Наприкінці вересня Рада національної безпеки та оборони України на рік заборонила 29-ти російським авіакомпаніям здійснювати рейси в українському напрямку. А також всі транзитні перельоти через нашу територію, якщо на борту літаків є товари військового чи подвійного призначення, жива військова сила. Як відомо дотепер через наш повітряний простір російські авіакомпанії доставляли зброю у Сирію, здійснювали незаконні польоти до анексованого Криму та через заборонені зони. Вони мали сплатити 700 мільйонів гривень штрафів Держ авіаслужбі.
Відповідь Москви не забарилася. Росавіація повідомила про заборону з 25 жовтня літати у Російську Федерацію українським авіаперевізникам. Натомість Державіа служба вдалася до контрзаходів, запровадивши повну заборону польотів в Україну російським компаніям — навіть тим, що раніше не потрапили під санкції. При цьому зауважила, що готова скасувати своє останнє рішення, якщо Росавіація «не рубатиме» крила українським перевізникам.
Втрати будуть, але не критичні
Експерти називають це рішення політичним, але правильним і очевидним в умовах війни. «З огляду на те, що у нас війна, спочатку йдуть політичні рішення, а потім — економічні резони. Це рано чи пізно мало статися. Було б дуже дивно, якби Україна і надалі робила вигляд, що нічого не сталось і у нас сталі відносини», — зауважив у коментарі «УК» екс-міністр транспорту (2007—2009 рр.) Йосип Вінський.
На його думку, від закриття авіасполучення між Україною та Росією насамперед втратять російські компанії, які здійснювали левову частку перевезень у Росію. Безумовно, втратять і наші, зокрема Міжнародні авіалінії України (МАУ). «Але нічого критичного ні для Росії, ні для України у цьому немає, — переконаний Йосип Вінський. — Адже частка авіації у структурі пасажирських перевезень становить менше 0,5%, а напрямок Росії в частині авіаперевезень — близько 10%», — пояснив екс-міністр, додавши, що відтепер на Москву літатимуть переважно через Мінськ. Бо по-перше, це найкоротший транзитний шлях, а по-друге, Лукашенко вже висловив готовність поставити під це додаткові літаки.
«Україна завжди могла домовитися щодо перевезень із білорусами і ніколи з Росією, — нагадав екс-міністр. — З останньою у нас завжди були проблеми — і з залізничними, і з автомобільними, і з авіаперевезеннями», — нагадав він, прогнозуючи можливість повного відкриття неба між країнами-сусідками лише після стабілізації їхніх політичних відносин.
Переорієнтація на інші хаби
Не бачать великої проблеми у закритті авіасполучення між Україною та Росією й у Мінінфраструктури та головний редактор авіаційного пор талу «Авіабіз» Богдан Долінце. За їхніми даними, більшість пасажирів, які летіли у російському напрямку, були транзитними і пересідали у Москві та інших містах Росії на літаки дальнього сполучення. Після закриття авіасполучення з Росією вони робитимуть пересадку в інших хабах, зокрема в Ризі, Європі, Стамбулі. А ті, хто літав безпосередньо у Росію та Москву, користуватимуться стиковочними рейсами з пересадкою у Кишиневі, Мінську, Ризі, Стамбулі. Це буде не набагато дорожче, але довше на годину-півтори, переконані у Мінінфра структури. Якщо ж матимуть вільний час, то зможуть поїхати одним із 15 потягів, які курсують у російському напрямку. Водночас за майже місяць дії часткових санкцій у Мінінфраструктури не помітили збільшення пасажиропотоку в бік Росії залізничним транспортом.
«Нині на ринку авіаперевезень активізувалися транзитні перельоти, зокрема новими гравцями. Приміром, з’явилися додаткові рейси з Одеси в Кишинів і з Кишинева в Москву. Активізувалась білоруська «Білавіа», яка запустила рейси з Мінська. Чимало компаній, зокрема МАУ, рекомендують летіти у Москву через Мінськ, пропонуючи квитки зі зниженою ціною», — розповів експерт Богдан Долінце. Водночас, за його словами, це тимчасовий захід. Згодом через певні фактори авіаперевізники змушені будуть підняти ціни на стиковочні рейси на 20—30%, транзитні — на 50%, припускає він.
На думку експерта, закриття неба з Росією у далекій перспективі може зіграти на руку українським компаніям, які заберуть на себе дальні напрямки, приміром, у Штати й Азію. «У короткостроковій перспективі авіакомпанії втратять, а в довгостроковій — можуть виграти», — переконаний він.
Президент МАУ Юрій Мірошников оцінює втрати компанії через закриття авіасполучення у шість мільйонів доларів. Нині МАУ планує збільшити кількість польотів у Мінськ — із одного до двох рейсів у день. Щодо звичайних пасажирів, які часто літають в Москву у відрядження, то вони поки дещо розгублені. «Днями довелося летіти в Москву через Стамбул. Це нонсенс. Втратила час і гроші», — поскаржилася знайома у Фейсбуці.
Тож поки діють санкції, пасажирам потрібно шукати нові зручні маршрути у потрібному напрямку, а авіакомпаніям — розробити і запустити додаткові стиковочні й транзитні рейси, зручні та дешеві, які б не били по гаманцю пасажирів і були прийнятні за часом.
ДОВІДКА «УК»
За перше півріччя 2015 року з України в Росію і в зворотному напрямку літали 657 тисяч пасажирів. Із них 187 тисяч скористалися послугами українських авіакомпаній (МАУ, «Дніпро авіа» і «Мотор Січ»), решта — переважно російських перевізників.