Директор Інституту біоенергетичних
культур і цукрових буряків,
академік Національної академії
аграрних наук
Микола РОЇК
Добра новина: цукор, зокрема в столичних магазинах, значно подешевшав. Значить, посередники, які минулої осені його скуповували, бояться, що нині виробництво перевершить попит. Є й інша реакція на подію: черги в магазинах — споживачі ще не вірять у стабільність, а тому прагнуть задовольнити потребу не лише сьогодення, а й зробити запас на завтра. То ж чи є умови, аби добра новина була не сенсацією, а повсякденним явищем?
Розмова про це з директором Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків, академіком НААН Миколою РОЇКОМ.
Професіонали спростовують зарубіжних радників
— Миколо Володимировичу, вас і господарників, які попри всі труднощі, двадцять років боролись за виживання галузі, треба вітати з перемогою. Адже вистояли, всупереч прогнозам зарубіжних радників, які наприкінці минулого століття стверджували, що виробництво цукру в Україні не має перспективи. Ви ж не лише не здавались, а виводили нові сорти, боролись за збереження насінницьких господарств. Час показав, що майбутнє за вами, а не тими, хто закривав заводи і на догоду зарубіжним конкурентам твердив про неспроможність України вести справу.
— Справді, галузь за останні двадцять років пережила трагедію. Основною причиною був безсистемний перехід до «дикого» ринку з використанням демпінгових цін та недобросовісної конкуренції, повна втрата державного впливу на процес.
— Варто нагадати, що бурякоцукровий комплекс — міжгалузеве формування, яке мало 191 цукровий і 5 рафінадних заводів, 135 насінницьких господарств, 4 насіннєві заводи, понад 8 тисяч господарств, які вирощували корені, 12 машинобудівних заводів, наукові установи… З усього цього мало що залишилось.
— Так. А тому вчені постійно наголошують на необхідності відновлення цілісного комплексу. Саме такий підхід дав змогу цього року побачити реальні плоди.
— Цукрова галузь, крім усього, несла величезне соціальне навантаження. Адже давала роботу, біля заводів зростали робітничі селища тощо. Керівники районів, які це розуміють, в нових умовах усе враховують. Скажімо, в Яготинському на Київщині відродили завод. Аби забезпечити його сировиною, райдержадміністрація висунула як одну з умов оренди землі обов’язкове вирощування цукрового буряку. І це не адміністрування, а здійснення соціальної програми відродження. Ставку при цьому роблять на вирощування високоврожайних сортів. Аби всі затрати окуповувались.
Чи задовольняє інститут у цьому потреби виробничників?
— Так. При цьому корені наших сортів краще і довше зберігаються, ніж зарубіжні.
Урожай не той, що в полі, а той, що в коморі. Фото з сайту img-kiev.fotki.com
Інтерес має бути об’єднавчим
— Однак повернімось до зниження ціни на цукор у магазинах. Як, на вашу думку, ця тенденція збережеться?
— Ситуація на внутрішньому ринку цукрових буряків та цукру на початку нового маркетингового року поки що стабільна, спокійна і відповідає тенденціям світового ринку. Та досвід попередніх років, особливо уроки 2006 року, коли в Україні було вироблено стільки цукру, що перевищувалася потреба внутрішнього ринку, свідчить про те, що в аналогічній ситуації розпочинається переважно штучне і необдумане маніпулювання цінами на цукрові буряки і цукор. Отже, руйнується паритет цін у продовольчому ланцюгу: виробник цукрових буряків, виробник цукру, населення, харчові підприємства, для яких цукор є сировиною (кондитерське виробництво, виробництво безалкогольних напоїв і хлібобулочних виробів та ін.).
За таких дій їхня окремо взята економічна діяльність стає збитковою, втрачається конкурентоспроможність, продукція дорожчає, залежується на складах або вимушено реалізується посередникам за збитковими цінами, які в подальшому його продають за значно завищеними. При цьому одні працюють з прибутками, інші накопичують збитки і зникають з ринку. В останні два роки з великими зусиллями таку тенденцію вдалося призупинити, що дало можливість розширити посівні площі цукрового буряку у 2010 і 2011 роках відповідно до 492 і 544,5 тис. гектарів.
— Тобто саме забезпечення комплексного підходу дало результат?
— Однозначно. Тому в поточному виробничому сезоні не можна допустити деформації цінового паритету у бурякоцукровій галузі та необ∂рунтованого зниження цін.
Зростання обсягів валового збору цукрового буряку, яке прогнозується, ще не означає надмірне перевиробництво цукру, оскільки сезон тільки розпочався і кінцеві результати будуть залежати від погодних умов та якості цукросировини.
Не допустимо, щоб сезонний фактор перенасичення ринку (виробництво цукру здійснюється протягом 100 діб, а його реалізація впродовж маркетингового року) згубно впливав на роботу й ефективність соціально значимих галузей.
Зокрема, на період 2011/12 маркетингового року затверджено мінімальні ціни на цукрові буряки та цукор квоти «А». Тобто йдеться про продукцію для споживання на внутрішньому ринку.
