Міністр аграрної політики
і продовольства
Микола ПРИСЯЖНЮК
Якою буде структура посівів у 2012 році та коли аграрії зможуть отримати компенсацію втрат посівів озимих? Які прогнози щодо експорту зернових і будівництва елеваторів — про це «УК» поцікавився у міністра аграрної політики і продовольства Миколи ПРИСЯЖНЮКА.
— Перший етап весняно-польових робіт наближається до завершення. Чи не могли б ви підбити його підсумки? Чи був він вдалішим порівняно з минулорічним? Чи вдасться уникнути надмірних посівів технічних культур?
— Сільгосппідприємства 18 регіонів справді на завершальній стадії першої частини весняно-польових робіт. Вони посіяли на 3,6 млн га ранніх зернових, або 97% від прогнозу. Загалом ярі зернові та зернобобові культури посіяні на 4,4 млн га, або 48% від прогнозу (при плані у 9,1 млн га). Цього року ми очікуємо збільшення посівів кукурудзи — до 4,5 млн га. Зокрема, збільшення очікується за рахунок пересіву загиблих озимих. Наразі посів виконано вже на 16% площ від прогнозу.
Щодо технічних культур, то тут питання залишається на порядку денному. На сьогодні наближається до завершення посів цукрових буряків, які зайняли 387 тис. га площ, а це 71% прогнозу. Соняшнику посіяно 26% від прогнозу — на 1 млн га, сої — на 110 тис. га (9%). Хочу тут зауважити, що на сьогодні сільгоспвиробники, визначаючись щодо посіву тієї чи тієї культури, наприклад, соняшнику чи кукурудзи, часто віддають перевагу останній. Бо ціна на неї тримається на досить високому рівні, а це, в свою чергу, дає надію сподіватись на досить непоганий прибуток. Крім того, міністерство радить сільгоспвиробникам використовувати в сівозміні інші прибуткові культури: сорго, сою та низку круп’яних культур.
— Як відомо, цього року держава виділила 300 млн грн на пересів озимих. Скільки подано заявок на компенсацію втрат і чи задоволені вони? Коли гроші надійдуть до аграріїв?
— Так, враховуючи кліматично важкі умови осінньої сівби та перезимівлі, значні площі озимих культур підлягають пересіву. А ті, що відновили вегетацію, потребують додаткового удобрення і захисту від хвороб та шкідників. Відповідні рекомендації наші науковці направляють до регіонів. Підживлення озимих на сьогодні вже виконано на 103% від прогнозу.
Загалом пересів загиблих посівів здійснено вже на площі 624 тис. га, або 36% прогнозу. Для часткової компенсації втрат аграріїв у березні уряд прийняв рішення про виділення 300 млн гривень. Нещодавно прийнято рішення з уточнення порядку використання цих коштів. Так, термін подачі документів до районних комісій було продовжено до 1 травня та встановлено виплати у розмірі 150 грн/га. На сьогодні рішення про відшкодування прийнято по 245 підприємствах. Загальна площа загиблих посівів до відшкодування становить 82,2 тис. га. Загалом подано заявок на відшкодування від 683 підприємств на 223 тис. га. Ми очікуємо, що бюджетну компенсацію втрат озимих зернових виробники зможуть отримати вже у травні.
— Окремі експерти натякають на корупцію з реалізації цієї допомоги. Адже чимало аграріїв відмовились від неї через надмірну бюрократизацію механізму, побори і перевірки сільгосппідприємств Держсільгоспінспекцією щодо витрати коштів, які вони ще не отримували. Що можете сказати з цього приводу?
— Звичайно, використання коштів, що виділяються, буде проконтрольовано, щоб уникнути зловживань. У доопрацьованому урядом порядку нарахування коштів враховано проблемні моменти, що виникли на початку отримання заявок на відшкодування. Зокрема, уточнено, що бюджетні кошти спрямовуватимуть на компенсацію понесених витрат. Крім того, вилучено абзац щодо нецільового використання бюджетних коштів і визначено, що вимога щодо посіву насінням не нижче другої репродукції стосується лише озимих зернових культур.
— В одному з нещодавніх інтерв’ю ви заявили, що за 2–3 роки вдасться збудувати необхідну кількість елеваторів. Уточніть, будь ласка, скільки саме і на які обсяги зберігання зерна? Їхнє будівництво якось стимулюватимуть, як свого часу овочесховищ і оптових ринків, чи все це здійснюватимуть за кошти інвесторів?
— В умовах збільшення урожаю зернових однією із важливих проблем є зберігання зібраного врожаю. Обсяг нині діючих сертифікованих елеваторів — близько 32 млн тонн, а є потреба у будівництві ще 30 млн тонн додаткових площ. Отже, слід додатково звести 200 лінійних і 2 портових елеватори. На сьогодні розробляють механізми стимулювання залучення приватних інвестицій та механізмів держпідтримки на їх будівництво.
— А які перші результати програми з будівництва овоче-, картопле-, фруктосховищ?
— Торік було розпочато будівництво 42 овочесховищ (загальною ємністю 239 тис. тонн), із них із застосуванням новітніх технологій — 34 (209 тис. тонн), 36 картоплесховищ (на 133 тис. тонн), із них новітніх — 27 (111 тис. тонн), 23 фруктосховища (на 45,7 тис. тонн), із них сучасних — 19 (41,4 тис. тонн). У 2012–2013 роках плануємо ввести в експлуатацію ще 83 овочесховища (933 тис. тонн), 45 картоплесховищ (248,3 тис. тонн), 43 фруктосховища (96,9 тис. тонн).
— Експорт зернових останніми місяцями посилено. Скільки вже вдалося продати зерна за кордон, чи вкладаємось у плани з експорту?
— З початку маркетингового року (МР) фактично проекспортовано 17,4 млн тонн. Зокрема, пшениці — 4,3 млн тонн (продовольчої — 2,4 млн), ячменю — 2,3 млн і кукурудзи — 10,6 млн. Відповідно до балансів, можливості експорту до кінця МР оцінюють у 8,5 млн тонн.
Перехідні запаси зернових на початок нового МР, залежно від темпів їх експорту до кінця поточного року, можуть становити до 11 млн тонн. Такі обсяги перехідних запасів зумовлять збереження цінової ситуації і на ринку зернових, і на ринку хліба та хлібопродуктів. Також, за прогнозами, урожай у 2012 році може становити 45–50 млн тонн. Таким чином пропозицію зернових у наступному МР можна прогнозувати у межах від 54 до 61 млн тонн. А при потребі внутрішнього споживання у 2012/2013 — 27,6 млн тонн, кінцеві запаси зерна у 2012/2013 МР знизяться до традиційних 6 млн тонн.
Тож наступний зерновий рік буде досить непростим — прогнозовані обсяги експорту вимагатимуть координації роботи і мобілізації ресурсів усіх ланок просування зерна від виробника до зовнішніх споживачів. Прогнозовані обсяги експорту зернових культур у 2012/2013 році оцінюють у обсягах від 20–25 млн тонн. Із вказаних можливих обсягів експорту пшениця може становити від 6–10 млн тонн, кукурудза — 11,5–12,5 млн тонн, ячмінь — 3,7 млн тонн.
Галина ІЩЕНКО,
«Урядовий кур’єр»