Голова Харківської
облдержадміністрації
Михайло ДОБКІН
За рейтингом оцінки розвитку областей країни Харківщина торік посіла четверте місце. Увійти в число регіонів-лідерів їй, насамперед, дали змогу чітко визначені пріоритетні напрямки розвитку економіки: агропромисловий комплекс, впровадження високих технологій шляхом створення техно- та ІТ-парків, модернізація підприємств машинобудування, розвиток переробної промисловості та альтернативної енергетики в рамках загальнодержавної стратегії енергозбереження.
Істотний вплив на стрімкий розвиток краю здійснює створена в області інноваційно-інвестиційна модель. Завдяки їй навіть у досить складний для світової та європейської економіки посткризовий період Харківщина не лише не зазнала серйозного відтоку інвестицій, а й навпаки, увійшла до трійки областей-лідерів України за обсягом залучених прямих іноземних інвестицій.
Серед новацій — кластерний підхід до розвитку регіональної економіки, закладений Стратегією сталого розвитку області до 2020 року. Про те, як новітні програми і проекти реалізуються на практиці, розповідає голова Харківської облдержадміністрації Михайло ДОБКІН.
— Михайле Марковичу, яке місце в розвитку економіки області посідає українсько-російський технопарк «Слобожанщина»?
— Технопарк — це майданчик для більш комфортних умов бізнесу, який займається високими технологіями, випуском високотехнологічної продукції, в основі якого лежать високотехнологічні розробки. Ми, як влада, зобов’язані створювати умови для роботи і розуміти, наскільки сьогодні важко робити перші кроки для тих, хто не займається звичним купи-продай, а вкладає гроші в довгострокові проекти з прицілом на отримання результату в середньостроковій перспективі. При цьому виготовляється високотехнологічна продукція, спроможна скласти конкуренцію кращим світовим аналогам. Саме тому ми робимо все для того, щоб надати їм з мінімальними затратами виробничі майданчики, доступ до архівів провідних українських і російських конструкторських бюро, які так чи інакше задіяні в цьому технопарку, можливість тісного співробітництва з російськими й українськими вченими.
«Турбоатом» відроджує свою колишню велич. Фото УНІАН
— Які ще великі інвестиційні проекти реалізуєте на теренах області та чого слід чекати від них регіональній економіці?
— Ще більш потужний проект, який збираємося реалізувати на Харківщині, — технополіс «П’ятихатки». В рамках цього проекту на одній території зосереджено все те, що необхідно для високотехнологічного виробництва. Зокрема потужна наукова база, можливості для виробництва і, що теж дуже важливо, там на одній території компактно проживають вчені, які працюють у низці науково-дослідних інститутів. Тож в рамках цього технополісу можна буде створити такі економічні умови і податкові преференції, які б дозволили нам реалізувати проекти достатньо об’ємні фінансово. Але це питання не сьогоднішнього, а завтрашнього дня. Нині ми готуємо підгрунтя, в тому числі й законодавче. Цей проект був презентований Національним агентством з інвестицій Президенту України. За дорученням глави держави готується документація для внесення його в один з національних проектів, який реалізовуватиметься на території нашої області.
Окремо слід сказати й про інвестиції, які прийдуть у сільське господарство області. Принаймні, ми багато робимо для цього. Адже саме ця галузь економіки регіону істотно недофінансована з боку бізнесу. І в першу чергу це стосується тваринництва та переробної промисловості. Тож розуміючи, наскільки великий наш внутрішній ринок, наскільки сприятливі наші природні й кліматичні умови, ми робимо все, щоб надолужити ті прогалини, які протягом двадцяти років мали в плані недофінансування сільського господарства.
До речі, якщо розкласти інфраструктуру інвестицій по галузях в нашому регіоні, то понад 55% припадає на фінансовий сектор, і лише 1,3% іноземних інвестицій із загального обсягу спрямовується в сільське господарство. Це, враховуючи наші потенційні можливості, недопустимо низький рівень.
Ми можемо також говорити й про інвестиції в нерухомість, адже рано чи пізно повернеться стабільність і в цю галузь. І сьогодні, завдяки ініціативам Президента, готується уся необхідна законодавча й нормативна база для створення комфортних умов для тих, хто хоче через Іпотеку отримати нове житло. Те, що пропонується, навіть не в кожній економічно високорозвиненій європейській країні можуть отримати: при сукупному доході близько 6 тисяч гривень на сім’ю кредит на 12-15 років становитиме три відсотки річних. Я вважаю, що це суперумови.
Коли ця програма запрацює, вона безсумнівно відчутно зрушить з нинішньої точки росту саме будівництво й інші суміжні галузі, які так чи інакше обслуговують будівельників. І далі можна говорити, що насправді потрібно гордитись не масштабними з фінансової точки зору проектами, — бо це все-таки точкові проекти і їх не може бути багато, — а й дрібнішими, проте ефективно працюючими. Вони можуть бути в кожній галузі по одному, два чи три.
