Мовне питання в Україні неминуче стає предметом маніпуляції для різних політичних сил під час передвиборчих кампаній. І процес ухвалення нового закону про державну мову, який має замінити одіозний закон «Колесніченка — Ківалова», скасований Конституційним Судом, не став винятком. Новий мовний законопроект почали використовувати в політичній боротьбі ще до розроблення і оприлюднення його повної оновленої версії.
Верховна Рада ухвалила законопроект 5670-д у першому читанні 4 жовтня. Над його текстом (автори народний депутат і голова профільного комітету Микола Княжицький, «Народний фронт», та Ірина Подоляк, об’єднання «Самопоміч»), працювали понад 70 народних депутатів з усіх фракцій. Проте зібрати необхідну кількість голосів для ухвалення вдалося лише після кількох спроб. Оскільки, крім законопроекту 5670-д, на розгляд депутатів було винесено ще два мовні законопроекти: №5556 авторства представника Блоку Петра Порошенка Ярослава Лесюка та №5669 від представника партії «Свобода» Михайла Головка. Парламентарії проголосували за законопроект лише після того, як його автори погодилися до другого читання внести в нього істотні правки, зокрема з урахуванням тексту законопроекту Ярослав Лесюка.
Законопроект №5670-д декларує використання української мови у всіх сферах суспільного життя: судочинство, документообіг, освіта, мистецтво, кінематограф, книговидавництво, ЗМІ, сфера обслуговування тощо. Він зобов’язує не лише перших осіб держави, а й інших чиновників і працівників освітніх та медичних закладів комунальної й державної форм власності вільно володіти державною мовою. Порушників мовного закону штрафуватимуть у розмірі від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів. Знущання з української мови законопроект прирівнює до наруги над державними символами, що карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
Мовний законопроект №5670-д перебуває на розгляді профільного комітету. Усі ті, хто за нього вболівають, сподіваються винести його на голосування у другому читанні у грудні. Проте схоже, що законопроект про українську мову можуть поховати під лавиною поправок. Бо у Верховній Раді є сили, які саботують його підготовку до розгляду у другому читанні. Саме цим можна пояснити те, що до мовного законопроекту надійшло 2038 поправок від депутатів різних політичних фракцій і громадських об’єднань. Лише порівняльна таблиця поправок, яку мають незабаром оприлюднити, займає понад 500 сторінок. І якщо їх усі розглядатимуть у комітеті, а потім, як вимагає регламент, у сесійній залі, то розгляд закону у другому читанні затягнеться на місяці, застерігають експерти.
Як розповів в особистій розмові один зі співробітників секретаріату Комітету з питань культури та духовності, лише 200—300 правок до мовного законопроекту конструктивні, спрямовані на його поліпшення, уточнення норм принципово не змінюють суті документа. Серед них посилення англійської у сфері науки чи надання ширших можливостей кримськотатарській мові. А є група поправок, які суперечать одна одній, наприклад, повністю скасувати квоти на застосування української мови на телебаченні або, навпаки, зробити її використання 100-відсотковим. Проте, кажуть у комітеті, найбільше неконструктивних правок, котрі мають на меті загальмувати розгляд законопроекту, вихолостити його суть. І надходять вони від депутатів «Опозиційного блоку». Деякі з них мають глузливий зміст, розповідають у комітеті, адже чимало депутатів у Верховній Раді вважають зумисне затягування і саботування законопроектів нормальною політичною боротьбою.
Експерти вважають, що доля мовного законопроекту цілком у руках пропрезидентських сил парламенту. Якщо Президент Порошенко вирішить справді послідовно втілювати в життя своє передвиборче гасло «Армія, мова, віра», то ймовірно, що депутати БПП, серед яких на сьогодні нема одностайності щодо законопроекту про мову, використають свій вплив, щоб допомогти комітету оперативно розглянути поправки до законопроекту, а під час голосування віддадуть свої голоси на його підтримку.