Приємна новина. З вересня наступного року вище професійне училище №7 міста Кременчук Полтавської області розпочне готувати фахівців для IT-ринку. Про це, а також про створення на базі цього популярного училища центру професійної досконалості, співпрацю з Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України й реформу професійної освіти «Урядовому кур’єру» розповів директор ВПУ №7 Микола НЕСЕН.
Тут не навчиться тільки ледачий
— Миколо Григоровичу, як нині відбувається навчальний процес в училищі? Багато ваших учнів із сільської місцевості, де не скрізь навіть є інтернет.
— Навчальний рік ми розпочали у звичному режимі, потім стали використовувати елементи змішаного навчання (уроки теоретичної підготовки — онлайн, а виробничого навчання — в училищі); організували належні санітарні умови, гнучкий режим роботи працівників та освітнього процесу; поінформували батьків учнів і роботодавців про особливості роботи навчального закладу в умовах карантинних обмежень; провели діагностику рівня опанування навчального матеріалу, вивчали який із застосуванням технології дистанційного навчання.
Для його технічного забезпечення використовуємо онлайн-додаток від Google Сlassroom. Підключилися до G Suite від Google Cloud (пакет спеціалізованого хмарного програмного забезпечення та інструментів для спільної роботи).
Учасники освітнього процесу, які не мають удома інтернету, отримують завдання у викладачів на тиждень у спосіб, який для них зручний (поштою або раз на тиждень у класного керівника в училищі чи працюють у бібліотеці тощо).
— На початку навчального року вашому закладу повинні були надати статус центру професійної досконалості.
— Так. Але поки що ми не отримали на це коштів, які повинні були отримати згідно з угодою між Україною та Європейською комісією про фінансування програми «EU4Skills: кращі навички для сучасної України».
Очільниця директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки України Ірина Шумік повідомила, що перший транш обсягом 900 тисяч євро нам надійде у 2021 році. Тому зі статусом доведеться трішки почекати.
— Які ще новації мають у вас відбутися найближчим часом?
— З вересня 2021 року наш заклад почне готувати фахових молодших бакалаврів за спеціальністю 122 Комп’ютерні науки, освітня програма підготовки «Обслуговування програмних систем та комплексів».
28 жовтня відповідним наказом Міністерство освіти і науки надало нам право отримати ліцензію на продовження освітньої діяльності за цією спеціальністю.
У межах співпраці Міністерства освіти і науки України з Німецьким банком розвитку (KfW) училище в листопаді отримає 25 ноутбуків, 20 маніпуляторів «Миша», зовнішній жорсткий диск, принтер з 10 картриджами, проєктор, два роутери, сервер, мережевий комутатор та 25 з’єднувальних кабелів, що значно поліпшить можливості дистанційного навчання.
Найнадійніші партнери — машинобудівники
Скоро меценати придбають для навчально-виробничої майстерні столярів будівельних, монтажників гіпсокартонних конструкцій сучасний форматно-розкрійний верстат. Це дасть нам змогу поліпшити підготовку здобувачів освіти та виготовляти на уроках виробничого навчання меблі.
Перед новим роком відкриємо при училищі навчально-практичний центр професійної (професійно-технічної) освіти із професії «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування».
— Чим навчально-практичний центр відрізняється від центру професійної досконалості?
— У навчально-практичному центрі вдосконалюють практичну підготовку, підвищують кваліфікацію, впроваджують новітні виробничі технології із застосуванням сучасного обладнання, техніки, інструментів та матеріалів.
Центр професійної досконалості — це еталон, зразок багатофункціонального закладу професійної (професійно-технічної) освіти, який має сучасні енергоефективні будівлі, безпечне практико орієнтоване освітнє середовище, надсучасне обладнання, технології, педагогічний колектив його досконало володіє інноваційними педагогічними та виробничими технологіями.
— Пандемія якось вплинула на ваші стосунки із соціальними партнерами?
— Так. Кілька замовників кадрів, пославшись на те, що в них обмежений доступ на підприємства, відмовилися приймати наших учнів для проходження виробничого навчання та виробничої практики у 2020 році.
Я щиро вдячний голові наглядової ради — президентові ПрАТ «Кременчуцький завод дорожніх машин» Миколі Данилейку і технічному директорові цього заводу Олександрові Довбні за оперативне вирішення питання ремонту гільйотинних ножиць, призначених для прямолінійного повздовжнього різання листового металу завтовшки до 16 міліметрів. А також голові наглядової ради — президентові ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Володимирові Приходьку та голові правління — директорові цього підприємства Максимові Крамаренку за те, що забезпечили учнів, які навчаються за професією «зварник», заготовками з листового металу.
