ДІЯЛЬНІСТЬ УРЯДУ
Прем’єр-міністр Микола Азаров дав підсумкову прес-конференцію для центральних і регіональних ЗМІ
Юрій МЕДУНИЦЯ,
Вадим ПРОЦИШИН
«Урядовий кур’єр»
Перенесення в часі цієї події було зумовлено, як з’ясувалося, участю глави уряду в засіданні Ради національної безпеки і оборони. Через ці об’єктивні причини Прем’єру довелося розпочати своє спілкування з журналістами на півгодини пізніше, що, власне, жодним чином не вплинуло на змістовність діалогу.
207 представників центральних і 132 регіональних ЗМІ повністю заповнили приміщення Клубу Кабінету Міністрів. Оператори у три шеренги вишикували такий редут із телекамер, що порахувати їх навіть для спостережливих виявилося справою невдячною.
Біля однієї з колон фахівці обладнали робоче місце комп’ютерного оператора, котра за допомогою двох ноутбуків налаштовувала пряму трансляцію події у соціальній мережі Фейсбук. Аби її користувачі могли у прямому ефірі спостерігати за тим, що відбувається в залі й на сцені.
Як пізніше зауважив Микола Азаров, залучення цього інформаційного ресурсу зробило прес-конференцію змістовнішою та об’ємнішою.
В очікуванні Прем’єра на двох великих екранах, як у кінотеатрі, запрошеним демонстрували відеосюжети не лише про статистичні здобутки, а й про те, як їх досягали конкретні люди, що працюють поруч із нами. А завзяті акорди з репертуару співачки Руслани не давали нікому нудьгувати, налаштовуючи пресу на жвавий і водночас діловий лад.
На прес-конференцію Прем'єра зібралося більше 300 журналістів. Фото Олега МАРКЕВИЧА
ВВП на хліб не намащують
Лаконізм Прем’єра припав журналістам до душі. На відміну від інших політиків він не закидав присутніх безліччю цифр. А простою і всім зрозумілою мовою пояснював аудиторії зміст слайдів із діаграмами та графіками. Цифри ж бо кожен бачив сам і робив відповідні висновки.
У сучасному світі примітивне мислення неприпустиме. Фразою на кшталт «а що мені робити з тим ВВП, не на хліб же намазувати» неможливо виміряти всю глибину економічної політики уряду. Грамотного оперування макропоказниками вимагає від нас саме життя. Основні з них, до яких належать той таки ВВП, рівень державного боргу, індекс інфляції, промислового виробництва, купівельна спроможність населення, приріст будівництва тощо і створюють той фундамент, на якому тримається держава.
Одним із основних досягнень роботи свого уряду Микола Азаров небезпідставно вважає переломний перехід від тактики виживання до скорочення державного боргу і стабільного зростання. Цьому, на його думку, сприяла згуртована робота в одному напрямку всіх гілок центральної влади.
«Що заважало робити це раніше? — звернувся до мас-медіа глава уряду і сам же відповів. — Політична дестабілізація». Позитивні тенденції починали набирати обертів, як тут таки з’являвся черговий сплеск політичних емоцій, за чим неминуче йшов провал у розвитку країни.
Інвестиційна складова
Номінальне й реальне (у доларовому еквіваленті) зростання ВВП змусило потенційних інвесторів спрямувати свої погляди у бік України. Вони все прораховують наперед. Після кризового 2009 року, коли реальний ВВП впав зі 180 до 117 млрд доларів, позаторік і торік він зростав на 20 і 30 млрд відповідно. З такими темпами у 2012 році уряд планує перевищити докризовий рівень, запевнив Микола Азаров.
Це вже відкрило і надалі відкриватиме шлях для реалізації великих інфраструктурних проектів та модернізації економіки. Ось де є можливість розгулятися іноземним партнерам, обсяг інвестицій яких зріс торік на 44,5%. У перерахунку на звичні нам долари це становить 48,5 млрд загалом і 1060,8 — на кожного українця.
Позитивні емоції Прем’єра викликає зростання на 21,2% обсягів інвестицій в основний капітал, збільшення у півтора раза капітальних видатків державного бюджету. Багато в чому тут спрацював розкритикований багатьма новий Податковий кодекс. І все це відбулося на тлі величезних збитків від чинних газових контрактів з Росією, які, за різними оцінками, сягають 12–15 млрд доларів.
Втім, немає такої біди, яка б не принесла якоїсь користі. Диверсифікація джерел енергопостачання, розвиток вітчизняного газо- і вуглевидобутку відкривають нові перспективи як для українських, так і зарубіжних компаній, які прийдуть на наш ринок з реальними інвестиціями.
