Серед першочергових завдань митної служби — створення таких умов для роботи з бізнесом, які дадуть змогу повернути довіру суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Щоб підприємці почали сприймати її як сервісну службу. Про це під час зустрічі з представниками бізнесу заявив заступник міністра доходів і зборів України Віталій Науменко. Він пообіцяв, що митників, які брали участь у корупційних схемах й утворювали штучні перешкоди для бізнесу, буде звільнено, а в структурі регіональних митниць створять групи швидкого реагування, які оперативно проводитимуть перевірки всіх фактів корупційних правопорушень.
Немає часу на розкачку
На засіданні уряду, яке відбулося у неділю, Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що очікує збільшення доходів державного бюджету за рахунок детінізації митних і податкових органів. Прем’єр зазначив, що вже спілкувався щодо детінізації економіки з фактичними керівниками державної митної та податкової служб, яких було призначено за поданнями бізнес-асоціацій та підприємницького середовища.
«Ми покладаємо на них великі надії, але якщо я читатиму в Інтернеті про те, що не подолано всі схеми, які існували за попередньої влади, — прийматиму кадрові рішення. У нас немає часу на розкачку, щоб проходити курс молодого бійця в органах державної влади. Є чітка вимога — негайно збільшити доходи держбюджету через детінізацію економіки і закрити всі дірки на митниці», — сказав Арсеній Яценюк. Він додав, що для виконання цього завдання дає два тижні.
Нагадаємо, що рішенням уряду було ліквідовано Міністерство доходів і зборів, а очолити податкову та митну службу запропонували представникам бізнесу. Віталій Науменко виявився людиною, яка має досвід керівництва в Держмитслужбі, і разом із тим тривалий час працював у компанії «великої четвірки» — KPMG. «Загалом практика входження фахівців «великої четвірки» до державних органів влади не є новою, принаймні у Східній Європі, — говорить співголова митного комітету Європейської Бізнес Асоціації Роберт Зелді. — Якщо взяти до прикладу такі країни, як Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина, там ця практика, а особливо в частині, яка стосується фінансів держави, досить поширена. Періодично люди із «великої четвірки» ідуть в уряд, працюють міністрами, заступниками міністрів і допомагають урядові у виконанні його завдань. Враховуючи всі ці фактори, є дуже великі очікування щодо того, що ж саме робитиметься».
Презентуючи програму з відновлення роботи Державної митної служби, Віталій Науменко зазначив, що він налаштований на те, щоб зробити все можливе, аби митна служба сприймалася суспільством як сервісна. «Останнім часом значно впав рівень довіри бізнес-спільноти до митних органів, — зазначив пан Науменко. — Існували схеми, які застосовувалися по-різному до різного кола компаній. І моє завдання полягає в тому, аби митна служба працювала з усім бізнесом за однаковими правилами».
За словами Віталія Науменка, вже заплановано створення спільної робочої групи з представниками бізнесу для всебічного опрацювання проблемних питань.
Правила однакові для всіх
«Я сам брав участь у розробці цілого пакету законодавчих актів, що стосуються різних аспектів діяльності, які необхідно прийняти для України, — зазначив заступник міністра. — Питання, яке постане в перспективі, — імплементація кращого світового досвіду з питань митної оцінки, класифікації товарів, здійснення митних процедур. Світ уже пройшов цей шлях, тому ми повинні забезпечити втілення тих міжнародних норм, які вже напрацьовані. За рахунок вжитих заходів отримаємо стимулювання інвестиційної діяльності та розвитку торгівлі в Україні, усунення штучних бар’єрів зміни бізнес-клімату і зменшення податкового навантаження на бізнес».
За словами Віталія Науменка, найближчим часом потрібно вирішити проблему впровадження ефективної системи обміну інформацією між митними органами і компаніями, зокрема інформацією про цінові показники. «Ми маємо створювати робочі групи з обміну інформацією щодо ціноутворення на ринках, інформації про недобросовісних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, технологій виготовлення продукції задля того, аби забезпечити рівні умови контролю. Тобто маємо перейти до діалогу і фактично вирішувати ті проблеми, які нині стоять перед державою. Ситуація із забезпеченням надходження доходів до державного бюджету складна. Тому лише за рахунок співпраці з бізнесом ми зможемо отримати позитивний результат».
Ще один напрям, що потребує особливої уваги, це боротьба з митними правопорушеннями. На думку заступника міністра, держава повинна створити такі інструменти, які забезпечать контроль за рухом товарів по всьому ланцюгу поставок, які не допускатимуть фактів уникнення покарань за скоєні митні правопорушення. Також потрібно посилювати роль пост-аудит-контролю та мінімізувати людський фактор під час оформлення товарів на кордоні.
