До медичних університетів приходить конкуренція. Цього року при вступі до них уперше впровадили широкий конкурс: відтепер кількість місць державного замовлення в університеті формуватиметься відповідно до запитів абітурієнтів, а не визначатиметься, як це було раніше, «згори». Торік ця модель, згідно з якою державні місця, а відповідно, й фінансування, прийшли у виші, що мали найбільший попит серед вступників, була відпрацьована в університетах, підпорядкованих Міносвіти. «Вона дає змогу сконцентрувати ресурси в сильніших закладах. Ми побачили торік, що порівняно з 2015 роком деякі університети втратили до 40% держзамовлення, бо до них не пішли сильні абітурієнти», — сказала радник міністра охорони здоров’я, віце-президент Київської школи економіки Інна Совсун.
Потужний ресурс від майбутніх студентів
Система працює так: подаючи заяву, абітурієнти визначали її пріоритетність для кожного університету, від 1 до 9, де 1 — найвищий пріоритет, а 9 — найнижчий. Відтак система перевіряє, чи проходять вони на спеціальність до вишу, який визначили пріоритетом. Якщо так, то потрапляє в перелік найкращих вступників у цій спеціальності по Україні загалом, йому пропонують місце державного замовлення. Таким чином коригується кількість цих місць у кожному з вишів. «Торік ми побачили дуже помітний перерозподіл між університетами, скажімо, особливо численна переконцентрація студентів відбувалася в спеціалізації «право». Збільшилася, зокрема, кількість місць держзамовлення в КНУ ім. Тараса Шевченка та ЛНУ ім.Івана Франка», — пояснила вона.
Торік тодішнє керівництво МОЗ не пристало на пропозицію застосувати таку модель у медуніверситетах, йому підпорядкованих. Нині, коли ці виші долучилися до системи широкого конкурсу, держзамовлення для них також коригуватиметься залежно від популярності серед абітурієнтів. «Медуніверситети можуть отримати додатково до 10% місць державного замовлення порівняно з минулим роком. У цих вишах великі обсяги держзамовлення, і навіть 10% в абсолютних цифрах може бути відчутним коригуванням. Це означає, що в руках абітурієнтів опиняється потужний ресурс: якщо вони масово підуть до університетів, які вважають кращими, ті отримають більше держзамовлень», — каже радниця міністра.
Чому провалили американський субтест
Для більшості спеціальностей критерії оцінювання якості їхніх програм досить умовні, кажуть експерти, оскільки в українських вишах немає незалежних випускних іспитів. Лише нещодавно почалося впровадження такого іспиту для студентів-правників. З цієї точки зору медичні університети є винятком, оскільки вже багато років їхні студенти складають незалежні іспити КРОК-1, КРОК-2 та КРОК-3. Тести КРОКів для студентів 3-го й 6-го курсів та інтернів готує Центр тестування МОЗ, до якого вони потрапляють від кожного університету, котрий готує певну кількість запитань із різними варіантами відповідей. Експерти центру перевіряють запитання на коректність, а відтак вносять їх до загальної бази.
«По суті, КРОК є незалежним зовнішнім оцінюванням успішності навчання студента або інтерна. Це стандартизоване, незалежне і поки що найоб’єктивніше оцінювання якості лікаря», — каже заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський.
Цього року до українських тестів, аби перевірити конкурентоспроможність нашої освіти, додавався також і так званий американський субтест. Міжнародні запитання, що використовуються й у інших країнах світу, перекладали українською й перемішали із запитаннями українського КРОК-3, відповідно, інтерни не знали, на запитання якого тесту вони відповідають. (Результати складеного американського субтесту не враховувалися в оцінці інтерна, а мали лише інформативну функцію). Загалом лише 3% інтернів склали американський субтест. «Це означає, що лише 3% наших лікарів конкурентоспроможні на міжнародному рівні», — каже заступник міністра. А також додає, що найгірше цього року із КРОКами впоралися приватні медичні виші.