Країна будувалася
І будуватиметься надалі, пообіцяв Микола Азаров. Галузь, яка чи не найпершою чутливо відреагувала на світову економічну кризу, зуміла за два останніх роки підвестися з колін. Торік обсяги виконаних будівельних робіт зросли на 11,1%. Таку тенденцію підтримали хоч і не всі області, але 19 регіонів зуміли досягти істотного прогресу. Серед лідерів варто виокремити Донецьку, Київську, Волинську, Житомирську області.
Що вже казати про об’єкти до Євро-2012. Вимоги й стандарти тут високі. Чого варті лише стадіони у Києві та Львові, реконструкція аеропортів у містах, що прийматимуть матчі першості, зведення транспортних розв’язок, нових автошляхів, готелів тощо.
Тут Прем’єр-міністр слушно закинув опонентам і критикам, які не вірили в те, що чинному уряду буде до снаги впоратися з такими надскладними завданнями. «Ми довели свою здатність реалізовувати великі інфраструктурні проекти, — продовжив він. — І робили це крок за кроком, без істерик».
Менше платимо — більше споживаємо
Не підвело торік і сільське господарство, загальний приріст якого становив 17,5%. Небачений досі врожай зернових, виважена політика уряду з упорядкування посівних площ під різні культури створило умови до наповнення ринку переважно вітчизняною овочевою продукцією. Ось де далася взнаки лінія на будівництво овочесховищ і організацію у великих містах оптових ринків сільгосппродукції.
Разом із зростанням експортного потенціалу держава взяла курс на обмеження імпорту свинини, сала, птиці, олії та вершкового масла. Приклад гречки, наведений Миколою Азаровим для показової ілюстрації, є типовим для останнього періоду: «Про неї вже ніхто й не згадує, а ціна впала мало не вдвічі». Це є зайвим свідченням того, як розрахунок на вітчизняного виробника зупинив зростання цін і повернув його назад.
Підтвердження цьому кожен з нас щодня знаходить, відвідуючи магазини й ринки. Не дивно, що минулорічний індекс інфляції був рекордно низьким за останнє десятиріччя — 4,6%. Це менше, ніж у багатьох благополучніших країнах Європи і наших сусідів по СНД. Цифри ці, запевнив опонентів Микола Азаров, беруться не зі стелі і не підганяються під бажане бачення дійсності. «Держкомстат працює за затвердженою європейською системою. Так само рахували і при президенті Кучмі, і при Ющенку», — продовжив глава уряду.
Ця ж таки статистика стверджує, що українці почали більше споживати товарів і послуг. Це стосується як товарів тривалого вжитку, а саме: одягу, автомобілів, аудіо-, відеотехніки, електропобутового обладнання, посуду, комп’ютерів тощо, так і продовольчої групи.
Максимум можливого
Про підвищення соціальних стандартів і заробітків, зокрема в бюджетній сфері, впродовж минулого року говорилося багато. Сухі цифри нам нічого не скажуть, бо кожен відчуває це в міру наповнення власного гаманця. А от слова Миколи Азарова про те, що на 1 мільйон зросла кількість людей, які стали отримувати в середньому більше трьох тисяч гривень, вимальовують досить позитивну тенденцію.
Попри наведене, поки що, на жаль, не вдалося досягти докризового рівня заробітків і купівельної спроможності населення. Для цього Прем’єру потрібен ще рік, а можливо, і того менше. Економічні передумови для цього створено досить сприятливі.
«Чи могли ми зробити більше, чи могла краще розвиватися країна, — над цими питаннями Микола Азаров задумується постійно, тож і поставив його журналістам. — Я б цього дуже хотів. Але, поклавши руку на серце, скажу, що за несприятливих зовнішніх умов ми досягли максимально можливих результатів».
ЄС — не міф
Через обмежений час прес-конференції Прем’єр-міністру вдалося відповісти на близько десятка запитань. Так, один із журналістів висловив думку деяких експертів, що через затримку підписання Україною угоди про зону вільної торгівлі з Європейським Союзом варто спочатку вступити до Митного союзу (Росія, Казахстан, Білорусь). Відповідаючи на ці слова, Микола Азаров передусім наголосив: затримка з підписанням угоди про вільну торгівлю з ЄС — це міф. За його словами, робота в цьому напрямку не зупинялася жодного дня. Проблема нині знаходиться лише у технічній площині і полягає в підготовці тексту загальної Угоди про асоціацію. Всі ж принципові та найважливіші моменти зони вільної торгівлі вже узгоджені з європейською стороною.
