Багаті, ой які ми багаті на наукові таланти! Пересвідчуєшся в цьому, переходячи від одного виставкового стенда до іншого в Інституті електрозварювання ім. Є. О. Патона, де проходив ІХ Всеукраїнський фестиваль науки. Його завдання, зазначив президент Національної академії наук Борис Патон, — викликати інтерес та виховувати позитивне ставлення до науки.
Особливість цьогорічного заходу в тому, що вперше під одним дахом зібрали не лише поважних науковців, вихованців Малої академії наук, а й учнів ліцеїв. І саме діти розпочинали свято науки демонстрацією своїх можливостей. Анонсуючи заходи, президент фонду «Відкрита політика» Ірина Жданова сказала, що на зустріч із юними талантами запросили і представників різних гілок влади, щоб ті пересвідчились: їхні розробки варті підтримки. Та відгукнувся аж… один посадовець.
Тим часом, виступаючи на відкритті фестивалю, міністр молоді та спорту Ігор Жданов зауважив, що потрібно припинити відтік молодих кадрів за кордон, щоб зберегти інтелектуальний потенціал країни.
Скажімо, нині проблема з проблем — старіння мостів, трубопроводів, кораблів, атомних реакторів. Усі вони потребують оновлення і продовження надійності терміну експлуатації.
— Термообробка деталей вимагає великих затрат, — каже працівник Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона Микола Пащин. — Ми запропонували новий підхід, в основі якого — електродинамічна обробка. Якість робіт підвищується, а затрати знижуються в рази.
Багато академічних інститутів демонструють напрацювання для зміцнення обороноздатності країни. Зокрема Фізико-технологічний інститут металів та сплавів пропонує корпуси мін підвищеної міцності. Інститут прикладних проблем фізики і біофізики — медичні засоби, здатні замінити імпортні.
А Інститут фізичної хімії пропонує гемостатичні засоби «Кровоспас». Це понад 30 видів бинтів, серветок, тампонів, губок, які зупиняють критичні кровотечі травматичного генезу і зручні для швидкого застосування (2—3 секунди) та фіксації на рані. Ці новинки за деякими характеристиками переважають навіть найкращий польовий бинт третього покоління GuikClot Combat, який на озброєнні армії США.
Звичайно, про все не розказати. Але ще однієї проблеми не обминути. Нинішній рік ЮНЕСКО визначено Роком світла. У нашій країні діяла програма світлодіодного освітлення. «Завершитись мала, — каже її керівник член-кореспондент НАНУ Віктор Сорокін, — цього року. Але фінансувати перестали торік. Отож роботу призупинили, а вже у процесі впровадження половину асигнувань окупили економією електроенергії.
Як бачимо, на всіх рівнях говорять про економію електроенергії, а працю вчених в цьому напрямі загальмували. Так, коштів державі не вистачає. Але бракує й іншого — вміння залучати інвесторів до втілення наукових розробок у життя.
І саме фестиваль може активізувати цю роботу. Ще одна цьогорічна його особливість — активна участь у роботі посланців Франції. Наша мета, сказав посол Ален Ремі, — розвивати співпрацю.
Насамкінець. Загальне враження таке: наукові розробки потребують упровадження. Буде в суспільстві на них попит — воно краще житиме, а наука теж розвиватиметься інтенсивніше, заробляючи на самофінансування. Адже її матеріально-технічна база дуже застаріла. І перша причина, чому молоді вчені мігрують за кордон, — брак в Україні сучасної дослідницької бази. Тож віддаймо належне ентузіастам, які на обладнанні вчорашнього дня творять продукт майбутнього. Ним мало захоплюватись — його потрібно використовувати!