Напередодні Всесвітнього дня продовольства, який світова спільнота відзначає 16 жовтня, в Україні відбулися заходи за участі такої впливової всесвітньої організації, як ФАО — Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, заснованої 73 роки тому. Одним з них став круглий стіл у Києві, учасники якого розповіли про напрями діяльності ФАО в Україні, масштабний захід «Агропорт Харків» за участі широких кіл аграрного бізнесу і анонсували, яким буде павільйон України на міжнародній виставці BIOFACH.
Як повідомив призначений недавно координатор програм ФАО в Україні Хушнід Саттаров, головна мета організації — подолання голоду, зміцнення продовольчої безпеки і сприяння розвитку сільського господарства у світі. За останніми даними, понад 815 мільйонів жителів Землі страждають від хронічного недоїдання, з них 60% — жінки. Тому організація ставить завдання повністю подолати голод у світі до 2030 року. Про те, яку велику роль у реалізації цього завдання світова спільнота відводить Україні, свідчать проекти, що їх ФАО реалізує в Україні.
Актуальними завданнями тут Хушнід Саттаров вважає нарощування приватних інвестицій у сільське господарство, підтримку малого аграрного бізнесу і розвиток програм соціального захисту. У цьому ФАО сподівається на співпрацю з Міністерством аграрної політики та продовольства, з яким уже налагоджено добру партнерську взаємодію, іншими державними органами і, безперечно, місцевим бізнесом. Особливо представник ФАО зауважив на запровадженні нових енергоощадних технологій у сільському господарстві для підвищення продуктивності й доходів малих фермерських господарств. Для цього необхідні налагодження і розвиток сільськогосподарських дорадчих служб, аграрних лабораторій, запровадження факультативних навчальних програм для аграріїв.
Один із перспективних проектів ФАО в Україні, який щойно розпочинається, і фінансує його ЄС, — відродження малого і середнього агробізнесу на сході країни, що постраждав внаслідок російської агресії. Проект передбачає розвиток системи консультативних послуг, сприяння у доступі до зовнішнього фінансування та інвестицій, а також допомогу у створенні асоціацій сільгоспвиробників.
Триває робота з удосконалення нормативної бази управління природними ресурсами у лісостеповій зоні України. Цей проект фінансує Глобальний екологічний фонд. Головне його завдання — боротьба з деградацією орних земель. За даними ФАО, площа деградованих та непродуктивних орних земель в Україні перевищує 20%, або понад 6,5 мільйона га.
Проект реалізують за участі аграрної компанії AgroGeneration, яка надала для цього дослідні поля в різних регіонах загальною площею 7500 гектарів. Чому компанія взяла участь у проекті, розповів її президент, американець українського походження Джон Шморгун. Його як аграрія насамперед турбують кліматичні зміни і проблеми нестачі вологості й нерівномірності її розподілу в регіонах, почастішання засух, розмноження шкідників, яких раніше не було в Україні або були в невеликій кількості, а також ерозія ґрунтів. Для цього потрібна участь науки — в Україні вона є, але впровадження напрацювань вітчизняних науковців в аграрне виробництво залишається на низькому рівні.
Щоправда, тут виникають певні зауваги, які однаково стосуються ерозії ґрунтів і залучення приватних інвестицій в аграрний сектор. Дивно, але ці дві начебто далекі одна від одної теми об’єднує одне: невизначеність у питанні земельного ринку. Незалежно від того, чи хтось прихильник запровадження такого ринку, чи навпаки, супротивник, — у будь-якому разі має бути ясність. Натомість ми поки що не маємо законопроекту про ринок землі, ухваленого хоч у першому читанні, але не маємо й відмови розглядати такий документ. А тут можуть бути нюанси, які приваблять потенційних інвесторів чи навпаки, відлякуватимуть.
До чого тут збереженість ґрунтів — орендар ніколи не піклуватиметься про землю так, як власник. І власникові орендованого наділу притягти орендаря до відповідальність за неналежне використання довіреної йому землі вкрай важко. Та й гроші в нові технології обробітку ґрунту, зрошення, меліоративні роботи тощо охочіше вкладатимуть у власну землю, ніж в орендовану.
Є ще один негативний чинник — неналежний захист прав власності загалом і на землю зокрема, якщо вона стане об’єктом купівлі-продажу. Корумповані судді та чиновники, нечисті на руку нотаріуси й державні реєстратори навіюють великі сумніви щодо того, що земля, придбана завтра, залишиться у покупця й післязавтра. Це також може негативно позначитися на інвестиційній привабливості України як світового виробника продовольства. Попри це інвестори не тікають з нашого аграрного сектору, бо вбачають у ньому перспективи.
Заступник міністра аграрної політики та продовольства з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева зауважила кореспондентові «Урядового кур’єра»: «У міністерстві ми бачимо позитивну тенденцію, зокрема і щодо прямих іноземних інвестицій. Попри те що в Україні, як і в будь-якій іншій країні, існують специфічні виклики, можливо, недоліки у законодавчому полі, зокрема щодо ринку землі всі чекають на якісь подальші кроки, інвестування відбувається. Компанії заходять і у виробництво, й у переробку, тому ці негативні чинники не так заважають, як комусь хотілося б думати».
І ще на одному цікавому факті зауважила заступник міністра: недавно організатори українських виставок за кордоном буквально ганялися за аграріями, умовляючи їх узяти участь. Тепер ситуація інша: охочих стільки, що доводиться підбирати серед них найкращих на конкурсних засадах. Це щось та означає!