Щодо вступу України до Митного союзу, то тут питання стоїть лише в налагодженні співробітництва. Принаймні у найближчій перспективі. За словами глави уряду, це економічне об’єднання запрацювало, і українські експерти докладно відстежують його діяльність — керівництво держави має повну інформацію про всі плюси та мінуси. Микола Азаров не виключив можливого приєднання України до Митного союзу, однак наразі продуктивніше співпраця може відбуватися за запропонованою нашим Президентом формулою «3+1».
МВФ почав нас розуміти
Відповідаючи на запитання про перспективи відновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом, глава уряду зазначив, що перед черговим раундом переговорів він налаштований позитивно. За його словами, всередині фонду почали розважливо розмірковувати щодо внутрішньої політики української влади. У цьому контексті Микола Азаров порівняв Україну з Грецією, яка три роки поспіль проводила політику жорсткої економії: скорочувалися соціальні видатки, пенсії, зарплати бюджетників. Результат — дефіцит державного бюджету Греції становить 9%. В Україні ж нічого не скорочували, проте дефіцит держбюджету в нас зменшився з 64,3 млрд грн до 23,4 млрд. У МВФ прокинулося розуміння: скорочення соціальних видатків призведе до зменшення купівельної спроможності населення. А це зменшить обсяги внутрішнього ринку, що спричинить кризові явища в економіці.
Прем’єр-міністр зауважив, що, звичайно, видатки потрібно стабілізувати, проте вкрай важливо зберегти купівельну спроможність населення. Тож наша делегація везе збалансований пакет документів. «Немає сумнівів, що ми обійдемося без кредиту МВФ. Однак ми налаштовані на подальшу реалізацію програми співробітництва. МВФ нині дає найдешевші гроші на світовому ринку, які нам потрібні для повернення попередніх кредитів», — зазначив Микола Азаров.
До речі, він зауважив, що на чолі української делегації на переговори поїде новий міністр фінансів. За словами глави уряду, Валерій Хорошковський — енергійна та здібна людина. Тож Микола Азаров висловив сподівання, що досвід та знання нового урядовця, який встиг зарекомендувати себе в багатьох відомствах, працюватимуть на позитивний фінансовий стан держави. Водночас Микола Азаров подякував екс-міністру Федору Ярошенку за плідну та віддану роботу.
Опоненти бувають різними
Деякі відповіді глави уряду були по-справжньому невимушеними: складалося враження, що Микола Азаров перебуває не у переповненій журналістами залі, а у звичній обстановці. Саме такою була відповідь на запитання щодо необгрунтованого підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Зокрема, Прем’єрові повідомили, що міський голова Сум начебто заявив: уряд не має права втручатися у формування тарифів. «Хай формує сам, але тоді не просить субсидій з державного бюджету. Якщо тарифи зростають, то автоматично підвищуються субсидії для населення на сплату послуг ЖКГ. А чи є ці гроші в бюджеті? Я не хочу туди втручатися, але хай тоді взагалі не звертається до уряду. Ну, це я сказав як жарт. Але я попрошу, аби керівникові Сум роз’яснили більш зрозуміліше мою позицію», — зазначив Прем’єр-міністр.
Загалом він повідомив, що нині по всіх областях та більшості міст ведеться постійний моніторинг за виконанням рішення уряду про недопущення підвищення тарифів. Микола Азаров заявив, що об’єктивних передумов для їхнього зростання немає.
Також Микола Азаров відповів на запитання користувача соціальної мережі Фейсбук, де відбувалася он-лайн трансляція прес-конференції. У Прем’єра поцікавилися, чи пройде громадське обговорення законопроекту про вищу освіту. Глава уряду повідомив: він зустрічався і з профільним міністром, і з народними депутатами — членами профільного комітету Верховної Ради. За підсумками зустрічі у Миколи Азарова виникли певні сумніви щодо ефективності запропонованого закону. За його словами, документ має сприяти наближенню вищої освіти України до європейських стандартів якості, та створити систему, що стимулює та готує спеціалістів, які затребувані в економіці. За його словами, ситуація, коли третина випускників не може знайти роботу за спеціальністю, — неприпустима. Тим паче, що робочі місця є.
Загалом на сторінці Прем’єра у Фейсбуці від минулої п’ятниці було опубліковано 1000 звернень. Микола Азаров зазначив, що з користувачами мережі він спілкується особисто, і такий прямий діалог для нього дуже важливий. «Один з моїх колег якось сказав: це ж ворожа політична сила відсилає інформацію! На що я йому відповів: наш громадянин поінформував Прем’єра про проблему. І не має значення, що це опонент. Якщо факт підтвердився, то це допомогло розв’язати проблему, за що я вдячний… А якщо однодумець сидить і мовчить, то він мені не однодумець», — висловив свою позицію глава уряду.