— Чи брали ваші учні цього навчального року участь у престижних конкурсах?
— Так, зокрема в Одинадцятій міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти-2020» і Всеукраїнському конкурсі професійної майстерності WorldSkills Ukraine. Їх там визнали одними з найкращих.
На жаль, через коронавірус цього року скасували 24-й Міжнародний конкурс молодих зварників «Золотий кубок Лінде 2020» і 13-й Міжнародний конкурс молодих зварників у словацькому місті Тлмаче, у яких у складі національної команди також повинні були брати участь наші учні.
У цей час частина їх готується до ІІІ етапу Всеукраїнських конкурсів фахової майстерності серед здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти у 2020 році з професій «Верстатник широкого профілю» і «Електрогазозварник».
Є концепція, буде й стратегія
— Чи співпрацює училище з Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України?
— Так, а найтісніше з його міжгалузевим навчально-атестаційним центром з питань, що стосуються незалежної атестації наших учнів, які навчаються за професією зварник.
Підготовка професійного стандарту на цю професію зумовлена необхідністю поєднати в одній професії зварювального виробництва (електрозварник; газозварник; електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних зварювальних машинах), а також забезпечити відповідність виробничих вимог чинним міжнародним і національним стандартам до професійної кваліфікації «зварник» щодо забезпечення якості зварювання.
— Як в Україні реформують професійну (професійно-технічну) освіту? Якого перебігу подій вам чекати?
— Міністерство освіти і науки України, директорат професійної освіти системно над цим працюють. Маємо концепцію реалізації державної політики у цій сфері на найближчі сім років. Розробляють стратегію розвитку професійної (професійно-технічної) освіти України на період до 2023 року.
Чекаємо на ухвалення у Верховній Раді закону «Про професійну (професійно-технічну) освіту». На розгляді у парламенті перебувають два законопроєкти. У колективах їх активно обговорюють.
Сподіваємося, що 2021 року за державні кошти створять навчально-практичні центри професійної (професійно-технічної) освіти.
Колектив училища готує заявку на участь у конкурсі з відбору ПТНЗ, на базі яких їх створюватимуть. Плануємо створити такий центр із професії «верстатник широкого профілю».
— Чи відчуваєте, як і на початку року, турботу про заклад обласної влади?
— Так, її підтримка справді стала відчутнішою. Голова Полтавської обласної державної адміністрації Олег Синєгубов, його перший заступник Дмитро Лунін і директорка департаменту освіти і науки Полтавської ОДА Віта Ковальська з розумінням ставляться до розвитку системи професійно-технічних навчальних закладів області. Навчальні заклади розробили й захистили стратегії розвитку на 2021—2027 роки. Розробляють відповідну стратегію для області на цей період.
Протягом наступних двох років нам пообіцяли профінансувати виготовлення проєктно-кошторисної документації й реконструкцію корпусів, навчально-виробничих майстерень училища; закупівлю та встановлення у будівлях закладу автоматичних установок пожежної сигналізації та сповіщення про пожежу; створення навчально-практичних центрів з професій «верстатник широкого профілю» та «оператор верстатів з програмним керуванням».
Ми разом готуємося до відкриття навчально-практичного центру з професії «електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування».
Заклади професійної (професійно-технічної) освіти, які фінансують з обласного бюджету, не мають заборгованості із заробітної плати, стипендій, оплати комунальних платежів тощо.
Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Микола НЕСЕН. Народився 22 серпня 1960 року в селі Фарбованому Яготинського району Київської області. Закінчив Київське ПТУ №24 за фахом «слюсар-сантехнік», Київський індустріально-педагогічний технікум (майстер виробничого навчання, технік-механік), Полтавський педінститут (викладач загальнотехнічних дисциплін та праці), Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти (керівник навчального закладу). Працював слюсарем-сантехніком Київміськбуду, майстром виробничого навчання, старшим майстром, заступником директора з навчально-виробничої роботи Кременчуцького ВПУ №7. Із 2005 року — директор цього навчального закладу. Заслужений працівник освіти України. Лауреат Державної премії в галузі освіти. Нагороджений нагрудними знаками «Відмінник освіти України» та «А.С. Макаренко».