Те, що МОЗ планував зробити цього року, вдалося реалізувати приблизно на 60%. Про це на підсумковій прес-конференції журналістам розповів міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі. Реально розпочати фундаментальні зміни в управлінні системою охорони здоров’я цього року не вдалося, бо парламент так і не ухвалив необхідний для цього пакет законопроектів. «Основне в реформі — фінансувати не ліжко-місце, а безпосередньо послугу. В цій системі держава покриватиме 100% вартості основного пакета послуг. Такий принцип не можна втілювати без автономізації мережі», — сказав він.
Найголовніше досягнення у галузі держзакупівель ліків — передача їх міжнародним організаціям. Передовсім це удар по корупції, а також найкраще співвідношення ціни та якості. Таким чином, до трьох міжнародних організацій передали 2 мільярди 197 мільйонів гривень. «Більшу частину грошей конвертовано у валюту. Це означає, що за будь-яких несприятливих умов в економіці ми збережемо кошти закупівель важливих лікарських засобів», — пояснив заступник міністра Ігор Перегінець. У планах на наступний рік — повністю передати цю процедуру міжнародним організаціям. Тому МОЗ більше не буде закупівельною агенцією, наголосив міністр.
«Паралельно створюємо нову національну систему закупівель, зокрема Агентство державних закупівель. Маємо підтримку всіх ключових європейських організацій. Уже майже завершили процес закупівлі через національні інструменти, на які лишили 1 мільярд 483 мільйони гривень. Нині укладено договорів на 969 мільйонів і відвантажено в регіони на 118 мільйонів гривень», — сказав Ігор Перегінець. Крім того, МОЗ і далі працює над дерегуляцією фармринку, адже, за словами міністра, всі регуляції зрештою позначаються на ціні ліків.
Важливий напрям, що досі не розвивався в Україні (а це один із найбільших розділів Угоди про асоціацію з ЄС), — це створення Центру громадського здоров’я. Він опікуватиметься питаннями імунізації і досліджень, зокрема й за допомогою наукових інституцій, епідеміологічної безпеки, що особливо важливо з огляду на великі ризики біологічної безпеки через війну з РФ.
Також у МОЗ є вже готове рішення щодо встановлення цін на медичні послуги. «Річ не в тім, щоб визначити вартість і повісити прейскурант для людей. Треба зрозуміти, скільки державі конкретно коштує послуга, яку вона готова закупити для людей, що на момент її отримання нічого платити не мають. Методика, котру ми нині розглядаємо, працює в багатьох країнах світу. І її хоч завтра можна застосувати у нас. Але для цього треба виконати повністю домашнє завдання. Значно ефективніше застосовувати її в закладах, гнучких у використанні своїх ресурсів, тобто автономних неприбуткових підприємствах», — зазначив Ігор Перегінець.
Наступного року МОЗ передовсім зосередиться на створенні системи для гарантованого доступу до первинної допомоги в селах. «Це має на 100% фінансувати держава», — наголосив міністр. На первинну допомогу в районах і селах планують спрямувати до 35% коштів, у містах обласного значення — 20—25%. «Нам допомагатиме проект Світового банку, велику частину ресурсів якого спрямують на закупівлю медичного обладнання для первинної допомоги», — сказав Ігор Перегінець. На п’ять років Світовий банк надає МОЗ 215 мільйонів доларів.
Крім того, згідно з постановою Кабміну, кількість ліжок зменшать із 80 до 60 на 10 тисяч людей. Передовсім скорочуватимуть ліжка, які мають бути не лікарняними, а амбулаторними (наприклад, лікування офтальмологічних хвороб). Також з 2016 року МОЗ планує запровадити реімбурсацію (відшкодування вартості) інсулінів.
Наступного року МОЗ знову наполягатиме, щоб народні депутати ухвалили законопроекти, що відпустять лікарні й поліклініки в автономне плавання. «Ми лобіюватимемо, щоб парламент ухвалив закони щодо автономізації медичних закладів — або версію профільного комітету, або нашу. Нагадаю, що є альтернативний проект Комітету з питань охорони здоров’я, в якому, на жаль, немає кінцевої дати переходу на автономізацію мережі», — сказав міністр. Утім, МОЗ готовий на компроміс і ухвалу цієї альтернативної версії законопроекту, бо, за словами Олександра Квіташвілі, «без автономізації ми не можемо нічого зробити із системою фінансування».