Цьогоріч Державна комісія України по запасах корисних копалин (ДКЗ) відзначає 25-річчя створення згідно з указом Президента № 287 від 1992-го «Про управління в галузі використання і охорони надр України». 13 років її очолює професор, академік АН вищої школи України та Академії гірничих наук України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Георгій Рудько.
За участі Георгія Ілліча розроблено найбільш вдалу Класифікацію запасів і ресурсів корисних копалин, яка поєднує елементи світових класифікацій: Рамкової класифікації Організації Об’єднаних Націй запасів і ресурсів викопних енергетичних та мінеральних корисних копалин (РКООН-2009), Системи управління вуглеводневими ресурсами (PRMS) та Шаблону CRIRSCO для твердих корисних копалин. Її можна застосувати для переходу з однієї системи в іншу. Кілька років тому її успішно презентували в ООН на рівні фахівців усього світу, де вона зацікавила завжди обережних у виборі китайських колег.
Отож саме завдяки команді фахівців цієї державної української інституції вітчизняну класифікацію і практику її застосування визнала світова геологічна спільнота. І хоч би як летів уперед час і технічний прогрес, основа його — стара істина: «Кадри вирішують усе», вони одне з найважливіших надбань країни.
Нещодавно делегація ДКЗ повернулася з Китаю, де брала участь у науково-практичних заходах. «УК» розпитав Георгія РУДЬКА, яку користь це дасть нашій державі.
— Георгію Іллічу, деталізуйте значення для України заходів міжнародного рівня, що відбувалися в Піднебесній.
— Візит делегації ДКЗ до КНР для участі у XIX Міжнародній конференції China Mining 2017 у місті Тяньцзінь, а також в організованому Центром земель та ресурсів провінції Хейлунцзян в місті Харбін семінарі з практичного застосування класифікацій запасів і ресурсів корисних копалин України та Китаю до ресурсного потенціалу обох країн, зокрема провінції Хейлунцзян, що на півночі Китаю, став логічним продовженням співпраці Комісії та Центру оцінки запасів і ресурсів корисних копалин КНР у питаннях геолого-економічної оцінки й класифікації запасів і ресурсів родовищ корисних копалин.
Мета поїздки — демонстрація мінерально-сировинного потенціалу України для залучення інвестицій і розвитку українсько-китайської співпраці, обмін досвідом із практики застосування національних класифікацій України та Китаю для підрахунку запасів корисних копалин, їх порівняння й гармонізація з міжнародними класифікаційними системами, зокрема з РКООН-2009, PRMS та Шаблоном CRIRSCO для твердих корисних копалин.
У місті Тяньцзінь ми представили міжнародній спільноті доповідь «Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр України і можливості її гармонізації з міжнародними стандартами», ще раз довівши і закріпивши статус ДКЗ як повноправного партнера на глобальному ринку оцінки мінеральних ресурсів і провідної організації, що сприяє розширенню застосування РКООН-2009 шляхом використання адаптованої до РКООН української класифікації.
Важливо, що на форумі з міжнародної співпраці «Один пояс — один шлях» ми розповіли про ресурсний потенціал корисних копалин України, вказали основні перспективи його вивчення й використання для міжнародної співпраці. А в інтерв’ю телебаченню я виклав свої міркування щодо реалізації програми «Один пояс — один шлях» у світі та Україні, зокрема в галузі надрокористування. Ця ініційована китайським урядом програма визначає вироблення нових механізмів регіонального економічного партнерства, стимулювання економічного процвітання залучених країн, зміцнення культурних обмінів і зв’язків у всіх галузях між різними країнами, а також сприяння миру і сталому розвитку.
До речі, 24 вересня у місті Тяньцзінь відбулося підписання Меморандуму про співдружність і співробітництво між Центром оцінки запасів і ресурсів корисних копалин КНР та Державною комісією України по запасах корисних копалин.
— Інституція працює чверть віку. Що вважаєте найбільшими досягненнями за цей час?
— Тут коротко відповісти складно. Якщо для переймання досвіду китайські геологи обрали саме Державну комісію України по запасах корисних копалин, то це вже про щось свідчить. Як і те, що за цей період напрацьовано і надано чинності понад 50 правовим документам, виконано понад 4000 геолого-економічних оцінок родовищ корисних копалин.
— І видано більш як 600 ваших наукових праць, монографій, методичних розробок, окремі з яких перекладено англійською і китайською.
— Продовжити працю над спільною українсько-китайською монографією ми домовлялися й цього разу. А загалом співпраця китайських та українських геологів започаткована в межах роботи групи експертів Європейської економічної комісії ООН (ЄЕК ООН) з класифікації запасів і ресурсів корисних копалин, в якій ДКЗ працює з 1995 року.
У 2012 році ДКЗ презентувала монографію «Національні і міжнародні класифікації запасів і ресурсів корисних копалин: стан і перспективи гармонізації», перекладену англійською мовою. Це сприяло ознайомленню міжнародної аудиторії з класифікацією України. Монографія одразу викликала жвавий інтерес міжнародної геологічної спільноти й наших китайських колег.