Попередній аналіз, за словами Інни Совсун, виявив три причини провалу українських інтернів в американському іспиті: по-перше, вони не вивчають міжнародні протоколи лікування, тому масово обирали неправильні відповіді. По-друге, випадковість і відсутність логіки у відповідях одного з блоків запитань вказало на те, що студенти взагалі не знають теми, якої вони стосувалися. По-третє, в низці запитань інтерни не зорієнтувалися, оскільки українські тести спрощені і, на відміну від американських, часто містять очевидну відповідь.
Хто лікуватиметься у трієчників?
І наостанок — про ще одну вишеньку на торті сучасної медичної освіти: перипетії довкола ініціативи МОЗ підвищити прохідний бал для вступу на медичні спеціальності до 150 балів, аби до цих вишів вступали більш мотивовані студенти. Дотепер мінімальний прохідний бал до медуніверситетів становив 103, будучи найнижчим серед усіх фахів. «Ми говорили про це з початку своєї каденції на різних високих профільних зібраннях. І не отримали жодного заперечення ані від абітурієнтів, ані від ректорів, ані від депутатів», — сказав Олександр Лінчевський.
Втім у червні кілька депутатів, вже звично голосячи про «зраду» МОЗ, звернулися з ініціативою до уряду скасувати підвищення прохідного бала. Відтак новацію відтермінували на рік. Втім, МОЗ і надалі наполягатиме на введенні 150 балів для абітурієнтів, що вступатимуть до медичних вишів, наголошує Олександр Лінчевський: «Навіть 150 балів — це трійка. Кожен пацієнт хоче лікуватися в освіченого лікаря. Лікар — професія, де вчитися треба завжди. Якщо ми маємо на вступі абітурієнта з хибною мотивацією, якщо вже в школі він не демонструє прагнення бути кращим, перспективи виховати з такого абітурієнта кваліфікованого лікаря нульові. Жодне навчання не здатне виправити дефекти початкового відбору».
І тому ті депутати, які, виступаючи проти ідеї підвищення прохідного бала, кажучи, що студентів-невдах вишів просто відраховуватимуть в процесі навчання, або навдивовижу наївні, або переслідують геть інші інтереси. Бо нині вся система фінансування в університеті зорієнтована на утриманні слабкого студента. «Він платить за вступ, за навчання, за двійки, платить офіційно і неофіційно. Університети отримують від найменш успішних живі гроші і ніколи від них не відмовляться, тягтимуть правдами й неправдами до шостого курсу. Це священні корови, котрих із університету ніхто не вижене», — запевняє Олександр Лінчевський.
Водночас левову частку доходів медуніверситети отримують від навчання іноземних студентів, котрі їдуть до нас за дешевою освітою. Іноземців-медиків нараховується майже половина з-поміж усіх чужинців, що навчаються в Україні. Зіскочити з голки живих грошей, які привозять іноземці, важко, тож виші набирають дедалі більше таких студентів, але не готові забезпечити якісне навчання. Вже не поодинокі випадки, коли, повертаючись додому з українськими дипломами, такі студенти не можуть скласти додаткові сертифікаційні іспити, запроваджені в багатьох країнах для допуску до медичної практики. «В країнах, де таке трапилося, вже не рекомендують їхати навчатися в Україну або не визнають наші дипломи загалом, тобто навіть не хочуть допускати до сертифікаційних іспитів», — каже Інна Совсун. Ціна низьких вимог в наших медуніверситетах — іміджеві втрати для України загалом.
Можливо, яка-не-яка конкуренція та фінансова мотивація, зумовлена впровадженням широкого конкурсу, таки поставить виші в умови, коли вони муситимуть підвищувати якість своїх навчальних програм. Водночас інший бік медалі — наскільки самому споживачеві, себто майбутньому студентові, потрібна якісна освіта, і як ретельно він вишукуватиме найкращі програми. Та загалом якісні зміни стануть можливими, коли у фокусі уваги вишів опиняться не їхні нинішні дійні корови-трієчники, а справді сильні мотивовані студенти.
ВАЖЛИВО
За результатами іспиту КРОК-2 із загальної лікарської підготовки, який складають студенти 6 курсу медичних університетів, в першій п’ятірці вишів Львівський медичний університет (99,1% студентів, які склали іспит), Буковинський медичний університет (98,3%), Дніпропетровська медична академія (98,1%), Тернопільський медичний університет (97,9%) та Національний медуніверситет ім. Богомольця (96,7%).