Згідно з  останніми даними Державної служби статистики України, за січень — квітень цього року (доповідь від 14 червня 2022-го) експорт товарів з нашої держави становив 16,71 мільярда доларів, імпорт — 16,74 мільярда доларів. Тобто  незначно імпорт усе-таки перевищив експорт.

«Однак з огляду на порівняно невелику різницю в показниках, а також на короткий період дослідження не можна казати про значний вплив негативного сальдо торговельного балансу на економіку в довгостроковій перспективі. До того ж, після математичного обчислення коефіцієнт покриття експортом імпорту становить 1, що вказує на баланс в економіці», — зазначає «Урядовому кур’єру» голова правління громадської організації «Асоціація представників малого та середнього бізнесу міста Києва» Максим Тютюнников. 

Позитивна тенденція 2022 року не пов’язана з війною в Україні, це нормальне явище для української економіки, вона демонструє її розвиток. Однак варто враховувати, що надані дані стосуються лише двох місяців війни. А це занадто малий період, щоб економічні потрясіння знайшли відображення у зміні торговельного балансу країни.

Почнемо з географії

Як змінилася географічна структура експорту й імпорту нашої країни за місяці війни?

«В Україні відбулася дуже істотна переорієнтація енергетичних потоків. Адже до 24 лютого переважну частину бензинів та дизельного пального ми імпортували з білорусі та росії. Тепер через воєнну агресію у цих країн не купуємо. Зате купуємо чимало пального з Литви. Його везуть спершу в Польщу, а потім в Україну», — зазначає «Урядовому кур’єру» економіст Олексій Кущ.

Додамо, Україна розпочала імпорт пального з Румунії, хоч раніше ніколи цього не робила.

Директор консалтингової компанії «А-95» Сергій Куюн зазначає, що у червні 2022 року кількість постачальників дизпалива зросла у півтора раза й сягнула майже 100, удвічі менше (але на третину більше, ніж у травні) імпортерів автогазу — 45, бензинів — 27.

Як нещодавно заявила перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко, у червні Україна планує збільшити імпорт бензину та дизпалива в 1,6 раза порівняно із травнем — до 600 тисяч тонн.

Олексій Кущ зазначає, що внаслідок воєнних  дій ми фактично втратили такого великого імпортера, як Китай, який останніми роками завозив до себе чимало української сільгоспсировини. Тепер ця країна переорієнтовується у постачанні кукурудзи та сої на держави Латинської Америки.

Стався обвал експортних поставок зерна у країни Північної Африки, насамперед Єгипет і Туніс. Китай перестав фактично імпортувати українську залізну руду. А Туреччина перестала завозити з України металеві вироби: сляби, чавун, різного штибу заготовки тощо.

Однак як вважає Максим Тютюнников, спостерігається розширення доступу українських товарів до ринку ЄС. Особливо це актуально для вітчизняних сільськогосподарських товарів, які в нинішніх умовах легше транспортувати до цих країн з огляду на транспортні та логістичні обмеження. 

«Перспективний напрямок зростання товарообороту — Велика Британія, з якою було укладено угоду про вільну торгівлю. Завдяки зміцненню політичних та економічних зв’язків між нашими державами вона значно спростила доступ до свого ринку  українських товарів, що робить її дуже привабливою для розширення  експорту нашої продукції», — наголошує він.

Зміни у структурі

Розглядаючи товарну структуру експорту-імпорту, передовсім звертаємо увагу на торгівлю стратегічно важливими для України товарами. 2022 року вона зазнала змін. Частки категорій товарів, які зросли щодо загального обсягу експорту: продукти рослинного походження, зернові культури, жири та олії рослинного і тваринного походження, готові харчові продукти, електричні машини, машини, обладнання та механізми.

Поза тим, тільки за першими трьома категоріями зросли обсяги торгівлі у грошовому вимірі порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Проте впала частка в загальному обсязі експорту такої продукції: недорогоцінні та чорні метали, мінеральні продукти, руди, а також продукція хімічної промисловості, серед якої найбільшу частку у структурі експорту займають мінеральні продукти.

«Тобто бачимо тенденцію до переорієнтування української економіки через зменшення експорту продукції металургійного сектору внаслідок бойових дій на територіях промислових районів та до збільшення торгівлі зерновими, олією та іншою продукцією рослинного походження у грошовому вимірі і в зростанні частки цих категорій у загальній структурі експорту», —  вважає голова правління громадської організації «Асоціація представників малого та середнього бізнесу міста Києва».

Та іноді у воєнний час, як-от з експортом аграрної сировини та готової продукції, трапляються дива. За інформацією Українського клубу аграрного бізнесу, у травні 2022 року експорт молока та згущених вершків становив 1,87 тисячі тонн, що на 44% більше, ніж у квітні. Також у травні 2022-го було експортовано 780 тонн вершкового масла, що на 59% більше, ніж у квітні, і головне та неочікуване — на 8% більше, ніж у травні 2021 року. Це справжній продовольчий подвиг наших аграріїв та виробників у такі складні воєнні місяці.

В Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва вважають, що за структурою імпорту в контексті найбільших категорій значних зрушень не відбулося,  хоч його обсяги впали порівняно з аналогічним періодом попереднього року.

Однак варто означити категорії, що хоч і не займають вагомої частки у структурі імпорту, але значно зросли в обсягах до попередніх періодів. Так, імпорт літальних апаратів зріс у 17 разів, головних уборів — удвічі, палива, нафти і продуктів її переробки — в 1,5 раза.

Залізниця робить дива

Як у зв’язку з неможливістю ввезення (вивезення) товарів до (з) України морськими шляхами це відбувається залізницею й автомобільним транспортом?

Щодо логістичних перевезень залізницею, то таким способом найбільше вантажів прямує до кордону Польщі, Словаччини та Угорщини, а далі — до портових міст Ґданська, Ґдині, Свіноуйсьце та Констанци.  А вже звідти морем вони прямують до традиційних ринків збуту. Через ці порти та залізницею відбувається й імпорт товарів, особливо  критичного спрямування та товарів першої необхідності.

Обсяги продукції, яку транспортують так, зростає. Залізницею, як правило, транспортують основні товари українського експорту — зерно, чорні метали та руду. Хоч Україна готова постачати й отримувати досить велику кількість товарів залізницею з та до портових міст сусідніх країн, можна виокремити такі проблеми.

«По-перше, різниця в ширині українських та європейських колій призводить до того, що товар треба або перевантажувати з вагона у вагон, або переставляти контейнери. По-друге, неготовність країн-сусідів до таких обсягів експортованої (імпортованої) продукції через їхні порти спричиняє  значне перевантаження  та затримки в доставці», — каже Максим Тютюнников.

Щодо автомобільних перевезень, то на початку війни більше використовували саме їх з огляду на відсутність маршрутних поїздів. Однак на кордонах у зв’язку зі складністю проходження митного контролю стали виникати проблеми, що призводить до утворення черг та значного збільшення термінів логістичних перевезень.

Тобто пропускні пункти потребують оновлення в частині автоматизації та збільшення пропускної здатності, а також необхідна лібералізація проходження кордону.