Через три роки зусиллями Центру оцінки запасів і ресурсів корисних копалин КНР монографію було перекладено китайською, а делегацію ДКЗ запросили відвідати з робочим візитом Пекін. У червні 2015-го делегація ДКЗ взяла участь у роботі Китайсько-українського семінару з класифікації запасів і ресурсів корисних копалин, що відбувся в Науковому інституті з розвідки і розробки вуглеводнів Китайської національної нафтової організації в столиці КНР.
У квітні 2017 року запрошена ДКЗ делегація Центру оцінки за пасів і ресурсів корисних копалин КНР взяла участь в «Українсько-китайському семінарі з класифікації ресурсів і запасів корисних копалин: стан і перспективи», який відбувся в Києві.
Гості ознайомилися з науковими, методичними і навчальними виданнями ДКЗ. В результаті обговорення публікацій ДКЗ було прийнято рішення про спільну українсько-китайську монографію з адаптації національних класифікацій запасів і ресурсів корисних копалин України і Китаю до РКООН-2009 та міжнародних класифікаційних систем, зокрема PRMS і Шаблону CRIRSCO.
— Повертаючись до нинішнього візиту в Китай, які результати вас тішать?
— Під час робочих зустрічей з китайськими колегами було визначено основні особливості класифікаційних систем України й Китаю, сучасний стан і тенденції їх розвитку в напрямі зіставлення зі світовими класифікаціями, зокрема PRMS, Шаблоном CRIRSCO та РКООН-2009. Українська і китайська сторони обговорили проект монографії, в якій будуть розглянуті перспективи використання національних класифікацій запасів та ресурсів корисних копалин України й Китаю та їх зіставлення з міжнародними системами звітності.
Підписання Меморандуму про співдружність і співробітництво між Центром оцінки запасів і ресурсів корисних копалин КНР та ДКЗ слід вважати запорукою подальшої співпраці українських і китайських геологів для створення глобального кодексу звітності про запаси і ресурси корисних копалин на основі національних класифікацій України та Китаю.
Цей меморандум — наріжний камінь нашої подальшої співпраці з однією з найвпливовіших країн світу в питаннях, що стосуються вдосконалення та уніфікації звітності про запаси та ресурси корисних копалин на основі РКООН-2009.
— Розкажіть про плани на майбутнє.
— Працювати завжди і в усьому насамперед задля державних інтересів. Для цього є досвід, фахова команда з майже 300 незалежних досвідчених спеціалістів з високими науковими званнями і знаннями. У найближчій перспективі — продовжити співпрацю з Центром оцінки запасів і ресурсів корисних копалин Китайської Народної Республіки згідно з Меморандумом про співдружність та співробітництво, а також із групою експертів ЄЕК ООН з класифікації запасів і ресурсів корисних копалин у напрямі зближення класифікацій та розробки глобального кодексу звітності про запаси і ресурси корисних копалин.
Поїздка в Китай та інші міжнародні ініціативи ДКЗ зумовили те, що наступний Міжнародний форум з енергетики та сталого розвитку, організований Європейською економічною комісією ООН, буде проведено в Україні восени наступного року.
Маємо доопрацювати і ввести в дію Класифікацію запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр України (КДФН-2018), адаптовану на рівні категорій і підкатегорій до РКООН-2009.
Важливо опрацювати перехідні документи між КДФН-2018 і класифікаціями CRIRSCO та Загальноєвропейського комітету звітності про запаси і ресурси (PERC) для твердих корисних копалин, а також між КДФН-2018 та класифікацією PRMS для родовищ вуглеводнів і між КДФН-2018 та класифікацією МАГАТЕ для родовищ урану.
Сподіваємося, що в результаті виконання передбачених науково-дослідних і методичних робіт буде створено умови для освоєння гірничодобувним комплексом України провідних світових систем із розвідки, геолого-економічної оцінки та звітності про запаси і ресурси корисних копалин.
Користувачі надр отримають змогу оцінювати запаси і ресурси корисних копалин наданих їм продуктивних ділянок надр за вітчизняною і за іншими світовими класифікаціями на їхній вибір.
— То ми з китайцями у профільній співпраці державних органів з обліку запасів корисних копалин попереду планети всієї.
— Можна сказати й так.
Ольга ЛОБАРЧУК
для «Урядового кур’єра
ДОСЬЄ "УК"
Георгій РУДЬКО. Народився у 1952 році. У 1974-му закінчив геологічний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка. У 1984-му — географічний факультет Чернівецького держуніверситету та аспірантуру Пермського університету.
Працював геологом польових загонів у ВГО «Західсибгеологія» (м. Барнаул), Львівській геологорозвідувальній експедиції ДП «Західукргеологія». Викладав в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу та Львівському університеті ім. Івана Франка, де створив кафедру екологічної та інженерної геології і гідрогеології.
Доктор геолого-мінералогічних наук, доктор географічних наук, доктор технічних наук, професор, академік Академії наук вищої школи України, академік Академії гірничих наук України, Почесний розвідник надр, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки 2014 року, заслужений діяч науки і техніки України.
Розробив наукові напрями екологічної та медичної геології. З 2004 року — голова Державної комісії України по запасах корисних копалин. Має понад 600 наукових праць, із них 69 монографій, 16 підручників для вищих навчальних закладів, більш як 50 методичних розробок та інструкцій Державної комісії України по запасах корисних копалин.