За даними Єдиного державного порталу адміністративних послуг, в Україні функціонують 787 центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП).
У межах децентралізації в об’єднаних територіальних громадах (ОТГ) створено 148 ЦНАПів. Практика надання адміністративних послуг в ОТГ значно розширила територіальну доступність надання адміністративних послуг незалежно від місця проживання громадян.
Все налаштовано для зручності громадян — уважні адміністратори, відкритість і прозорість, прийом відвідувачів без обідньої перерви (в окремі дні — до восьмої вечора), електронна черга, а також надання максимальної кількості послуг.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 травня 2014 року № 523р затверджено перелік адміністративних послуг органів виконавчої влади, які надаються через ЦНАП. Серед них — державна реєстрація юридичної особи (зокрема й громадського формування), фізичної особи-підприємця; державна реєстрація права власності на нерухоме майно; оформлення та видача або обмін паспорта громадянина України для виїзду за кордон; оформлення та видача паспорта громадянина України тощо. Загалом у переліку 136 найменувань послуг.
Урядовим рішенням від 14 серпня 2019 року внесено зміни до чинного законодавства з метою врегулювання питання створення та функціонування територіального підрозділу, віддаленого робочого місця адміністратора центру (зокрема й утвореного в ОТГ), а також питання діяльності старост з надання ними адміністративних послуг як адміністратора віддаленого робочого місця. Документом передбачено внесення змін до Примірних положень та регламенту центру надання адміністративних послуг, зокрема щодо запровадження норми обов’язкового облаштування їх інформаційними терміналами та іншими програмно-технічними засобами самообслуговування громадян.
Один із шляхів підвищення якості надання адміністративних послуг — забезпечення розвитку органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування механізмів зворотного зв’язку із громадянами-споживачами послуг, розробка та впровадження стандартів їх надання.
Доречно зазначити, що важлива складова роботи Урядового контактного центру — зворотний зв’язок з громадянами та органами влади з метою з’ясування фактичних результатів розгляду органами влади порушених у зверненнях на урядову «гарячу лінію» проблемних питань.
Як повідомили «Урядовому кур’єрові» в управлінні взаємодії з громадськістю центру, з початку 2019 року на урядову «гарячу лінію» надійшло майже 2,5 тис. звернень щодо надання адміністративних послуг. Аналіз цих звернень засвідчив, що громадяни здебільшого нарікали на проблеми під час видачі паспорта громадянина України і паспорта громадянина України для виїзду за кордон, на отримання довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, реєстрацію актів громадянського стану тощо.
Наприклад, внутрішньо переміщені особи, які подавали документи для оформлення паспорта громадянина України, висловлювали невдоволення тривалим розглядом їхніх документів, зумовленим проведенням процедури встановлення особи, що згідно з пунктом 43 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25 березня 2015 року №302, може тривати до двох місяців.
Заявники, які після досягнення 25- чи 45-річного віку не звернулися у місячний термін щодо вклеювання нових фотокарток до паспорта громадянина України у формі книжечки (зразка 1994 року), просили дозволити їм далі користуватися цим документом без заміни на ID-картку, що у них вимагають у підрозділах Державної міграційної служби України, посилаючись на пункт 6 вищезазначеного Порядку.
Приміром, на урядову «гарячу лінію» звернувся житель Білопільського району Сумської області та повідомив, що 1 червня 2019 року подавав документи на оформлення ID-картки до паспортного столу м. Білопілля, проте на час звернення на урядову «гарячу лінію» (17 липня ц. р.) ID-картку не отримав. Працівники паспортного столу на телефонні дзвінки не відповідають. Заявник не може отримати заробітну плату, тому він просив посприяти в одержанні документа.
У відповіді управління Державної міграційної служби України в Сумській області зазначається, що заявник отримав паспорт громадянина України 26 липня 2019 року (через дев’ять днів після звернення на урядову «гарячу лінію»). Під час зворотного зв’язку заявник підтвердив факт отримання ID-картки.
Жителька Кривого Рогу звернулася з проханням допомогти отримати витяг про реєстрацію місця проживання сина — особи з інвалідністю І групи, за яким вона доглядає, оскільки син самостійно не пересувається. Витяг потрібен для отримання соціальної допомоги. Жінка 15 липня 2019 року зверталася, за її словами, до працівників «єдиного вікна» району за місцем проживання, які їй відмовили у проханні, посилаючись на те, що син має особисто отримати витяг. Заявниця просила допомогти у вирішенні питання.
У виконавчому комітеті Криворізької міської ради за результатами розгляду звернення повідомили, що органу реєстрації заборонено передавати дані з реєстру територіальної громади третім особам з метою, не передбаченою законом. Обмін інформацією між органами реєстрації та іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування здійснюється за письмовою згодою особи з метою надання їй адміністративних послуг.
17 липня цього року працівник відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому районної у місті ради здійснив виїзне обслуговування, під час якого довідку про реєстрацію місця проживання сина надано йому особисто.
Роз’яснення, яке надало Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області заявниці з Синельниківського району Дніпропетровської області щодо складення заповіту, можливо, стане у нагоді іншим громадянам.
У відповіді зокрема зазначається, що право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.
Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов’язків, що є пропорційною до одержаних ними прав.
У разі якщо заповідач через фізичні вади не може сам не лише написати, а й підписати свій заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися за участі щонайменше двох свідків.
Заповіт може бути посвідчений будь-яким державним або приватним нотаріусом чи уповноваженою особою органів місцевого самоврядування.
Для з’ясування всіх питань, пов’язаних з укладенням заповіту, громадяни мають право звернутися до будь-якої державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса.
За період із 21 по 28 серпня 2019 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано 24781 звернення, зокрема телефоном — 23343, через інтернет — 1438.
Звертаємо увагу, що на вебсайті центру в розділі «Консультаційна та інформаційна база» можна ознайомитися з відповідями на запитання, з якими найчастіше звертаються громадяни на урядову «гарячу лінію».
Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію громадяни можуть, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 цілодобово та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.
Особи з порушенням слуху можуть звернутися на урядову «гарячу лінію» за допомогою Skype-зв’язку за таким іменем:
Урядова гаряча лінія 1545-1,
Урядова гаряча лінія 1545-2,
Урядова гаряча лінія 1545-3.
Працює «гаряча лінія» для кандидатів на посади фахівців з питань реформ:
(044) 284-19-64.
Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером телефону:
0-800-503-045.
Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»:
+38(044) 284-19-15.
Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру за адресою:
www.ukc.gov.ua