"Міняємо реактор на вітряки"

Олена ІВАШКО
9 серпня 2013

ВІДНОВЛЮВАЛЬНА ЕНЕРГЕТИКА

Миколаївщина виходить у лідери  з використання енергії сонця та вітру

 

Оголошення про обмін реактора АЕС на вітряки та сонячні установки впору розміщувати на сторінках газет та журналів. Жарт, начебто. Але частка правди в ньому є. Річ у тому, що потужність вітрових електростанцій, які вже діють та побудуються в нинішньому році, рівнозначна потужності одної третини атомного блока. А геліостанції в найближчій перспективі додатково зможуть дати ще приблизно 500 МВт електроенергії, що дорівнює половині блока атомної станції.

На сьогоднішній день у питаннях альтернативної  енергетики  Миколаївська область посідає третє місце в Україні, поступаючись лише АРК та Одеській області. До кінця року Миколаївщина значно поліпшить показники завдяки реалізації нових проектів у Казанківському, Баштанському, Снігурівському та Березанському районах. У регіоні давно зрозуміли, що в умовах, коли зменшуються запаси вуглеводнів, покладів нафти та природного газу, гостро постає питання використання альтернативних джерел отримання енергії.

Природа на боці альтернативи

Гріх не скористатися такими природними дарами, як сонячне світло та потужні вітри. Такого «капіталу» на Миколаївщині вдосталь. Кількість сонячних днів на рік на території області становить близько 265, тобто це той час, коли маємо гарантоване сонячне освітлення. Але сучасні сонячні батареї  можуть отримувати електричну енергію навіть в умовах так званого розрідженого  світла, восени, коли похмуро, або взимку, коли світла взагалі не помітно.

До того ж на території Миколаївщини зосереджено близько 10% усього вітрового потенціалу України. Тому з 2010 року в області розпочали реалізацію кількох проектів, які дають можливість отримати, по-перше, велику кількість інвестицій до Миколаївської області, по-друге, додаткову електроенергію за рахунок альтернативних джерел, за допомоги вітру.

Для освоєння вітроенергетичного потенціалу області тут реалізують інвестиційний проект будівництва вітрових електростанцій, який відповідає напряму «Нова енергія» національних проектів України. У серпні 2011 року ТОВ «Вітряний парк «Очаківський» розпочав установлення першої черги десяти вітрових енергетичних агрегатів загальною потужністю 25 МВт, які завершено у грудні 2011-го, а з 2012 року здійснюється промислове виробництво електроенергії. У червні минулого року введено в експлуатацію ще п’ять установок загальною потужністю 12,5 МВт (друга черга). Загальна сума інвестицій становила 750 мільйонів гривень. А вже нині розпочато будівництво трьох вітроелектростанцій у Березанському районі, які матимуть загальну потужність 105 МВт за обсягу інвестицій у 260 мільйонів доларів США.

Обсяг електроенергії, який очікується виробити вітровими електростанціями цього року, становитиме 140,0 кВт•год. Це рівнозначно сумі споживання електроенергії протягом року загалом у Березанському та Очаківському районах і м. Очакові.

Як зазначив директор ТОВ «Вітряний парк «Очаківський» Володимир Підгуренко, «наша держава має всі можливості та величезний потенціал для того, щоб увійти в десятку передових держав світу за альтернативною та, зокрема, вітровою енергетикою. Як відомо, головним показником роботи вітростанції є виміряний фахівцями коефіцієнт, оптимальний рівень якого дорівнює 25%. «Вітряний парк «Очаківський» має коефіцієнт на рівні близько 37%, що є одним із кращих показників на світовій арені».

На сьогодні частка Миколаївської області у загальнодержавному обсязі виробництва електроенергії вітровими електростанціями становить майже 40%.

Вітряна станція поблизу села Дмитрівка Очаківського району подає електроенергію з 2012 року. Фото Михайла РИХАЛЬСЬКОГО

Тепло та світло  від Геліоса

Цього року розпочато та вже завершено окремі проекти з будівництва геліоелектростанцій.  Першу сонячну станцію потужністю 29,3 МВт днями відкрито поблизу села Таборівка Вознесенського району. Вона розташована на площі 60 гектарів, складається з 121 176 полікристалічних сонячних модулів і 27 інверторних станцій і розрахована на виробництво близько 35 тисяч мегават-годин електроенергії на рік. Як наслідок, станція забезпечить чистою, екологічною енергією понад 8400 домогосподарств, а викиди вуглекислого газу скоротяться до 28 тисяч тонн на рік. Утілення подібного проекту, загальна вартість якого 90 мільйонів євро, дала змогу створити 120 нових робочих місць на етапі будівництва і 20 постійних робочих місць для обслуговування і експлуатації геліостанції.

За словами генерального директора представництва Activ Solar в Україні Михайла Черевка, будівництво такої станції в області вигідно: «У Миколаївському регіоні дуже висока сонячна активність. На вибір території для будівництва сонячної електростанції вплинули і такі чинники, як відсутність поблизу водойм (не піднімаються тумани), не димлять підприємства, які могли б перешкоджати проходженню сонячного світла. Навіть коли йде дощ, станція працює. Треба розуміти, що тут проходить перетворення не сонячної енергії, а світла, фотонів світла»,— зазначив він.