В умовах регульованого ринку не може бути ніякого хаосу в ціноутворенні. На сьогодні чинне законодавство України передбачає низку економічних інструментів ринкового регулювання (форвардні закупівлі, закупівлі до Аграрного фонду, експорт надлишків цукру за кордон та інші).
— Подорожчання промислових ресурсів, що використовуються при вирощуванні цукрових буряків і виробництві цукру, спричиняє зростання витрат на виробництво. Як це врахувати?
— На сьогодні оптово-відпускна ціна цукру на внутрішньому ринку соціальна і сприймається населенням та задовольняє виробника, а тому слід вжити відповідних заходів та не допустити як падіння, так і зростання ціни, оскільки це знову може призвести до зменшення зацікавленості товаровиробників до вирощування солодких коренеплодів і виробництві з них цукру.
При високій ціні цукру на внутрішньому ринку втрачається його конкурентоспроможність, що робить привабливим надходження дешевої продукції із сусідніх держав. Це ми не раз відчували.
Саме тому й не можна пустити ситуацію на самоплив.
Микола ПЕТРУШЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЕ «УК»
Микола РОЇК. Народився 10.01.1949 р. в с. Нетечинці Віньковецького району Хмельницької області. Закінчив Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут. Доктор сільськогосподарських наук. Академік НААН, професор. Автор 235 наукових праць. Має 35 авторських свідоцтв на сорти та 32 патенти України на винаходи. Під керівництвом і за участю М.Роїка розроблено 25 Національних стандартів України. Директором Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків призначений в 1993 році.
ОФІЦІЙНО
Форвард – справі помічник
.jpg)
Микола ЯРЧУК,
голова правління — генеральний директор
Національної асоціації цукровиків України:
— Цьогоріч загальна площа цукрового буряку до збирання в усіх категоріях господарств становить 541,5 тис. га. За попередніми прогнозами, в Україні очікується достатній урожай солодких коренів — на рівні 18-19 млн. тонн, з яких може бути вироблено 2,1-2,2 млн тонн цукру. Це дасть можливість повністю забезпечити внутрішній ринок і створити відчутний експортний потенціал.
За оперативними даними Міністерства аграрної політики та продовольства України середня урожайність цукрових буряків із фактично зібраних площ становить 36,2 тонни з кожного гектара.
Переробку цукрових буряків у нинішньому сезоні планують здійснювати 79 цукрових заводів, загальною потужністю 250 тис.тонн переробки цукросировини на добу. Уже працює більше двадцяти цукрових заводів.
Першими розпочали виробництво і одержали цукор підприємства ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина», ПГТ «Ланнівський цукровий завод», ТОВ «Іллінецький цукровий завод», ПрАТ «Продовольча компанія «Поділля», СП «Соколівський цукор», ТОВ «Подільські цукроварні», ТОВ «Радехівський цукор».
Для забезпечення стабільної цінової ситуації уже сьогодні Аграрний фонд по форварду закупив цукор по ціні 8500 грн. за одну тонну у виробників в обсязі понад 100 тис. тонн.
Активно ведеться пошук зовнішніх ринків для реалізації цукру на експорт. Міністерством аграрної політики та продовольства України спільно з Національною асоціацією цукровиків були проведені зустрічі і перемовини з країнами, які мають бажання закупляти український цукор, зокрема, з Китаєм, Ісламською Республікою Афганістан та іншими країнами Західної Азії та Близького Сходу.
Нас радує, що позиція цукровиків щодо повного забезпечення внутрішнього ринку буряковим цукром власного виробництва та відновлення його експорту, питання забезпечення рівня ціни на цукор і недопущення її падіння у сезон його виробництва підтримується Президентом України та Прем’єр-міністром. За їх сприяння будуть продовжені форвардні закупки цукру, які дадуть змогу утримати ціни від обвалу у період виробничого сезону.
КОМПЕТЕНТНО
.jpg)
Алла КОВАЛЕНКО,
голова наглядової ради ПАТ «Первухівський
цукровий завод», голова
правління — генеральний директор
ПАТ «Харківська бісквітна фабрика», Герой України:
— Що для виробничника головне? Стабільність. Тривалий час ми її не мали через негаразди з виробництвом цукру. Це змусило долучитись й до цієї справи. Тепер з власного досвіду знаємо, яке гірке життя у виробників солодкої продукції. Вчені і виробничники за останні роки дуже багато зробили для відновлення галузі, налагодження ритмічної дії всього комплексу. Аби цю тенденцію зберегти і розвивати, треба забезпечити формування державного інтервенційного фонду в період сезону переробки цукрових буряків урожаю 2011 року, як це передбачено чинним законодавством, з метою подальшої стабілізації ринкових цін та здійснення інтервенційних заходів протягом маркетингового року. Правоохоронні органи мають активніше вести боротьбу з тіньовими схемами реалізації цукрових буряків і цукру та ціновими деформаціями. Не можна дозволяти, щоб різні хитруни наживались на людській праці і оббирали державу. Слід неухильно виконувати норми законів України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» та «Про державну підтримку сільського господарства України», де визначені економічні механізми регулювання внутрішнього ринку цукру.