Національному університеті «Острозька академія» з 25 грудня до 19 січня проходить XVIIІ Всеукраїнський онлайн-фестиваль Різдвяних піснеспівів із міжнародною участю. За словами організаторів, його мета — пошанування Різдва Христового, збереження і розвиток традицій нашого краю, України, інших країн. І звісно, розширення освітніх та культурних зв’язків, які завжди цінували у найстарішому й водночас одному з наймолодших вищих навчальних закладів Східної Європи.
Уже в незалежній Україні академія відновилася завдяки зв’язкам з Європою, США, Канадою. Як зазначає її ректор Герой України Ігор Пасічник, вочевидь, таким було й Господнє провидіння, бо традиції тут у пошані з перших днів відродження. На території академії діє екуменічний студентсько-викладацький храм преподобного Федора Острозького, де відбуваються дива: іноді відеокамери операторів вимикаються самі собою. До речі, 2024-го відроджена академія відзначить 30-річчя.
Два рекорди України
Різдвяні традиції — надзвичайно важлива частина історії та культури українського народу. Невід’ємна їх складова — піснеспіви, в яких прославляємо Діву Марію та новонародженого Ісуса Христа. Різдвяні піснеспіви демонструють віру, духовність, незламність, відданість нашого народу Богові. Особливого значення і звучання вони набирають нині, коли ворог безжально нищить Україну та все українське.
«Ми плекаємо своє, рідне. Упродовж останніх трьох років фестиваль Різдвяних піснеспівів на базі нашого храму проходить онлайн: спочатку через коронавірус, тепер — через війну. Але це не применшує ні значення, ні піднесеності, ні масовості величного дійства. У різні роки на фестивалі встановлено два офіційні рекорди України: за тривалістю і за масовістю виконання різдвяних піснеспівів. Приєднуйтеся! Ми раді чути і насолоджуватися вашими колядами та щедрівками. Це буде внесок у нашу духовну, отже й військову перемогу», — зауважує настоятель студентсько-викладацького екуменічного храму преп. Федора Острозького Національного університету «Острозька академія» голова оргкомітету фестивалю Василь Жуковський.
До участі зголошуються світські й духовні колективи — дитячі, шкільні, студентські, аматорські й професійні, хори й ансамблі, а також індивідуальні виконавці з усієї України (вікових обмежень немає), інших країн, які прагнуть долучитися до збереження й примноження різдвяних традицій.
Є вже 52 учасники з восьми областей України (Рівненської, Полтавської, Донецької, Київської, Хмельницької, Одеської, Волинської, Тернопільської), а також чудові колективи з Молдови. Заявки приймають до 12 січня.
Учасники представляють відеозапис піснеспіву українською або мовою країни-учасниці без використання язичницьких та світських атрибутів, що символізують темні сили. Цей фестиваль — про світло й добро. І звісно ж, про нашу Перемогу!
Різдво по-козацьки
Казкове видовище з такою назвою підготували для дітвори рівненські лялькарі за прадавніми традиціями, до яких у буквальному сенсі можна доторкнутися.
«Ми довго не роздумували, що саме подарувати нашому юному, але вибагливому глядачеві. Звісно, розповідь про традиційне Різдво, яке споконвіку відзначали в кожній хаті. Наших козаків — учасників дійства звати Іван, Степан та Богдан. Вони мають чарівного дідуха. Як же без нього в ці дні? І Миколай у нас теж рідний, світський і дуже добрий. Ось так і долучаємо дітей до українських традицій», — розповідає директор Рівненського обласного академічного театру ляльок Володимир Данилюк.
Дітвора змалку плекає традиції. Бачили б ви, скільки хлопчиків та дівчаток цими днями приходить у театр у вишиванках. Та таких, що одна від одної краща! Залюбки переглядають виставу, ловлять сніжки, які летять просто на них, шукають разом з козаками чарівного дідуха й замовляють у нього найголовніше бажання: щоб 2023-й приніс нам усім Перемогу.
І коли просто під час видовищ лунають сигнали повітряної тривоги, свято продовжують в укритті, яке розраховане на 100 місць. Воно тепле, затишне, з ялинкою та невтомними акторами. Тут діти залюбки складають пазли в карту України і виконують «Червону калину». Співають пристрасно й голосно — так, щоб їх почула вся Україна, бо вона в наших дітей і в генах, і в серцях. І вже заради цього варто мати свято, яке запам’ятається малим українцям на все життя.
Серед них сини й донечки наших захисників. Тих, хто міцно тримає над нами небо, щоб тут, у тилу, ми змогли подарувати дітворі свято. Рівненські лялькарі з 25 грудня і до 14 січня втілюють у життя всі дитячі мрії. Кажуть, у казковому королівстві вони здійснюються.