Голова Миколаївської облдержадміністрації Микола Круглов під час відкриття станції відзначив її важливість для регіону: «по-перше, не потрібно витрачати додаткових ресурсів, — те, що дано Богом, у нас у надлишку. Не потрібно витрачатися на закупівлю ядерного палива. До того ж із часом усе закінчується — атомні електростанції виробляють свій ресурс і з’являються проблеми. По-друге, будівництво об’єктів альтернативної енергетики заохочується світовою спільнотою. Крім того, під подібне будівництво використовуються непродуктивні, низькоефективні землі в аграрному секторі, їм дається друге життя. А сільські райони отримують галузь промисловості — енергетику та додаткові висококваліфіковані робочі місця». Як повідомив Микола Круглов, СЕС «Вознесенськ» — лише перший, але не останній об’єкт у Миколаївській області. До кінця року подібну електростанцію введуть у дію в Березанському районі, але там вона більша за потужністю майже в 2,5 раза. Вже виділені майданчики під сонячні електростанції в Снігурівському, Очаківському, Казанківському, Баштанському, Миколаївському, Первомайському районах.  І якщо всі вони будуть освоєні, то за два роки Миколаївська область отримає 18 сонячних електростанцій. А разом усі проведені заходи дадуть змогу додатково залучити близько 500 МВт електроенергії, що дорівнює половині блока атомної станції.

Фахівці, які займаються питаннями альтернативної енергетики в області, відзначають, що однією із ключових переваг геліоустановок в закладах бюджетної сфери та  великих підприємствах є те, що установки можуть цілодобово подавати гарячу воду і значно заощаджувати на електроенергії, яка використовується для підігріву. Наприклад, у тому ж Вознесенську з 2011 року в дошкільних навчальних закладах діють геліоустановки, завдяки яким тепер до дитсадків безперебійно подається гаряча вода. Такий проект окупиться лише за два роки.

І природа від геліоустановок не потерпає. На відповідній території встановлюються сонячні батареї з терміном експлуатації 15—20 років, після чого вони без шкоди для навколишнього середовища утилізуються та на їхньому місці встановлюються нові.

За дороги  та інвестиції дякують… сонцю  і вітру

Березанський район, що розташований у південно-західній частині області, — один з найбільш перспективних з освоєння «зеленої» енергетики. Тут уже з минулого року працює вітрова станція поблизу села Тузли та активно будуються сонячні електростанції. За словами голови Березанської райдержадміністрації Сергія Корчевського, альтернативна енергетика вже поповнила скарбницю району майже на 250 мільйонів гривень. Сума для бюджету сільського району чимала.

Керівник наводить такий наочний приклад роботи вітряків. «Ані в минулому році, ані в цьому з Коблево-Рибаківських курортів мені не надходило жодного дзвінка про перевантаження електромереж, про збої та відключення, — зазначає він. — Річ у тому, що коли йде серйозний пік навантаження, особливо в липні-серпні, то споживання електрики на курортах збільшується вдвічі. Але завдяки дії вітрових установок, які автоматично включаються, подача електроенергії в єдину мережу здійснюється регулярно, стабільно і нормально». 

Грошові надходження від альтернативних джерел енергії очікуються і в майбутньому. Завдяки зростанню орендної плати за землю. Сергій Миколайович підраховує: «якби на виділеній для геліостанції землі працювали сільгоспвиробники (умовно кажучи), ми б отримали 40 тисяч гривень оренди (хоча земля ця несільськогосподарського призначення). А нині, коли проект буде введено в дію, до бюджету надійде понад 490 тисяч гривень орендної плати. Причому всі гроші стовідсотково йдуть безпосередньо до місцевого бюджету».

І ще про деякі переваги співпраці з інвесторами розповів Сергій Корчевський. Так, ∂рунтову дорогу до Березанки нинішні партнери району перебудували майже повністю на асфальтовану протяжністю 4,2 кілометра, що забезпечило додатковий заїзд з основної траси до райцентру. Провели реконструкцію мереж, забезпечили роботою місцевих жителів, задіяли місцеву техніку, надають спонсорську допомогу.

У Миколаївській облдержадміністрації переконані, що будівництво об’єктів відновлювальної енергетики не тільки дасть додаткові енергогенеруючі потужності для потреб регіону, а й залучить значні інвестиції в місцеву економіку, створить сотні нових робочих місць, дасть змогу розвивати інфраструктуру та реалізовувати важливі соціальні проекти. А обсяг інвестицій у розвиток альтернативної енергетики лише за І квартал цього року становив понад 1,4 мільярда гривень, що у 115 разів більше, ніж у січні-березні 2012 року.

Науковці — «за!»

Позитивно оцінюють ідею використання природних багатств на благо регіону і науковці. З точки зору екології та економіки. Старший викладач кафедри екології і природокористування Чорноморського держуніверситету ім. П. Могили Наталія Воскобойнікова відзначає, що «сьогодні альтернативні та відновлювальні джерела енергії в загальному енергобалансі України займають 3—7%. Загалом цей показник реально можна підвищити до 15—20%. Наприклад, країни ЄС планують до 2020 року забезпечувати 20% свого енергоспоживання за рахунок альтернативних джерел енергії. Впровадження альтернативних джерел енергії дає змогу не лише підвищити енергетичну безпеку регіону, а й розширити його інфраструктуру, створити нові робочі місця та підвищити інтерес до наукових розробок в енергетичній галузі».

Цей напрямок активно досліджується на кафедрах ЧДУ ім. П. Могили. Сьогодні на базі університету функціонують і власні геліоустановки, які за рахунок сонячної енергії в період з квітня по листопад забезпечують гарячою водою їдальню, медпункт та спортзал університету.

Перспективним для нашої області, на думку експерта, є використання енергії біомаси шляхом будівництва установок з виробництва біогазу, який може бути використаний для генерації теплової та електричної енергії. До речі, у планах уряду вже найближчим часом поширити дію «зеленого тарифу» і на його виробництво.

Тож потенціал Миколаївщини тільки починає розкриватися для альтернативної енергетики.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua