Хоч би хто що говорив, головний інвестор у розвиток Рівненщини — держава. Із початку року із загального фонду держбюджету в область уже надійшло 383 мільйони гривень. Зокрема через Державний фонд регіонального розвитку, Дорожній фонд, субвенції на соціально-економічний розвиток територій та спортивну. Ці кошти працюють на об’єктах програми «Велике будівництво» і тих, що не входять у неї.

Щоб мотивувати громади до економічного та соціального розвитку, держава запровадила таку модель співпраці: кошти отримують насамперед ті, які передбачають не менш як 10% співфінансування того чи іншого об’єкта із власних бюджетів (якщо більше, то краще). Акцент роблять не просто на інфраструктурних, а насамперед на так званих розвиткових проєктах, які служитимуть людям і завтра, створюватимуть робочі місця, залишаючи додану вартість на рідній землі.

Скажімо, для невеликої Бабинської громади в Рівненському районі такими цього року стали два об’єкти: дорога з Горбакова до Мнишина і дитсадок у Горбакові.

Синергія влади та громади

Тож громада, в якій менш як 2,5 тисячі жителів, надала 23% співфінансування від їх кошторисної вартості — близько 4 мільйонів (звісно, для цього потрібно було виконати й навіть перевиконати бюджет). Обидва вже здано в експлуатацію. Рівненьке асфальтоване покриття дає змогу швидше дістатися до ФАПу і школи. А до садочка, якого в Горбакові ніколи не було, у вересні прийде пів сотні діток. До речі, на капітальну реконструкцію приміщення під дитсадок чималі кошти двічі надавали і з обласного бюджету.

«Це чудовий приклад синергії влади різних рівнів та громади, — каже голова Рівненської ОДА Віталій Коваль. — Тепер люди можуть скористатися плодами децентралізації».

До речі, ця громада — піонер децентралізації в Україні та області: вона утворилася добровільно ще 2015 року. Нині розширилася. Живуть тут працьовиті й мотивовані до розвитку рідного краю люди. Їм не байдуже, чи комфортно буде завтра дітям та онукам.

А Радивилівська міська тергромада виготовила проєкт на поточний середній ремонт 16 кілометрів дороги національного значення Н-02, яка проходить її територією. Служба автомобільних доріг області внесла цю ділянку до програми державного фінансування на 2020—2021 роки, тож робота вже завершується. Громада готова співфінансувати обладнання майданчика, на якому розмістять комплекс зі зважування габаритного транспорту в русі. Ризикніть після цього проїхатися перевантаженою фурою — отримаєте лист щастя з чималою сумою штрафу.

До речі, щойно люди об’єдналися у громаду 2016-го, і кількість підприємців, що працюють по-білому, й податків зросла в геометричній прогресії. Її голова Микола Карапетян кожен робочий день розпочинає із прискіпливого аналізу надходжень до бюджету громади.

Депутати Рівнеради лише на спорудження нового дитсадка на 210 місць загальною вартістю 148 мільйонів спрямували 40% співфінансування — 32,5 мільйона гривень. Держава теж сповна виконує свої зобов’язання. Тож 2022 року садок прийме дітлахів, адже в Рівному бракує місць у дошкільних закладах. І хоч вартість одного новоствореного обійдеться в 700 тисяч гривень, голова ОДА депутат Рівнеради Віталій Коваль переконаний, що діти того варті. Саме він ініціював це будівництво.

Ще 100 мільйонів гривень держава спрямовує на довгоочікувану модернізацію стадіону «Авангард» у Рівному. Третій великий об’єкт в обласному центрі — спортивну арену на вулиці Макарова фінансують зі спортивної субвенції. Тут теж знадобиться співфінансування. До речі, кошти сюди вже спрямували обласний бюджет, Шпанівська та Клеванська громади, що поряд з обласним центром.

Обізвався грибом, то лізь у кіш

А щоб завершити модернізацію приймального відділення за програмою «Велике будівництво» в Сарненській центральній районній лікарні, на яку держава спрямувала 46 мільйонів, потрібно ще 4 мільйони гривень.

«Сума начебто й невелика. Оскільки лікарня базова в лікуванні COVID-19 і надає цілий пакет послуг жителям не лише Сарненської, а й сусідніх громад, ми запропонували розділити фінансування між ними. Але свою частку внесли тільки Степанська та Немовицька — не найбагатші, до речі. А більші Сарненська, Вирівська та Клесівська поки що ні, — каже заступник голови Рівненської ОДА Людмила Шатковська. — Тут уже кілька років простоює ангіограф — цифровий апарат для дослідження судин, придбаний за 18 мільйонів державним коштом. Тут ніяк не можуть визначитися чи то з місцем для нього, чи хто отримуватиме прибуток від його роботи. Такий підхід неприпустимий».

Такі приклади можна продовжувати. На жаль, навіть підтвердивши зобов’язання про співфінансування різних об’єктів офіційними листами, 12 громад їх не виконують. А часу для освоєння коштів у сприятливу погоду залишається небагато.

«На початку бюджетного року ми, представники виконавчої влади, почуваємося такими собі дідусями, до яких приходять онуки — голови громад і просять: дайте дозвіл на фінансування саме наших об’єктів. Тепер, навпаки, вже ми в ролі онуків, бо змушені випрошувати у вас кошти, щоб добудувати ті об’єкти. Адже наш принцип такий: усе, що розпочали, слід завершити. Інакше навіщо розпочинати?» — образно нагадав Віталій Коваль головам громад на засіданні колегії ОДА.

Чи зроблять висновки, побачимо вже найближчим часом. Адже відбуваються сесії, де перерозподіляють видатки місцевих бюджетів за підсумками півріччя. Більшість із них, свідчить статистика, перевиконано. Ось тільки законодавство про міжмуніципальну співпрацю громад не передбачає відповідальності за невиконання умов угод. Про відповідні зміни до нього йшлося на ХVI українському муніципальному форумі, й вони, вочевидь, будуть. Як кажуть, обізвався грибом, то лізь у кіш.

Із поглядом у 2022-й

Приміром, лише шість громад із 64, що є на Рівненщині, ухвалили рішення про співфінансування закупівлі ноутбуків для вчителів за програмою МОН та Мінцифри. А вже 19 серпня — сесія обласної ради, до якої треба зрозуміти обсяги співфінансування з місцевих бюджетів та ухвалити рішення про частку з обласного. До речі, субвенцію на закупівлю ноутбуків потрібно витратити до кінця року, інакше кошти повертаються.

Та сама проблема і з програмою «Шкільний автобус», і з телемедициною. Щодо останньої, то тут 11 громад, по суті, тримають у заручниках 53, які профінансували свою частку. Ідеться про незначні суми — 11—22 тисячі гривень. З огляду на нову хвилю пандемії, яка може накрити нас у вересні, питання послуг телемедицини вкрай актуальне. Як і ноутбуків для вчителів. І не лише через коронавірусну хворобу. Світ на очах стає іншим, і маємо встигнути за ним, не зійшовши на манівці.

Насамкінець.  До слова, ДФРР уже оприлюднив підходи до роботи на 2022 рік: співфінансування об’єктів на рівні не менш як 30% на 15 проєктів з кожної області. Громади Рівненщини подали на розгляд обласної комісії 38 заявок, тож добір, як бачимо, буде прискіпливим. Головні критерії — актуальність, ефективність, співфінансування та можливість залучення інвестицій. Члени комісії уже віддають голоси за проєкти через особисті електронні кабінети на платформі Мінрегіону. Переможуть ті, хто матиме найчисленнішу підтримку.