Поширеність серцево-судинних захворювань в Україні набрала не просто загрозливих розмірів. Бо дві третини загальної смертності від цієї патології нині вже цілком можна розцінювати як виклик не тільки системі охорони здоров’я, а й національній безпеці.
Адже інфаркти, інсульти дедалі частіше трапляються тепер у молодих людей, після порятунку життя яких держава має брати їх на утримання. Якщо із цими хворобами, що вражають 70- чи 80-річних, ще якось можна змиритися, то така драма в житті тридцятилітнього чоловіка чи жінки боляче б’є по сім’ї, призводить до втрати працездатності у розквіті сил. І як наслідок — падіння якості життя, рівня достатку родини.
«Волинькард» — програма комплексна
Про це за участю українських та іноземних експертів ішлося на нараді «Організація надання медичної допомоги при серцево-судинних захворюваннях: міжнародний та регіональний досвід».
— Актуальність цієї теми відома мені не з книжок, бо й сам маю полатане серце… Але навіть із двома стентами живу активно і повноцінно, і дякую за це майстерності лікарів! — зазначив на початку наради голова обласної державної адміністрації Борис Клімчук. І розповів про те, що саме нині робиться на Волині, аби не тільки максимально якісно надати допомогу людям, які вже втрапили в біду, а й мінімізувати умови виникнення серцево-судинних захворювань.
— Ми звикли злочинно ставитися до нашого здоров’я, — вважає один із найавторитетніших фахівців у галузі лікування серцево-судинних хвороб, доктор медичних наук, професор Юрій Соколов. — Не можна миритися з тим, що кожного року від інфарктів наша країна передчасно втрачає 57 тисяч людських життів. Це — питання стратегічної важливості.
А професор Томаш Здройєвскі з Гданського національного медичного університету (Польща), який розповів, як нашим сусідам упродовж десятиліття вдалося на порядок зменшити передчасні втрати від медичної проблеми номер один, наголосив: «Недостатнє інвестування в охорону здоров’я має для держави такі самі наслідки, як і економічна криза».
Проведення представницької наради в області не випадкове. Уже третій рік діє регіональна програма «Волинькард», спрямована на профілактично-освітню роботу, раннє виявлення та лікування серцево-судинних захворювань із застосуванням високотехнологічних методик.
До системного запровадження в життя цього регіонального проекту, що народився завдяки керівнику виконавчої влади області та фахівцю від Бога і прекрасному організатору професору Андрієві Ягенському, волинські медики теж не сиділи склавши руки. Вчили, зокрема й за кордоном, фахівців, опановували кращі медичні практики і технології, обладнували центри кардіохірургії та тромболізису і кардіоваскулярної патології.
Однак що довше вони над цим працювали, то ясніше розуміли, що суто медичного фактора в пом’якшенні гостроти ситуації — не більш як 30%. Усе решта — це спосіб життя людей, їхня особиста мотивація бути здоровими. А ще — чітке усвідомлення чи свідоме ігнорування впливу негативних чинників. Наприклад, тютюнокуріння, що рано чи пізно може призвести до біди. Така собі провінційна безпечність!
І команда волинських медиків буквально пішла в народ. Розпочали з організованих колективів у містах. Тепер основна робота — в селах. На виїзних прийомах, що регулярно ведуться по районах, — група фахівців найвищої кваліфікації на чолі з професором. На озброєнні у них — сучасні експрес-системи обстеження на рівень цукру і холестерину. Людина відразу отримує рекомендації з профілактики і лікування.
Зауважу, що все це — практично в людей під хатами й абсолютно безплатно. Попри те, що в іншому разі за таке обстеження пацієнтові довелося б викласти зо дві сотні гривень. І незважаючи на це, як прозвучало на нараді: «чоловіків на це обстеження доводиться тягти налигачем».
«Волинькард», який чи не головною метою ставить собі завдання змінити ставлення населення до власного здоров’я, — програма комплексна і міжсекторальна. Адже, окрім суто медичних працівників, до її реалізації нині вже залучено органи місцевого самоврядування, освітян, соціальних працівників, ЗМІ, громадські і державні інституції, у чиїй компетенції — пропаганда здорового способу життя та робота з сім’ями.
Звісно, розгортання масштабної роботи потребує і фінансового підживлення. Своє надійне плече тут волинським медикам підставив обласний бюджет.
Коштом програми коронарографічне обстеження проводиться хворим з усіх міст і районів, а в обласній клінічній лікарні — стентування артерій упродовж перших годин гострого інфаркту міокарда.
Великі волинські підприємства, як, наприклад, підшипниковий завод «СКФ-Україна», до речі, мають у лікарні банк стентів для своїх працівників. І вони, як і необхідні для оперативного втручання медикаменти, — ще одне додаткове страхування життя людей.
Якщо ще п’ять років тому тромболітичну терапію як експеримент застосовували лише в центрі кардіоваскулярної патології, то нині це вже звична практика. Не лише в усіх центральних районних і міських лікарнях, а також і для бригад швидкої медичної допомоги. Застосування цього методу лікування на догоспітальному етапі нині становить на Волині понад 60%. До слова, вартість однієї дози тромболітика —10 тисяч гривень. Однак часто це ціна людського життя.
