Вагітність, що затяглася на 25 років, нарешті завершилася пологами, очікувано складними й довгими: позавчора парламент 240 голосами ухвалив один із ключових законопроектів медичної реформи — про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів. Також депутати ухвалили законопроект у першому читанні про внесення змін до Бюджетного кодексу, без яких зміна фінансування була б неможливою.
Без співоплат і міжнародних протоколів
Цьому передував триденний марафон розгляду поправок — загалом їх було 893. У четвер заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Ірина Сисоєнко зачитала номери кількох десятків врахованих комітетом правок, які також поставили на голосування. За них віддали голоси 229 парламентаріїв. Серед найважливішого те, що в новому документі відмовилися від співоплат, що мали б збільшити доступ людей до лікування, а також, на жаль, і від міжнародних протоколів. Лікарі можуть використовувати міжнародні клінічні настанови (наказ МОЗ №1422). Команда МОЗ дуже наполягала на поверненні співоплат у законопроект, пояснюючи, що в такий спосіб, компенсувавши вартість лікування частково, можна буде надати більше медичних послуг. На жаль, до питання співоплат планують повернутися ближче до 2020 року
Також під час розгляду законопроекту внесли правку, яка протягом двох наступних років дасть змогу Кабміну використовувати механізм субвенції. Таке рішення пояснюють тим, що воно дасть змогу урядові бути гнучкішим під час реалізації медичної реформи.
Нова модель фінансування для закладів спеціалізованої й високоспеціалізованої медичної допомоги стартуватиме 2020 року, але вже 2018—2019-го певні послуги фінансуватимуть у пілотних проектах.
«Це історична подія для України, адже вперше за 26 років розпочнуться зміни у медичній системі. Є багато міфів про медичну реформу. Те, що ми зробили сьогодні, — це старт нової медичної системи, де кожен українець матиме вільний доступ і державні гарантії фінансування на якісні медичні послуги», — наголосила в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун під час брифінгу.
Результат, отриманий у парламенті, — як верхівка айсберга. За лаштунками залишається колосальна кількість зустрічей команди МОЗ і громадських активістів з лікарями в регіонах, депутатами, десятки дискусій і компромісів. Зустрічалися, щоб пояснити сутність однієї з найскладніших реформ і заручитися підтримкою. Сприяння перших уже дало результат, допомога других необхідна тепер, коли реформу треба втілювати в життя. Аж ніяк не ідеалізуючи роботу нинішньої урядової команди, будемо справедливими: медична реформа — чи не найбільш непопулярна в короткостроковій перспективі й навряд чи дасть політичні дивіденди на наступні вибори. Але зробили.
Лікарень не скорочуватимуть
«Реформа — як звичайна дитина. Спочатку така мила, всі так тішаться і вітають одне одного, батьків і родичів. А потім починаються безсонні ночі, кольки, то молока не вистачає, то зубки ріжуться. І це велика батьківська робота. Така важка, але така цікава. І хто врешті виросте з тієї дитинки, залежатиме від багатьох чинників. І від кожного з нас, колеги — медичні працівники. Почнімо зміни із себе», — написала на своїй сторінці у Фейсбуку лікар-терапевт Юлія Брикульська.
Нині МОЗ готує пакет нормативних документів, методичних рекомендацій і великий операційний посібник для місцевого самоврядування, лікарів і керівників медичних закладів.
«Ось коли потрібні професіонали. За центром залишилися підзаконні акти, все інше треба робити на місцях. Потрібно забрати ініціативу щодо реорганізації первинної допомоги у ДОЗ (департамент охорони здоров’я. — Авт.) та надати її громадам, оскільки, втративши контроль над фінансовими потоками, ДОЗ робитиме все, щоб його повернути. Часу немає. Чекаємо в регіонах. Тут підтримка реформи не лише на словах, а й на ділі. Триває боротьба за інфраструктуру і збереження контролю над фінансовими потоками. До праці! Люди хочуть бачити зміни», — написав у Фейсбуці сімейний лікар з Вінниччини Юрій Шеремета.