Для прикладу, у нас сьогодні немає можливостей розробляти сланцевий газ, окрім, хіба що, того родовища, куди приходить сьогодні працювати компанія «Шелл». Тож необхідно берегти й створювати умови для невеликих інвестицій, завдяки яким запрацює дрібний і середній бізнес. І обсяг інвестицій сумарно не представлятиме три, п’ять великих компаній, а це будуть десятки і сотні тисяч компаній, які знайшли застосування своїм фінансам для розвитку бізнесу саме в Харківській області. А чиї це будуть інвестиції — іноземні чи бізнес реінвестуватиме свої гроші, які наразі у величезних кількостях зберігаються на депозитах в українських банках і закордонних, — неважливо. Головне, щоб вони працювали і завдяки цьому створювалися нові робочі місця, сплачувалися податки, що й забезпечуватиме соціально-економічний розвиток нашої держави.
— Модернізація підприємств однієї з основних для Харківщини галузей — машинобудування — також неможлива без інвестицій. Хто їхній потенційний інвестор?
— Ураховуючи, що понад 50% найбільших машинобудівних підприємств області мають державну форму власності, звичайно ж, головним інвестором модернізації виробничої бази є держава. І ті підприємства, які зуміли міцно стати на ноги й заповнити портфелі замовлень, а це «Турбоатом», «Електроважмаш», «ФЕД» та інші, частину свого прибутку за фінансовим планом, затвердженим профільним міністерством чи тепер уже агентством, спрямовують на заміну застарілого обладнання, на відродження не задіяних раніше цехів і на створення нормальних умов для роботи заводчан. Бо соціальної складової ніхто не відміняв, і якщо, наприклад, робітники приходять у розбиті роздягальні і не мають елементарної можливості прийняти душ після зміни, їхня віддача, хоч би які сучасні верстати купувались, стовідсотковою аж ніяк не буде. А якщо люди відчуватимуть добре ставлення до себе як до одних із головних постатей на заводі, звичайно ж, їхня віддача буде значно більшою.
Усе це враховують регіональні провідні підприємства енергетичного машинобудування чи підприємства, зайняті в аерокосмічній галузі. Вони планово поновлюють обладнання, купуючи його у світових виробників.
Ми неодноразово ставали свідками, а то й брали участь у введенні в експлуатацію нового обладнання чи нових технологій. Усе це не може не радувати, враховуючи, що довгі роки Україна, вийшовши зі складу Радянського Союзу, котилася донизу і більше втрачала, ніж набувала. Потім настав період застою, і ось буквально два останніх роки наші підприємства заговорили про модернізацію своїх виробництв та взялися за її здійснення. Бо для того щоб конкурувати і на внутрішньому, і на світовому ринках, треба бути конкурентоздатними.
— Харківська область однією з перших втілила в життя інвестиційний проект в рамках ініційованого Президентом Національного проекту «Нове життя — нова якість охорони материнства і дитинства». Які його результати та як вони позначилися на розвитку медицини краю?
— Виконуючи пряме доручення Президента України про створення в нашій країні сучасних перинатальних центрів, Харківська область нарівні з іншими включилась у боротьбу за право одними з перших одержати фінансування на реалізацію цих проектів у 2011 році. Відстоявши цей проект та отримавши кошти, ми втілили його на всі 100%. У точно визначені строки і в тому обсязі, який передбачався, ми все робили дуже швидко і в той же час без поспіху та штурмівщини. Такий підхід дав результати.
Я хочу сказати, що пишаюсь і нашими будівельниками, і спеціалістами, які вирішували такі завдання, з якими раніше навіть не стикалися. Наприклад, облицювальні матеріали для того поверху, де розташовані пологові зали й операційні, підбиралися за принципом індивідуально зшитого одягу. Тобто вони підбиралися з урахуванням конкретного планування приміщень. І все це було зроблено швидко, а головне — якісно. Держава, яка в цьому проекті мала низку серйозних фінансових зобов’язань, з точністю до одного дня їх виконала.
Жодній підрядній організації ми не затримали оплату за виконані роботи. Бізнес, який на заклик Президента долучився до цієї програми, а це був фонд Віктора Пінчука, постачив перинатальному центру таке обладнання, якому заздрять навіть зарубіжні фахівці.
Коли ми привезли в наш центр американських кардіохірургів для знайомства з харківськими лікарями та координації їхньої спільної роботи з виявлення вроджених пороків серця у малят ще в утробі матері, вони навіть не зрозуміли, куди потрапили. Їхнє перше запитання після того, як отямилися від побаченого, було таким: все це для людей буде безкоштовно? Ми сказали, що так. І сьогодні в нашому перинатальному центрі, який працює вже понад три місяці, з’являються на світ малята, частина з яких без такого сучасного обладнання, відповідних умов та висококваліфікованих фахівців не мала б шансів народитися і вижити.
Світлана ГАЛАУР,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Михайло ДОБКІН. Народився 26 січня 1970 року в місті Харкові. Закінчив Харківський університет внутрішніх справ за фахом «правознавство» та Харківський національний економічний університет — міжнародна економіка. Кандидат юридичних наук. Працював на керівних посадах у виробничій сфері і бізнесі. Неодноразово обирався депутатом Харківської міської ради. У 2002 році став народним депутатом Верховної Ради України від 174 одномандатного виборчого округу і брав участь у роботі Бюджетного комітету. З 26 березня 2006 року по 18 березня 2010 року займав посаду голови Харківської міської ради. Нині — голова Харківської обласної державної адміністрації. Має державні нагороди, займається політичною діяльністю, голова обласної організації Партії регіонів.