Голова Державної
прикордонної служби України
Микола ЛИТВИН
Нинішній рік Держприкордонслужба почала динамічно. У зв’язку з проведенням у нашій країні матчів фінальної частини Євро-2012 прикордонникам довелося активізувати співпрацю з національними структурами та закордонними колегами. Поліпшилися умови перетинання кордону з Росією жителями прикордонних регіонів, що також додалося роботи охоронцям рубежів.
Водночас у відомстві успішно продовжують упроваджувати інноваційні підходи за всіма напрямками роботи. Аби дізнатися про здобутки й проблеми Держприкордонслужби напередодні Дня прикордонника, спілкуємося з головою відомства, генералом армії України Миколою ЛИТВИНОМ.
Чверть персоналу Держприкордонслужби - жінки. Фото з сайту probkor.com
— Щороку напередодні Дня прикордонника у відомстві традиційно підбиваються проміжні підсумки роботи. Розкажіть, будь ласка, коротко про основні завдання, які сьогодні стоять перед охоронцями рубежів.
— Особливу увагу приділяємо організації служби у низових підрозділах — відділах прикордонної служби, на ефективне функціонування яких мають орієнтуватися всі управлінські структури та підрозділи забезпечення. Чотири стовпи, на які має опиратися підготовка прикордонника, — патріотизм, професіоналізм, дисциплінованість і відповідальність.
Цього року увагу мільйонів уболівальників буде прикуто до України під час Євро-2012. На наше відомство покладається завдання забезпечити комфортний пропуск учасників і гостей турніру та безпеку на кордоні з дотриманням усіх законодавчих формальностей.
Наступним пріоритетом є забезпечення прав громадян. Питанням правової культури персоналу та культури загалом ми приділяємо дуже велику увагу. Запроваджено спеціальні навчальні дисципліни, кодекси поведінки. Окремо контролюється дотримання прав і свобод осіб у місцях тимчасового тримання. Від міжнародних організацій, які чітко відстежують ці питання, до Держприкордонслужби за останні роки не було жодних серйозних зауважень.
Соціальний захист персоналу також є нашим завданням. Турбота, гарантія та добробут — це основні принципи, коли йдеться про грошове, медичне забезпечення персоналу, будівництво житла для прикордонників тощо. Постійно відстежуємо якість продуктів і послуг, що надаються, забезпечуємо економне використання ресурсів. Намагаємося при обмеженому забезпеченні досягати максимальних результатів. Не забуваємо й про цивільний контроль за діяльністю відомства, до якого ми завжди відкриті.
— Держприкордонслужба впевнено реалізувала два етапи Концепції розвитку відомства на період до 2015 року. Зараз розпочинається третій: завершення створення сучасної інтегрованої системи охорони державного кордону. Яким ви вбачаєте його кінцевий результат?
— До реформування ми підійшли системно, але світ змінюється швидко і динамічно, тому в ході реалізації Концепції розвитку Держприкордонслужби вносилися певні зміни, щоб іти в ногу з часом. Інтегроване управління кордоном — це найсучасніший підхід до прикордонної безпеки, що активно запроваджується в Євросоюзі як національними спеціалізованими відомствами, так і агенцією FRONTEX.
Є міжнародний, міждержавний, національний і прикордонний рівні інтегрованого управління кордоном. Ми безпосередньо реалізовуємо четвертий рівень та є координатором решти трьох. Міжнародний рівень — це приєднання до міжнародних угод щодо кордону, безпеки, зокрема Морської конвенції, Дунайської конвенції тощо. Під міждержавним рівнем маємо на увазі договірно-правове оформлення спільних ділянок державних рубежів, угоди про малий прикордонний рух, про функціонування пунктів пропуску, інші відповідні документи. На національному рівні забезпечується взаємодія міністерств і відомств, діяльність яких спрямована на держкордон, — інформаційне забезпечення, технічне оснащення, інфраструктурні питання тощо.
— Тобто нинішня модель охорони кордону відповідає передовим світовим стандартам?
