з державою

Черкаську обласну організацію СПУ було зареєстровано восени 1972-го. 1970-ті стали роками закладання традицій літературного життя. Письменники започаткували 1976-го щорічне літературно-мистецьке свято «Поетичний жовтень», проведення якого після тривалої перерви відновлено кілька років тому. З ініціативи черкасців утвердилося щорічне Міжнародне Шевченківське свято «В сім’ї вольній, новій». Наприкінці 1960-х—1970-х на Черкащині популярним став літературно-творчий фестиваль для талановитої молоді «Сонячні кларнети».

Проголошення державної незалежності України відкрило нові можливості. Спілка письменників України стала Національною, з’явилися ширші можливості для творчої реалізації письменників, видавничої діяльності. У 1990—2010-ті Черкаська обласна письменницька організація кількісно і якісно зростала. На початок 2022-го в неї вже входило 47 письменників. Молодші літератори не тільки продовжують традиції старших, а й самі стверджують славу Черкащини як краю талантів.

Із повагою до історії

Насамперед належить сказати про Василя Захарченка, чию подвижницьку працю удостоєно Шевченківської премії, преміями імені Андрія Головка та Юрія Яновського. Гостропроблемні романи «Ярмарок», «Клекіт старого лелеки», «Прибутні люди», «Білі вечори», повісті «Мобілізовані», «Брат милосердний», «Велика Ведмедиця», «І настали жнива...», «Очима до голубих віконниць», «Дорога під ясенами», «Довгі присмерки», десятки оповідань і нарисів — далеко не повний перелік того, що він зробив.

Відкриттям для читацької України стала історична трилогія Андрія Химка «Засвіти», «Між орлами і півмісяцем», «Під Савур-могилою». Талановиті твори для юнацтва видала Майя Фролова, в яких прагне виховати найкращі морально-етичні якості.

У різних літературних жанрах працював Сергій Носань. Популярним його зробив роман «Голгофа любові». Його перу належать книжки повістей і оповідань «Стежка в зеленому житі», «Чисті плеса», «Час глибокої осені», роман «Метеори» та інші твори.

Багатопроблемний роман «Гони золотого зайця» і оповідання в активі Григорія Білоуса. А Микола Негода, написавши історико-біографічний роман «Отаман Мамай», сказав не тільки слово правди про одного з героїв трагічної Холодноярської республіки, а й слово спокути перед пам’яттю холодноярців за неісторичні сторінки свого давнього роману «Холодний Яр».

Повернуті імена

Важлива ділянка роботи черкаських літераторів — повернення із забуття незаслужено забутих письменників, більшість із яких було репресовано. Протягом 1990—2010 років у краї проведено десятки літературних вечорів, слово правди мовлено про митців, серед яких Степан Бен, Тодось Осьмачка, Агатангел Кримський, Надія Суровцова, О. Лан, Андрій Чужий, Павло Филипович, Сергій Єфремов. Видрукувано збірки творів репресованих письменників. Відкрито меморіальні дошки письменникам-землякам.

Останніми десятиріччями засновано престижні літературні відзнаки всеукраїнського рівня: премії імені  Василя Симоненка, Михайла Максимовича, Тодося Осьмачки, Михайла Старицького, Олекси Влизька та інші.

На Черкащині створено мережу музеїв літературного спрямування: шевченківські — у Моринцях, Шевченковому, Будищі, Зеленій Діброві, Каневі, Черкасах; Гулаків-Артемовських — у Городищі, Михайла Старицького — у Кліщинцях на Чорнобаївщині, Івана Нечуя-Левицького — у Стеблеві, Михайла Масла — в Ковалівці на Драбівщині, Василя Симоненка — в Черкасах.

Обласна письменницька організація конструктивно співпрацює з органами влади й місцевого самоврядування у підтримці діяльності спілки і книговиданні. З обласного бюджету на книговидання щорічно надавали близько мільйона гривень. Окремі письменники отримують річні стипендії.

50-річний ювілей організації припав на тривожний воєнний час, й письменники не могли не відреагувати: влітку уклали збірник-антологію віршів про сучасну війну «Україна вся на блокпостах». Її творча й громадянська діяльність отримала почесну відзнаку «За заслуги перед Черкащиною».