ЦЕ ВАС ЦІКАВИТЬ
Ставки єдиного податку для фізичних осіб, які здійснюють кілька видів господарської діяльності
Платники єдиного податку І та ІІ груп, які здійснюють кілька видів господарської діяльності, повинні застосовувати максимальний розмір ставки податку, встановленої для обраних видів діяльності. Це стосується і ситуації, коли фізичні особи-підприємці — платники єдиного податку здійснюють діяльність на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради.
Так, для платників І групи максимальний розмір податку становить 10% мінімальної заробітної плати. Для платників ІІ групи — 20%. Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.
Нагадуємо, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюють сільські, селищні та міські ради для фізичних осіб-підприємців. Залежно від виду господарської діяльності з розрахунку на календарний місяць розмір ставки податку становить:
— для І групи платників – у межах від 1 до 10% розміру мінімальної заробітної плати;
— для ІІ групи — від 2 до 20%.
Порядок нарахування, розміри та строки сплати єдиного податку регулюються розділом XIV Податкового кодексу України.
Здійснення митного контролю деяких видів товарів першочергово
Митний контроль деяких товарів здійснюється першочергово. Зокрема товари, необхідні для подолання наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій; живі тварини; органи та інші анатомічні матеріали людини для потреб трансплантації; товари, що мають обмежений строк чи особливий режим зберігання; товари військового призначення; радіоактивні матеріали; фото-, аудіо- і відеоматеріали для засобів масової інформації; товари міжнародної технічної та гуманітарної допомоги; товари, що переміщуються в рамках угод про виробничу кооперацію; товари, що переміщуються за процедурою МДП.
Огляд (переогляд) таких товарів, а також взяття проб та зразків цих товарів здійснюються тільки за виключних обставин.
Також закони України можуть визначати інші категорії товарів, митний контроль яких здійснюється першочергово.
Відповідні норми прописано у статті 360 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.
Нагадуємо, що за процедурою МДП вантажі в обов’язковому порядку переміщуються за Carnet TIR (книжкою МДП). Книжка МДП — це митний вантажосупровідний документ, який дає право перевозити вантажі через кордон держав в опломбованих митницею кузовах автомобілів чи контейнерах за спрощеними митними процедурами. Документ покриває автомобільні перевезення вантажів, які здійснюються в автофургонах, трейлерах, напівтрейлерах і контейнерах, між державами, що приєднались до Митної конвенції про міжнародні перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 р. Усі автомобільні транспортні засоби повинні мати відповідні дозволи митних органів на перевезення ними товарів під митними печатками та пломбами (Свідоцтва про допущення). Книжка МДП складається із відривних та невідривних аркушів. Відривні аркуші залишаються для митного контролю в митниці під час проходження через неї автотранспортного засобу із вантажем.
Для здійснення діяльності арбітражного керуючого необхідно зареєструватися самозайнятою особою
Особи, які планують здійснювати незалежну професійну діяльність, повинні стати на облік у територіальних органах Міндоходів України як самозайняті особи та отримати відповідну довідку. Зробити це необхідно за місцем свого постійного проживання.
Арбітражні керуючі як особи, що провадять незалежну професійну діяльність, мають право на відрахування з суми доходу документально підтверджених витрат, необхідних для ведення такої діяльності. Якщо ж у такого платника нема довідки про взяття на облік, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Для визначення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб розраховується середньомісячний оподатковуваний дохід.
Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як отриманий загальний річний оподатковуваний дохід, зменшений на суму документально підтверджених річних витрат, поділений на кількість календарних місяців, протягом яких здійснювалася діяльність.
Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до положень ст. 178 Податкового кодексу України.
Якщо втратили документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, то повідомте орган Міндоходів
У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, платник зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган Міндоходів за місцем обліку.
Крім того, платникові необхідно відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу Міндоходів.
Нагадаємо, для оподаткування платник податків і зборів повинен вести облік доходів, витрат та інших показників на підставі зазначених документів. Формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, не допускається.
Суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити зберігання документів, вказаних в абзаці першому, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.
Відповідна норма передбачена ст.16, 49 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями.
Тимчасово припинили господарську діяльність — не забувайте звітувати
Платник податків зобов’язаний за кожний звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Звітність подається до органу Міндоходів, в якому платник податків перебуває на обліку. Важливо пам’ятати: навіть якщо платник податків вирішив на певний період призупинити ведення своєї господарської діяльності, то звітувати потрібно у будь-якому разі.
Нагадаємо: платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Звітність подається в один із таких способів:
— особисто платником або уповноваженою на це особою;
— надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
— засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Відповідну норму передбачено ст.16, 49 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями.
Декларування за квартал або півріччя 2013 року
Останнім днем подання податкової декларації за II квартал цього року буде 9 серпня 2013-го. Останній день сплати суми податкового зобов’язання, зазначеної у податковій декларації, — 19 серпня 2013 року.
Нагадуємо, що платники, які звітують за квартал чи за півріччя, подають податкові декларації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Також якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.
Однак термін сплати податків і зборів у такому разі не переноситься. Тобто платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним податковій декларації. Така сума сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації.
Відповідну норму передбачено ст.49, 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями та у листі ДПС України від 28.01.2013 1947/7/15-2117.
Перерахунок сум доходів у разі надання податкової соціальної пільги
Податковий агент, який застосовує податкову соціальну пільгу до нарахованої платникові податку місячної заробітної плати, повинен провести перерахунок суми нарахованого доходу та наданої ПСП.
Роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, зокрема за місцем застосування податкової соціальної пільги, перерахунок суми доходів, які були нараховані такому платникові у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги. Перерахунок здійснюється з урахуванням положень абз. другого п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України.
Зокрема перерахунок податку на доходи фізичних осіб здійснюється:
— за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;
— під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, коли така ПСП не повинна була застосовуватися;
— під час проведення остаточного розрахунку із платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.
Для визначення правильності оподаткування роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів і утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках, незалежно від того, чи має платник право на застосування ПСП. Тобто роботодавець (податковий агент) може виправити будь-які помилки у разі їх допущення під час утримання ПДФО.
Порядок проведення перерахунку сум доходів та наданих податкових соціальних пільг встановлено п.169.4 ст.169 ПКУ (із змінами та доповненнями).
Як звітувати, якщо змінюється форма податкової звітності
У разі зміни форми податкової звітності центральний орган виконавчої влади, який затвердив такі форми звітності, зобов’язаний їх оприлюднити.
Нові форми декларацій (розрахунків) набирають чинності у податковому періоді, що настає після закінчення періоду, у якому відбулося їх оприлюднення. Тому до набрання ними чинності звітність подається за формами, що були чинні до введення нових.
Відповідну норму визначено п.46.6 ст.46 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями.
Маєш землю — сплати податок. Фото з сайту visualphotos.com
Порядок сплати земельного податку фізичними особами
Фізичні особи, які набули права власності на земельну ділянку протягом року, земельний податок сплачують з місяця виникнення такого права.
Нарахування громадянам сум податку здійснюють територіальні органи Міндоходів, які до 1 липня поточного року видають платникові податкове повідомлення-рішення про внесення податку. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Якщо право власності на земельну ділянку переходить від одного власника до іншого протягом календарного року, податок сплачує попередній власник за період з 1 січня цього року до початку місяця, в якому втрачено право власності на зазначену ділянку. Новий власник сплачує податок, починаючи з місяця, в якому в нього виникло право власності.
При цьому територіальний орган Міндоходів надсилає податкове повідомлення-рішення про внесення податку новому власникові після отримання інформації про перехід права власності від органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Податок фізичні особи сплачують протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пп.287.5 ст.287 Податкового кодексу України).
Порядок сплати земельного податку визначено розд. ХIII ПКУ.
Інформаційно-комунікаційний департамент
Міністерства доходів і зборів України