— Поняття цих стандартів досить умовне. Скажімо, для країн Шенгенської угоди їх більш-менш викладено у Шенгенському кодексі кордонів. У Євросоюзі вони формуються з огляду на те, що це об’єднання низки країн, яким потрібні загальні принципи охорони зовнішніх кордонів. Ми ж будуємо власні стандарти, враховуючи статус нашої країни, спираючись на передові світові досягнення та методи роботи прикордонних відомств країн-сусідів.
Якщо ж вести мову про фінансування, то тут ми серйозно відстаємо від європейських стандартів. Відповідати сучасному рівню технічного забезпечення, мобільності та іншим параметрам нам значною мірою вдається за рахунок залучення міжнародної технічної допомоги. Проте чітке планування відомчого бюджету дає змогу досягати значних успіхів навіть за обмеженого фінансування.
— Яку оцінку розвитку нашого відомства дають закордонні колеги, зокрема з країн СНД?
— Доки інші модернізували радянські принципи роботи, ми першими почали працювати як правоохоронний орган, перейшли до комплектування на професійній основі. Тож і опинилися попереду за рівнем нормативної бази, структурних і функціональних змін. Це дало змогу відповідно до вимог часу формувати системи управління, зв’язку, автоматизації паспортного контролю. Наш досвід високо оцінюють прикордонники країн СНД, намагаючись його наслідувати. Лише цього року цілеспрямовано вивчати наші досягнення приїжджали експерти з Білорусі, Казахстану та Молдови.
— Нині безпосереднє управління кордонами здійснюється по вертикалі центрів управління службою. Оцініть роботу цих підрозділів та окресліть перспективи їх розвитку.
— Ідея створення таких центрів виникла під час робочого візиту до схожого підрозділу МВС Німеччини. Потім у нас була можливість ознайомитися з роботою досконалішої структури в Комітеті громадської безпеки Китаю. Свою вертикаль підрозділів управління службою ми почали будувати так, аби вона діяла не залежно від керівників регіональних управлінь, загонів і відділів прикордонної служби (ВПС).
Нині центри управління службою — це наша гордість, адже багато закордонних партнерів лише починають запроваджувати у себе подібні системи. Однак ми продовжуємо її вдосконалювати. ЦУСи повинні збирати та аналізувати всю інформацію на ділянці відповідальності й забезпечувати можливість ефективного управління 24 години на добу. Протягом цього та наступного років плануємо спрямовувати значні кошти і зусилля, щоб вони технічно і функціонально були повністю готові до виконання покладених завдань. Прагнемо запровадити окремий вид діяльності — дистанційний контроль за несенням служби та державним кордоном. Для цього має ефективно працювати комплекс технічних засобів: камер, постів технічного спостереження тощо, які будуть зав’язані на ЦУСи.
— Упродовж останніх років відомство істотно зміцнило свій технічний потенціал. Нині активно оновлюється корабельно-катерний склад Морської охорони та авіапарк. Які пріоритети у цьому напрямку ви вбачаєте?
— Триває планова реалізація низки програм технічного переоснащення. Уже в липні-серпні цього року буде спущено на воду перший морський катер «Орлан», який зможе автономно працювати 4 доби в 12-мильній зоні. Цього року плануємо почати будівництво ще одного такого катера. Загалом їх має бути 8.
Має розпочатися будівництво корабля типу «Корал», яких плануємо закупити 6. Одночасно триває будівництво й менших катерів. Торік отримали 2 катери UMS-1000, ще чотири надійде цього року і стільки само хочемо придбати наступного року.
В авіації переходимо на легку економічну техніку. Літаки типу Ан-24, Ан-26, Ан-72 — це малоефективні для патрулювання і висвітлення обстановки транспортні літаки, які можна використовувати лише вдень. Те саме стосується вертольотів Мі-8. Нині позитивно зарекомендували себе у службі літаки Diamond, яких у нас уже є 3 одиниці, і ще стільки само плануємо придбати. Вони оснащені відео- та тепловізійними засобами моніторингу, можуть виконувати завдання і вдень, і вночі, споживають у рази менше пального.
