18 червня в Київській міській державній адміністрації пройде Перший соціально-економічний форум «Соціальні права як механізм розвитку гендерно збалансованого людського капіталу». У його межах  фахівці державних інституцій, експерти та представники громадськості планують обговорити найважливіші та найгостріші соціальні проблеми. Серед них соціальні права: національні реформи, виклики та перспективи міжрівневої взаємодії; бізнес, влада і громада: через соціальну відповідальність до добробуту киян та гендерний паритет як запорука доступності до суспільних благ і розвитку потенціалу нації.

Врахувати потреби всіх і кожного

А напередодні фахівці із соціальних питань презентували інноваційну соціальну програму «Гендерний паспорт міста Києва», розроблення якої триває із травня. Її мета — не лише захистити права чоловіків і жінок, а й глобально вивчити потреби всіх жителів столиці незалежно від статі, віку й соціального статусу для розвитку і фінансування саме тих напрямів, які цьому сприятимуть. Залучити до цього планують державні інституції,  представників місцевої влади, громадськість і  соціально відповідальний бізнес.

«Ідея створення такої програми в місті-мільйоннику виникла в нас разом із представниками Міністерства соціальної політики, Мін’юсту та громадської організації «Спілка жінок України». З’явилася вона не спонтанно, адже в Україні вже протягом 3—4 років упроваджують правові акти щодо гендерної рівності. Та ми вирішили відійти від вузької спрямованості — лише захист прав жінок і чоловіків. Ітиметься про права людей з інвалідністю, представників національних меншин, протидію насиллю в родинах і торгівлі людьми. А також захист прав на отримання медичної допомоги, здобуття освіти тощо», — розповіла заступниця голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень Марина Хонда.

За її словами, програму буде спрямовано на отримання та вивчення даних у місті Києві, в якому дуже розвинені міграційні процеси, для правильного гендерного бюджетування. Тобто вивчення потреб різних верств населення у різних соціальних та інших послугах для правильного розподілу коштів під час формування бюджету столиці та соціального замовлення.

Отже, на форумі, який відбудеться днями в Києві, фахівці різних галузей обговорять і нададуть пропозиції до того, як найкраще запровадити таку програму. Свою участь у заході вже підтвердили понад 200 представників державних інституцій і громадських організацій та міжнародних експертів.

Не точкові дані, а ґрунтовні дослідження

Заступниця міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції Олександра  Чуркіна зауважила, що поняття «гендерний паспорт» для України вже не нове. Певний час тому в кількох регіонах громади розробили і запровадили в себе такі програми. Але ті виявилися поки що не дуже ефективними. Адже, на її переконання, щоб програма запрацювала насправді якісно, слід спочатку зробити повну оцінку та детально вивчити всі потреби громади.

У цьому разі це столиця України як місто з великою чисельністю населення і дуже розвиненими міграційними процесами. Адже лише за останній рік до столиці приїхали та стали на облік понад 200 тисяч громадян з інших регіонів. І кожен з них має певні потреби — першочергові й довгострокові. Щоб задовольнити їх якнайкраще, місцевій владі про них потрібно насамперед дізнатися. Тож такі дані слід зібрати, систематизувати і вивчити. І лише потім, маючи не точкові дані, а повноцінні масштабні статистичні дослідження, а далі — їхню оцінку та аналітичні висновки на їх основі, можна впровадити насправді ефективне гендерно орієнтоване бюджетування, щоб кожну гривню з кожного місцевого бюджету витрачати адресно та найбільш ефективно.

«Це в жодному разі не питання фінансування програм, розрахованих виключно на жінок, як зазвичай вважають понад 80% українців. Гендерно орієнтоване бюджетування — це максимально ефективне використання фінансів міста на реальні та найнагальніші потреби кожного його жителя: чоловіків, жінок, дітей, людей похилого віку й тих, хто має особливі потреби, тих, хто хворіє, і здорових. Тобто всіх, незалежно від статусу, і кожного персонально. А фахівці Мінсоцполітики підтримуватимуть цю програму і методологією, і своєю експертною думкою», — наголосила заступниця міністра.

Вона додала, що і в державі загалом, і на місцевому рівні щороку затверджують чималі бюджети, але нелегко відстежити, чи їх витрачають  насправді на те, чого потребують люди. А тому, ніде правди діти, фінансування програм соціальної сфери, охорони здоров’я, освіти  у певних регіонах, громадах і містах інколи  випадають із пріоритетних. Програму спрямовано на те, щоб їм такий пріоритет повернути.

Форум стане дискусійною платформою

Віцепрезидент громадської організації «Спілка жінок України», радниця заступника голови КМДА з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, голова комітету з питань розвитку соціальних послуг, реформи деінституалізації, сімейної та гендерної політики при Мінсоцполітики  Анна-Вікторія Воронцова розповіла, що роботу над проєктом розпочали ще у травні, об’єднавши зусилля громадськості та бізнесу столиці у тісній і плідній співпраці з фахівцями Київської міськдержадміністрації.

«Гендерний паспорт міста Києва» має бути сучасним інформаційним комплексним та якісним інструментом для оцінки соціально-економічного становища жителів міста, вивчення ефективності дотримання їхніх прав і можливостей у доступі до ресурсів, роботи, послуг та повноважень у столиці, а також для розвитку міських соціальних, освітніх, оздоровчих та інших програм. Це буде інтерактивна програма, створена за найкращими зразками електронного врядування країн Балтії. І згодом вона має перерости у більший за масштабами проєкт — «Соціальний паспорт громади і суспільства».

А форум стане дискусійною платформою для предметного та якісного діалогу між фахівцями від держави, місцевої влади, громадськості, соціально відповідального бізнесу та міжнародних експертів щодо проблем побудови сучасного суспільства, де гендерні питання в широкому сенсі, а також розвиток соціальних програм будуть у пріоритеті.

Марина Хонда повідомила, що розробляти і запроваджувати програму планують протягом шести місяців. Якщо досвід буде позитивним і корисним, його обов’язково запозичать ОТГ, створені в результаті успішної реформи з децентралізації. Адже, на її переконання, пріоритетом будь-якої реформи має бути насамперед підвищення якості життя людей.