«Рівень корупції на місцях вражає. Депутати місцевих рад не йдуть до сімейного лікаря з ОРЗ, а зразу до ЛОР-лікаря — не можуть зрозуміти змін. Вони ж не стоять у загальній черзі, не купують шпателя на огляд, не дякують лікареві за допомогу. Аргументи, що реформа погіршить надання послуг, викликають лише сміх. Як можна погіршити те, що вже померло? Треба народжувати нове», — додає він.
Протягом останнього року команда експертів активно їздила регіонами, спілкуючись із лікарями й пацієнтами про суть майбутніх змін. «Із численних поїздок регіонами знаю, що коли починаєш пояснювати, то люди підтримують реформу, принаймні кожен формує позицію», — сказав журналістам заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк. За соціологічним опитуванням, що його провів центр «Socis», лише 8% не мають власної думки щодо реформи.
«Це свідчить про те, що тема актуальна, й за цей рік у суспільстві відбувалася дискусія, яка допомогла людям визначитися з позицією. Безумовно, є страх перед медичною реформою, є вже наші улюблені міфи, наприклад про закриття всіх лікарень. Ми вивчали досвід проведення таких змін в інших країнах — міфи були в кожній. Це нормально, бо медицина — галузь, що стосується життя і здоров’я кожної людини», — пояснив він.
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман наголосив, що медична реформа не призведе до зменшення кількості лікувальних закладів. «Запевняю, лікарень менше не стане, а ФАПів — навіть більше. І їх забезпечать усім необхідним. Треба навести лад у сільській медицині, в екстреній медицині», — сказав він в ефірі телеканалу «1+1».
Отже, найголовніше в новому законі таке: гарантований пакет — чіткий обсяг зобов’язань держави щодо медичних послуг і ліків. Оплата за послугу медичним закладам. Система e-Health (про неї читайте в одному з найближчих номерів «УК»), запровадження національної служби здоров’я України — незалежного від постачальників (лікарень, місцевої влади, МОЗ). Національна служба здоров’я повноцінно працюватиме з 2020 року.
Заплановано, що наступного року її бюджет становитиме 13,5 мільярда гривень. Як уже писав «УК», у МОЗ запевняють, що прозорість роботи агенції контролюватиме Національне агентство з питань запобігання корупції і ревізійна служба. Ця служба здійснюватиме контроль за використанням перерахованих коштів.
У вільне плавання
Очікуємо, що 1 січня 2018 року розпочнеться зміна моделі фінансування системи охорони здоров’я в Україні в первинній ланці. З наступного року кожен сам зможе обрати собі лікаря незалежно від місця реєстрації, а гроші, які держава надаватиме на пацієнта, закріплюватимуть за ним. Мета реформи — запровадження системи, коли держава платитиме за конкретну медичну послугу, по яку людина звертатиметься до лікарні.
«Послуга в лікарні не буде платною — лікарня вестиме облік усіх наданих послуг і виставлятиме рахунок Національній службі здоров’я. До кожної послуги буде тариф, і Національна служба здоров’я гарантовано заплатить цій лікарні за цю медичну послугу. Ми хочемо, щоб лікарні стали комерційними підприємствами, щоб вони виставляли рахунки не людині, а державі, і отримували за це оплату», — наголосив Павло Ковтонюк.
Статус бюджетників для медиків скасовують, вони отримуватимуть не фіксовану зарплатню, а таку, що залежатиме від кількості людей, котрі до них звернулися. За підрахунками МОЗ, сімейні лікарі, що успішно вестимуть практику, зароблятимуть близько 15 тисяч гривень на місяць.
Як пояснюють експерти Реанімаційного пакета реформ, щороку парламент схвалюватиме перелік послуг, які гарантуватиме держава, а які сплачуватиме пацієнт. Цей перелік безоплатних і платних послуг буде єдиним у всій країні. Діятиме єдина тарифна сітка незалежно від того, де цю послугу надають.
