Реформування органів місцевого самоврядування нарешті набуває реальних рис. Ідеться про ухвалену Концепцію реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади в Україні.
Нині облдержадміністрації беруть на себе всі виконавчі функції. Фактично це монопольна влада держави на територіях. Голів адміністрацій призначають, і громада вплинути на їхні рішення не може. Призначенці з Києва — це не та ефективна модель, до якої прагне суспільство.
Управлінці стали статистами
«Держадміністрації себе вже давно віджили. Підпорядковані вони нині, з поверненням до старої Конституції України, не Президентові, а Кабінету Міністрів. Покликані ж вони були свого часу управляти держмайном. Однак того майна рік у рік стає дедалі менше. Керувати вже нічим. Тому й управління та інші структурні галузеві підрозділи фактично нічим не управляють, а тільки переписують статистичні звіти», — вважає депутат Черкаської обласної ради Юрій Громовський.
Приміром, департамент агропромислового розвитку ОДА має забезпечувати реалізацію державної аграрної політики. Однак за чинної системи він може лише формально впливати на стан справ у селі. Все вирішується у приватних господарствах, а управлінці здебільшого лише констатують зроблене. Отож, на думку фахівців, з контрольними функціями ефективно впорається набагато менший підрозділ, приміром, префектура, а управляти містом, районом, селом має громада. Тому передача функцій, які досі належали адміністраціям, до сфери впливу виконавчих комітетів, що їх обиратимуть громади, логічна.
— Не треба боятися передавати місцевим громадам владні повноваження, а з ними й кошти. Нині ж у місцевої влади немає ні грошей, ні повноважень, — констатує Золотоніський міський голова Віталій Войцехівський.
Приміром, Золотоноша переказує до зведеного бюджету понад мільярд гривень. Бюджет міста на нинішній рік становить 113 мільйонів. Однак місту для розв’язання господарських проблем лишили тільки трохи більш як 30 мільйонів (це кошти, отримані від сплати податку з доходів фізосіб, податок на землю, плата за оренду землі). Решту коштів, забравши, спускають місту у вигляді державних субвенцій, які потрібно випрошувати у держчиновників, що займаються їх розподілом.
Торік «центр» кошти Фонду регіонального розвитку Черкаського міськвиконкому поділив без урахування потреб регіонів та громад.
За словами директора департаменту фінансової політики Черкаського міськвиконкому Наталії Джуган, вийшло так, що Христинівка й Чорнобай одержали по 10 мільйонів гривень, а обласний центр — лише мільйон. Тим часом потреби цих населених пунктів зовсім різні.
У запропонованих концепцією підходах передбачене значне посилення відповідальності місцевих рад за прийняті рішення. Але громадам при цьому доведеться пильніше придивлятися до тих, кому довірятимуть розробку та ухвалення таких рішень. У Черкаській міській раді наводять такий приклад. Нині міська скарбниця недобирає коштів від орендної плати за землю. Але ж свого часу відповідне рішення про це приймали депутати, і міську землю оцінили чи не найнижче в Україні. Тепер уже тривалий час ставки орендної плати однакові для всіх орендарів без урахування виду діяльності і найнижчими з можливих за законодавством — три відсотки вартості (дозволено 12). Отож в однакові умови поставлені й виробничники, й комерційні структури. Змінити ж нічого не вдається, оскільки частина депутатів лобіює комерційні інтереси.
Кожна територія — особлива
Чи не найбільше на місцях непокоїть так звана територіальна проблема. Свого часу було зламано чимало списів навколо різних проектів перекроювання адміністративних меж. Ось і тепер особливо на селі висловлюють побоювання щодо можливих кардинальних змін, які не відповідатимуть інтересам людей.
— Чи варто об’єднувати в одну сільську раду по 5—7 сіл, якщо в нас труднощі з комунікаціями? Очевидно, за короткий час ніхто не збудує доріг, не придбає транспорту для перевезень людей. До того ж, на сьогодні на селі третина, а подекуди й більше пенсіонерів. Щоб узяти довідку чи вирішити якусь іншу нагальну справу, людям доведеться витратити чимало часу й нервів, — занепокоєний сільський голова села Ленінське Чорнобаївського району Анатолій Писаренко.
— До нашої сільської ради нині належать чотири села, — додає сільський голова села Тубільців Черкаського району Надія Шафікова. — Уже працювати нелегко. Приміром, від Тубільців до Хрещатика цілих десять кілометрів. Якщо ж додадуть іще кілька сіл, то це для людей стане зовсім проблематично.
Радикальне оновлення системи влади потрібно активно обговорювати на місцях, у сільських та районних радах, на сільських сходах та зборах, аби потім не кусати лікті. Адже кожна територія, як і територіальна громада, має особливості. Тому не можна стригти всіх під одну гребінку.
КОМПЕТЕНТНО
Сергій ДЕМЧЕНКО,
директор Центру перепідготовки й підвищення кваліфікації кадрів:
— Адміністративна реформа має бути спрямована на скорочення витрат на сам апарат. Особливу увагу слід звернути на якість управлінських кадрів. Переконаний, що державний службовець має бути позапартійним. Такий підхід повинен бути й до людей, які посідають ключові посади в силових структурах — у міліції, СБУ, внутрішніх військах. У держустановах мають працювати професіонали, які чітко розуміють, що працюють на державу, на українців.