За несвоєчасну виплату зарплати працівники повинні отримати компенсацію, яка оподатковується
Підприємства, установи, організації, які затримують виплату працівникам заробітної плати на один і більше календарних місяців, зобов’язані компенсувати громадянам втрату частини доходів. Тобто у разі затримки виплати заробітної плати роботодавець повинен нарахувати та виплатити працівникам компенсацію втрати частини заробітної плати. Сума такої компенсації є додатковою виплатою до заробітної плати, тому включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівника.
Звертаємо увагу, виплату компенсації працівникам за втрату частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати передбачено Законом України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (ст. 34).
Компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платникові податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом, для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб, прирівнюються до заробітної плати (пп.14.1.48 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України). Такі виплати оподатковуються за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 ПКУ (15% та/або 17%).
Сума компенсації входить до фонду оплати праці того місяця, в якому фактично проводиться її нарахування та виплата відповідно до пп. 1.6.2 р. 1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5.
При нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна між фізичними особами податок сплачується за місцем посвідчення такого договору
Фізична особа, яка укладає угоду купівлі-продажу нерухомості з іншою фізичною особою, сплачує податок на доходи фізичних осіб до бюджету за місцем нотаріального посвідчення такої угоди. Тобто податок сплачується за місцем розташування робочого місця приватного нотаріуса або державної нотаріальної контори. Водночас податок сплачується до нотаріального посвідчення такої угоди через банківські установи.
Під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору. Щокварталу нотаріус подає до територіального органу Міндоходів за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, а також дані про його вартість та суму сплаченого податку. Інформація подається в порядку, встановленому розділом ІV Податкового кодексу України для податкового розрахунку.
Сума податку на доходи визначає та самостійно сплачує через банківські установи особа, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, — до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни.
Нагадуємо, порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна визначено ст. 172 ПКУ.
Правила надання консультацій з митних питань
Підприємства та громадяни, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через кордон або провадять діяльність, контроль за якою покладено на митниці Міндоходів, мають право звернутися до них за консультацією. Такі консультації надаються на безоплатній основі та стосуються питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи.
Консультації надають митниці за місцем розташування підприємств (за місцем проживання або тимчасового перебування громадян) або Міністерство доходів і зборів України в усній, письмовій або, за бажанням зацікавленої особи, в електронній формі. Консультації надають у строк, що не перевищує 30 календарних днів, наступних за днем отримання відповідного звернення.
Такі консультації мають індивідуальний характер і можуть використовуватися виключно особою, якій надано таку консультацію. Надана консультація може бути оскаржена до органу вищого рівня або до суду як правовий акт індивідуальної дії, якщо вона, на думку зацікавленої особи, суперечить нормам чинного законодавства. Визнання судом такої консультації недійсною є підставою для надання нової консультації з урахуванням висновків суду.
Посадову особу, яка діяла відповідно до консультації з питань митного законодавства, наданої їй в письмовій або електронній формі, не може бути притягнуто до відповідальності, зокрема на підставі того, що в подальшому такі консультації були змінені або скасовані.
Міністерство доходів і зборів України звертає увагу, що відповідні норми передбачено статтею 21 Митного кодексу України.
Cума поворотної фінансової допомоги (позики) не оподатковується
Фізична особа-підприємець, яка працює на загальній системі оподаткування, не включає до складу доходу суб’єкта господарювання суму поворотної фінансової допомоги (позики), протягом строку, на який вона видана.
Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України).
Водночас якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, вона включається до складу доходів підприємця та оподатковується на загальних підставах.
Питання оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, регулюються ст. 177 (розд. IV) ПКУ.
Інформаційно-комунікаційний департамент Міністерства доходів і зборів України
Сторінку підготувала Оксана МАЛОЛЄТКОВА, «Урядовий кур’єр»