Для правопорушників створять окрему базу
Що стосується кадрового питання, то пан Науменко розповів, що не може всіх миттєво поміняти і не робитиме цього, оскільки в будь-якому випадку, аби бути митником і виконувати функції, пов’язані з митним оформленням та контролем, треба мати професійні навички, відповідну освіту і досвід. Але над зміною кадрового складу пообіцяв працювати обов’язково, надаючи можливість показати себе випускникам вишів, які захочуть працювати у митній системі.
«У перспективі ми маємо створити комісію з підбору персоналу, щоб рішення не приймалися одноосібно, аби було враховано фаховий, психологічний, моральний рівень претендентів на ті чи інші посади, — запевнив він. — Також буде створено внутрішньовідомчу базу порушень, які зафіксовано за кожною особою, що працює в митних органах. Для того щоб мати загальну картину під час прийняття кадрових рішень, об’єктивніше підходити до цього питання».
З-поміж найближчих планів — створення груп оперативного реагування на випадки порушень у зонах діяльності митниць, а також — системи незалежного моніторингу для реагування на порушення. Цей підхід забезпечить можливість оперативного припинення корупційних проявів та досягнення превентивного ефекту для працівників місцевих митниць.
«Мені прикро раз по раз чути про тотальну корумпованість митниці. Я прийшов сюди не заробляти гроші, цього ж буду вимагати і від своїх підлеглих», — заявив Науменко.
Починати варто із зарплати
Відповідаючи на запитання кореспондента «УК» про те, що потрібно зробити, аби подолати чи хоча б мінімізувати корупцію в митній службі, більшість експертів зазначила, що важливо зробити цю боротьбу публічною.
«Треба перестати боятися і починати фіксувати такі випадки, — каже генеральний директор Всеукраїнської асоціації автоімпортерів і дилерів Олег Назаренко. — Прийшла людина за хабарем, потрібно записати все, що вона говорить, і передати матеріали в прокуратуру. Щойно підприємці побачать реальні гучні процеси, коли з хабарниками таки почнуть боротися і запрацює служба внутрішньої безпеки, ситуація зміниться. Ще один момент — честь мундира. Не потрібно його захищати, замовчуючи подібні випадки. Підприємці тоді не боятимуться, не будуть думати, що хабарників свідомо покривають, аби вони уникли відповідальності».
Важливо, на думку пана Назаренка, і те, як надалі працюватимуть суди, які донедавна часто виправдовували корупціонерів, аргументуючи тим, що нібито недостатньо доказів.
«Є дуже хороший досвід Грузії щодо боротьби з корупцією, — говорить член Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Сергій Терьохін. — Там влада змінилася, а хабарів не беруть. Перша причина — це великі заробітні плати. І друга — незворотність покарання. Якщо ти попався навіть на маленькому хабарі, тебе надовго посадять у в’язницю. Такі мотивації у вигляді батога й пряника необхідно застосувати і у нас. Я, у свою чергу, готовий підтримати або ініціювати законопроект, який дає інспектору митниці більшу заробітну плату, ніж у народного депутата».
А президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко переконаний, що реально змінити ситуацію вдасться лише за умови, коли держслужбовці перестануть на свій розсуд трактувати закони. «Мінімізувати корупцію потрібно не на словах, а на ділі. А для цього слід мінімізувати спілкування представників бізнесу та перевіряючих, і найголовніше — дуже чітко прописати права та обов’язки двох сторін, — підкреслив експерт. — Щоб ні інспектор, ні бізнесмен не могли по-своєму трактувати жодних правил або законодавчих норм. Не повинно бути ніяких винятків. Якщо ти держслужбовець, то у тебе є чіткі інструкції і закон, який ти мусиш виконувати, а не маніпулювати ним.
Бізнес теж повинен розуміти: якщо є порушення, він зобов’язаний заплатити штрафні санкції, але потім до нього немає питань. Щоб і для бізнесу було добре, і для бюджету. Чому бізнес не довіряє владі? Тому що є різні схеми, найчастіше якраз і вибудувані на вільному трактуванні тих чи інших правових норм. Це і дратує бізнес. Підприємці не впевнені, що навіть чітко прописані закони будуть точно виконуватися».
Долучитися до боротьби з корупцією у митній службі вирішили й народні депутати. Так, позафракційні нардепи Віктор Тимошенко та Сергій Міщенко запропонували створити Тимчасову слідчу комісію (ТСК) Верховної Ради з розслідування протиправних дій окремих посадових осіб Державної митної служби України (з 2013 року — Міністерства доходів і зборів) за період 2010 —2014 років.
Основними завданнями ТСК є отримання і перевірка повної і достовірної інформації про протиправні діяння окремих посадових осіб митних органів, пов’язаних із злочинами, які вчиняються проти держави і підривають авторитет України на міжнародному рівні. За результатами перевірки, у разі виявлення незаконних дій окремих посадових осіб митних органів депутати обіцяють підготувати відповідне рішення і направити його в Генеральну прокуратуру України з метою притягнення винних осіб до відповідальності.