Як писав «УК», МОЗ прорахував вартість послуги на первинному рівні: 370 гривень на одну людину з відповідними віковими коефіцієнтами (скажімо, за людей старшого віку, щоб вони не лишилися без медичної допомоги, держава платитиме більше). Уся вторинна і третинна ланки працюватимуть за старими правилами, аж доки фахівці міністерства не прорахують потребу людей у таких послугах та їхню вартість. Ця робота може зайняти приблизно два роки.
Лікарні стають автономними: їхніми власниками залишаються громади, проте медичні заклади матимуть право самостійно займатися менеджментом і розподілом коштів.
Важливо, що відколи зміни запрацюють, людина має спершу звертатися тільки до сімейного лікаря. Безплатної можливості із власної ініціативи піти до вузького спеціаліста — ЛОРа, невролога тощо — більше не буде, спрямувати до нього має сімейний лікар. Чи йти до пацієнта додому, вирішуватиме лікар з огляду на те, в якому стані той перебуває.
100% безоплатною і гарантованою буде первинна, екстрена й паліативна допомога, а також ведення вагітності й пологи. Крім того, в разі гострої травми звернутися до травматолога можна буде без відповідного направлення сімейного лікаря.
ЯК ЗНАЙТИ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ Й ПІДПИСАТИ З НИМ КОНТРАКТ
♦ Вашим лікарем може бути педіатр, терапевт і сімейний фахівець. Обрати можна не за місцем прописки, найпростіше знайти близько до місця, де живете. З лікарем слід укласти декларацію про намір лікуватися саме у нього.
♦ Дізнатися про сімейних лікарів, які працюють у найближчих до вас амбулаторіях сімейної медицини або поліклініках, розпитати сусідів та знайомих, чи подобається їм їхній сімейний лікар, чи влаштовують їх його методи профілактики, обстеження та лікування.
♦ Звернутися у місцевий відділ охорони здоров’я, де вам мають надати інформацію про сімейних лікарів там, де ви живете.
♦ До початку приписної кампанії обіцяють створити єдину відкриту електронну базу, прив’язану до мапи, де ви також зможете обрати лікаря, до якого зручно і швидко дістатися.
♦ Приписна кампанія до сімейних лікарів розпочнеться не раніше, ніж Президент України підпише закон. Про дату буде оголошено окремо. Щойно це зроблять, ви зможете підписати декларацію із сімейним лікарем.
♦ Ви можете підписати декларацію в будь-який час, навіть під час першого звернення.
♦ Декларацію підписують безстроково, вона чинна доти, доки ви не вирішите змінити лікаря.
♦ З 1 січня 2018 року сімейний лікар отримуватиме пряму річну оплату за обслуговування кожного пацієнта, який уклав з ним договір.
За інформацією МОЗ
МОВОЮ ЦИФР
89% українців — за кардинальні зміни в системі охорони здоров’я. 76% не задоволені якістю допомоги, яку надають у лікарнях та поліклініках (задоволених — 21 %), а дві третини повністю чи частково підтримують реформу медицини. Лише 8% людей не мають власної думки щодо цього. Такі дані соціологічного опитування, яке провів центр «Socis» минулого тижня.
Попри волання популістів, буцімто реформа вб’є безплатну медицину, левова частка наших громадян — 81% — засвідчила, що повністю або частково платить за лікування. Так само 55% вважають, що з державного бюджету слід оплачувати саме медичну послугу.
Цікаво, що різниці щодо підтримки медичної реформи в селах і містах майже немає. У селах зміни підтримують навіть більше: 68% порівняно із 65%.
78% українців підтримують систему розподілу витрат на лікування між державою і пацієнтом, якби вона захищала від необхідності давати хабарі лікарям (опитування групи «Рейтинг», липень — серпень 2017 року).