— Програма «Волинькард», яка третій рік поспіль діє в області, не має мети вилікувати всіх. Вона спрямована насамперед на профілактично-освітню роботу, на раннє виявлення та лікування патологій із застосуванням сучасних високотехнологічних методик, — підкреслив голова Волинської облдержадміністрації Борис Клімчук. — Медичний фактор може дати 20—30% гарантії здоров’я, решта — спосіб життя людей, їхня особиста мотивація бути здоровими. Нам потрібно розбудити людей, щоб вони розуміли, що бути здоровим — це економічно вигідно!
У хвороби немає кордонів
Нині в області медики та управлінці зі сміхом згадують випадок, який стався десяток літ тому. Тоді головний лікар обласної клінічної лікарні Іван Сидор у розмові з чиновником із Міністерства охорони здоров’я сказав, що на Волині назріла потреба відкрити кардіохірургічне відділення. На що отримав відповідь про те, що поліський регіон — це провінція, а кардіохірургію можна розвивати… тільки у столиці і великих містах.
— Я тоді не стримався і відповів: «Провінція — це поняття не тільки географічне, а часто й те, що робиться в голові у людини!» — згадав недавно цей випадок Іван Сидор — принагідно, бо розповідав про кардіохірургічне відділення, що успішно працює нині в Луцьку і серед інших провело вже дві сотні операцій із зупинкою серця.
Набрав сили і Волинський обласний центр кардіоваскулярної патології, що з 2005 року функціонує на базі Луцької міської клінічної лікарні. Щорічно стаціонарне лікування отримує п’ять тисяч пацієнтів із патологією серцево-судинної системи. Із них — півтисячі хворих з інсультами головного мозку та до трьохсот — з інфарктом міокарда.
— Можливостями центру виконується державна програма з тромболізису. Досвід центру поширено на більшість районів області, — розповів його лідер професор Андрій Ягенський. — У березні 2012 року на виконання окремого доручення Президента України Віктора Януковича за кошти державного бюджету для лікарні придбано та введено в експлуатацію 16-зрізовий комп’ютерний томограф «Toshiba TSX-031F Aclivion» вартістю майже шість мільйонів гривень. Це дало змогу набагато швидше виконувати високоякісні рентгендіагностичні томографічні дослідження з мінімальним променевим навантаженням.
Упевненості й можливостей луцьким медикам додало і те, що на виконання окремого доручення Президента України Віктора Януковича, відповідно до заходів Регіональної програми із запобігання та лікування серцево-судинних захворювань «Волинькард» на 2011—2013 роки, для Луцької міської клінічної лікарні за кошти державного бюджету придбано агіографічний комплекс вартістю 17 мільйонів гривень.
Таким чином для протидії небезпечним хворобам в області вибудувана інтегрована вертикаль: якісний огляд на рівні лікарської амбулаторії — вчасний виклик швидкої допомоги із можливістю застосування тромболізису і госпіталізації — надання спеціалізованої і високоспеціалізованої медичної допомоги.
Не хочеш хворіти? Стався до себе по-людськи
Але всім нам слід іти далі. І нині значною мірою від чиновного люду різних рівнів залежить цей рух. А робити є що, зокрема і у сфері законодавчого забезпечення. Від заборони реклами тютюну та алкоголю, забезпечення вимог гігієни й умов праці, технології приготування їжі в їдальнях підприємств і в закладах громадського харчування, дотримання рекомендованого асортименту в аптечній та торговій мережах до організації профілактичних оглядів, широкої інформаційно-роз’яснювальної та освітньої роботи тощо.
Бо здоров’я людини, якість її життя і активне довголіття — це одночасно і ключова мета, і головний скарб і козир держави. І не може бути місії гуманнішої, благороднішої, ніж забезпечення його.
Перший заступник глави Адміністрації Президента України Ірина Акімова, яка перед проведенням важливої наради відвідала міську клінічну лікарню, будівництво обласного перинатального центру й ознайомилася з напрацюваннями волинян, назвала їхню ініціативу прикладом виконання важливих державних завдань. За покликом серця, а не за командою згори. І це попри те, що область не є пілотною щодо реформування медицини.
Вона наголосила, що одне із найважливіших завдань України нині — підвищити якість життя населення, для чого й провадиться медична реформа. За всі роки незалежності нашої держави ніколи настільки потужно не зміцнювалася матеріальна база медицини; лише автомобілів для надання екстреної допомоги цього року в медустанови надійде півтори тисячі.
Серед першочергових завдань — зниження дитячої і материнської смертності, зменшення ризику виникнення серцево-судинних захворювань. На боротьбу з останніми, як зазначила Ірина Акімова, впродовж останнього року фінансування збільшилося удвічі. Серед заходів, які мають вийти на перший план, — пропаганда здорового способу життя. «Якщо ти не хочеш стати хворим, потрібно усвідомити, що слід ставитися до себе по-людськи!» — підкреслила вона.
Волинський досвід, мабуть, у цьому контексті не тільки можна, а й необхідно поширювати. Можливо, навіть як національний проект і як складову національної ідеї. Хіба не так?