— Ви завжди виокремлюєте питання соціального захисту персоналу. Передусім це стосується будівництва житла для прикордонників і грошового забезпечення. Як вдається вирішувати ці питання на тлі обмеженого фінансування?
— Ми хочемо, щоб усі безквартирні прикордонники отримали житло, але, на жаль, зробити це миттєво неможливо. Скажімо, в Київському гарнізоні лише цього року ми заселили гуртожиток на 68 кімнат у Бортничах та будинок на 48 квартир у Борисполі. Будівництво цих об’єктів обійшлося значно дешевше, ніж якби цю житлову площу довелося купувати. Так, квадратний метр житла в Борисполі нам обійшовся у 3,7 тисячі гривень, а в Бортничах — у 4,6 тисячі. Збудоване житло одразу придатне для заселення.
Цього року відомство веде будівництво на 23 об’єктах житлового призначення. Буде введено в експлуатацію другу секцію на 56 квартир житлового комплексу на території Окремої комендатури охорони і забезпечення в Києві. Там само до кінця року плануємо звести каркас третьої секції, а в перспективі добудувати ще два крила приблизно на 100 квартир. Розробляється й проектна документація на зведення в Бортничах 96-квартирного будинку з швидкозбірних конструкцій. Там буде облаштовано ціле містечко з належною соціальною інфраструктурою (магазином, аптекою, санчастиною, спортмайданчиком). А в Борисполі зводитимемо ще один будинок на 48 квартир.
Житло зводиться не лише в Київському гарнізоні. У Харкові реконструюємо будинок на 24 квартири для персоналу авіаційної ескадрильї, в Оршанці — гуртожиток на 20 квартир та 110 кімнат для викладачів і курсантів навчального центру, в Одесі плануємо здати першу чергу (54 квартири) 108-квартирного будинку, в Луцьку — третю чергу (16 квартир) 45-квартирного будинку, в Ізмаїлі — гуртожиток на 20 кімнат. Також під час комплексного облаштування містечок підрозділів охорони кордону плануємо отримати 8 квартир у ВПС «Млачівка», 12 квартир у ВПС «Дубровиця», 8 квартир у ВПС «Грушів», 7 квартир та 5 кімнат — у ВПС «Ялта».
Сумлінним сержантам сприяємо у безкоштовному здобутті вищої освіти. Цього року плануємо набрати в Національну академію Держприкордонслужби 200 осіб, із них — 100 сержантів. Іще сотня сержантів матиме змогу навчатися заочно.
У нас професійна служба, і середній вік українського прикордонника становить 28—30 років. У відомстві близько чверті персоналу — жінки. Поліпшуються якісні характеристики людей. Так, із 2 тисяч сержантів, які прийшли служити до нас торік, 40% мають вищу освіту.
Олег БОЙКО
для «Урядового кур’єра»
ВІТАННЯ
Співробітникам і ветеранам Державної прикордонної служби
Шановні друзі!
Від імені Уряду України та від себе особисто щиро вітаю Вас із професійним святом – Днем прикордонника.
Служба у прикордонному відомстві в усі часи була справою мужніх самовідданих людей, які виконують надзвичайно відповідальну місію, – забезпечують недоторканність кордонів держави, створюють надійну систему захисту національної безпеки на передових рубежах.
У цей день ми відзначаємо заслуги усіх поколінь вартових держави, які захищали священні кордони нашої Вітчизни в роки Великої Вітчизняної війни і мирний час.
Щиро вдячний тим, хто присвятив своє життя служінню на кордоні, протягом багатьох років ніс цю нелегку службу, а також тим, хто сьогодні стоїть на варті суверенних прав наших громадян.
Переконаний, що Ви і надалі з честю виконуватимете свій обов’язок, надійно охоронятимете кордони нашої Батьківщини.
Бажаю Вам та Вашим близьким міцного здоров’я, родинного благополуччя, добра і гараздів, наснаги та успіхів у надзвичайно важливій для України службі.
Прем’єр-міністр України Микола АЗАРОВ