ПІДСУМКИ
Зміни, які відбуваються в пілотних регіонах, дають змогу проаналізувати її особливості
Охорону здоров’я слід розглядати як стратегічну галузь, яка й надалі перебуватиме в центрі державної політики, наголосила на брифінгу, присвяченому засіданню розширеної колегії Міністерства охорони здоров’я з підбиттям підсумків його роботи в 2011 році, віце-прем’єр-міністр — міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова.
Давши загальну оцінку роботи МОЗ, віце-прем’єр зазначила, що зміни, які відбуваються нині в пілотних регіонах, дають змогу проаналізувати особливості впровадження реформи: «головне — зробити сьогодні лікаря й пацієнта однодумцями, тими, хто допомагає в проведенні реформ. Чому це так важливо? Ми все-таки не рухаємося так швидко, як очікувалося. Саме це і змушує нас шукати контакт через постійний суспільний діалог, роз’яснення принципів мети цієї реформи», — повідомила Р. Богатирьова, додавши, що держава виділила «великі суми грошей для закупівлі медобладнання, стимулювання роботи медпрацівників. Проте швидко модернізувати те, що десятиліттями приходило в неякісний стан, не можна. Треба бути свідомими того, що на цьому шляху будуть не тільки перемоги, а й поразки», — вважає віце-прем’єр.
Крім того, за словами Р. Богатирьової, «найближчим часом буде ухвалена постанова про запровадження референтних цін на ліки, й держава буде не тільки контролювати ціни, а й регулювати їх, починаючи від виробника й закінчуючи оптово-роздрібними націнками».
З грудня 2011 року Україна почала фіксацію оптово-роздрібних цін усіх товарів медичного призначення та ліків, що ввозяться до України, для того, аби «бачити, за якою ціною та чи та компанія пропонує ліки. Відповідно до цього формуватиметься реєстр внутрішніх референтних (порівняльних) цін. Зовнішні порівняльні ціни будуть обиратися з країн, наближених до України за економічним розвитком, соціальними програмами тощо. Такий перелік приблизно складений», — повідомила Р. Богатирьова.
Для особливо вразливих верств населення на певну групу ліків пізніше запроваджуватиметься механізм реімбурсації, тобто часткового відшкодування їх вартості. За словами віце-прем’єра, її обсяг залежатиме від суми, виділеної з державного бюджету: «Спочатку це може бути 5, потім 10%». Вже відомо, що спершу реалізовуватиметься пілотний проект щодо впровадження референтних цін на групу препаратів для лікування гіпертонічної хвороби.
«Зволікати не можна, ціни вийшли з-під контролю, й виглядає, що держава самоусунулася від цього», — заявила Р. Богатирьова.
За її словами, коли фахівці почали вивчати, чому багато препаратів в Україні мають ціну, вищу за вартість аналогічних ліків у інших країнах, з’ясувалося, що ціноутворююча політика однієї і тієї самої компанії різна для кожної з країн, куди вона імпортує свої ліки. У вартість препаратів, зокрема, закладено витрати на рекламу та «мотивацію» медичних працівників. «Це їхня політика, на яку ми на сьогодні мало впливаємо», — визнала віце-прем’єр-міністр.
«По-друге, це наведення порядку в себе. Реєстрація ліків, їхня якість — нарікання, які чуємо у цьому напрямку, справедливі», — підтвердила Р.Богатирьова, повідомивши, що найближчим часом розглядатиметься питання роботи Державного експертного центру, аби його діяльність була прозорою та відповідала вимогам українського та європейського законодавства.