Чим сильна держава? Стабільним розвитком. Фундамент стабільного розвитку в усьому світі — великотоварне виробництво, яке забезпечує піднесення економіки та стимулює розвиток малого та середнього бізнесу. Значний виробничий потенціал національної економіки — локомотив науково-технічного прогресу, що поліпшує імідж держави. Які наслідки для суспільства? Добробут громадян і нові можливості для кожного.

Цього, звичайно, ніхто, крім нас самих, Україні не забезпечить. А шлях до успіху розпочинається не з розмов і обіцянок, а з конкретних справ. Таких, що їх ініціаторам і творцям вірять люди, бо завдяки їхнім старанням життя стає кращим.

Удома краще, ніж за кордоном

За таким принципом діють у компанії «Миронівський хлібопродукт». І коли в місті Ладижин Вінницької області, де працює одна з птахофабрик МХП, місцеві (і не лише вони) жителі почули про розширення виробництва, одразу зацікавилися. По інформацію зверталися не до керівництва, а до тих, хто вже там працює. Що ж почули у відповідь?

Робота цікава, оформлення офіційне, є кар’єрне зростання. Зарплата? Гідна. Виплачують вчасно. Гарантований соціальний пакет. Найкритичніші скептики зважували все і сяк, і так. Висновок був один: краще працювати тут, ніж шукати щастя за кордоном. Адже крім усього, не руйнуються сім’ї, діти не ростуть без батьків.

Усе це відповідає інтересам не лише окремої людини, а й держави загалом. Адже розвивається інноваційне виробництво (звичайно, на підприємстві найсучасніші технології), яке забезпечує продукцією не лише українців, а й славить нею нашу державу за кордоном. Врахуймо й інше. Птахофабрика — споживач великої кількості продукції рослинництва, вирощеної й переробленої на власних переробних заводах. Так створюється вища додана вартість у сільському господарстві. Не деінде, коли зерно вивозять за кордон, а в рідній державі. А експортуючи готову продукцію, ще й примножують валютні запаси держави (а це зміцнення української гривні).

У підсумку все це — шлях стабільного розвитку, який нам дуже потрібен, курс піднесення економіки, отже й могутності держави.

Безперечно, далекоглядний і вдумливий господар живе не лише турботами сьогодення. Прогрес можливий за умови наявності надійного фундаменту для нових звершень. Тому зароблені кошти «Миронівський хлібопродукт» вміло інвестує у майбутнє. Тут постійно вдосконалюють виробництво, впроваджують наукові досягнення і передовий світовий досвід. На підприємстві працюють під девізом: «Не лише більше, а насамперед краще». Питання енергоощадливості, екологічності виробництва — серед пріоритетних.

Щоб усе розвивалося, давало більше користі суспільству, й розширюють виробництво. У будівництво другої черги Вінницької птахофабрики тут інвестували 8,5 мільярда гривень. Експерти з провідного аграрного інформаційного ресурсу цей внесок визнали найбільшим у вітчизняний АПК за останні п’ять років.

Для себе та на експорт

Добре, скаже пересічний громадянин іншої області. Результат мають ті, хто живе поблизу підприємства і там працює. А що від цього іншим? За даними публічної звітності ПрАТ «Миронівський хлібопродукт» підраховано, що торік підприємства МХП перерахували до місцевих бюджетів мільярд гривень, а за дев’ять місяців 2018 року — вже більш як 1,2 мільярда. Отже, в результаті діяльності МХП генеруються грошові ресурси для бюджетів різних рівнів, що відразу ж перерозподіляються на виплату пенсій, зарплат учителям, медикам, військовим. Звернімо увагу й на інше. Бізнес ведуть на території сіл, які розвиваються за рахунок таких підприємств. Так економіка підтримує демографію, культуру, й звичайно ж, відновлює інфраструктуру громад. Додаймо сюди обсяги соціальних інвестицій підприємства, які за підсумками 2017 року перевищили 100 мільйонів гривень. Зважмо ще на один момент. Дехто може заявити: «Добре агрохолдингу, йому держава видала 800 мільйонів гривень компенсації». Справді, це так. Але на які цілі ці кошти використано? Не на проїдання, а на розвиток. 800 мільйонів отримали, а 8,5 мільярда інвестували в розширення виробництва й вже встигли створити більш як 600 робочих місць у 2018 році. То це що: розбазарювання, чи примноження фінансових ресурсів держави?! Це сплата податків та виконання соціальних зобов’язань перед громадами, адже на підприємствах МХП більш як 28 тисяч співробітників.

Тоді ще одне можливе запитання: «А чи потрібне розширення виробництва?» Так-от, ми догосподарювалися до того, що в державі різко скоротилося виробництво яловичини і свинини. Мало готової м’ясної продукції на прилавку, значить, очікуємо її подорожчання — закон ринкової економіки. І погодьтесь, якби на ринку не було продукції птахівництва вітчизняного виробництва, важко сказати, що і за якою ціною ми мали б. Бо ж статистика стверджує: у структурі споживання м’яса птиця займає 49%, це найдешевший і найкорисніший білок у раціоні середньостатистичного українця.

Вітчизняні виробники постійно нарощують експорт. Лише за дев’ять місяців з України відвантажили за кордон 215 тисяч тонн м’яса птиці — на 11,9% більше, ніж за відповідний період торік.

Велика частка в цій статистиці «Миронівського хлібопродукту». До кінця року Вінницька птахофабрика може претендувати на статус найбільшої у світі. Це пояснюють не лише значними обсягами нарощених виробничих потужностей, а й відповідністю продукції МХП міжнародним стандартам якості.

Микола ОЛЕКСАНДРЕНКО
для «Урядового кур’єра»