СИТУАЦІЯ
Готуємося до вже вкотре перенесеного перепису населення
За попередніми даними Державної служби статистики, чисельність населення України на 1 січня 2013 року становила 45 мільйонів 553 тисячі осіб. Однак ніхто достеменно не знає, скільки нас на сьогодні. Адже всеукраїнський перепис, який мав відбутися ще 2010 року, досі не проведено. І хоч уряд планував цей захід на 2011 рік, згодом перенісши його на кінець 2012-го, упевненості в тому, що він пройде в 2013-му, також немає. Щоправда, підготовка вже почалася.
Ще торік восени Державна служба статистики уклала угоду щодо виготовлення переписного інструментарію для Всеукраїнського перепису населення вартістю 110,28 мільйона гривень. Переписні листи кількістю 60,91 мільйона штук замовлено по 1,26 гривні за одиницю. Форму 1 «Список проживаючих у приміщенні членів домогосподарства та їх житлові умови» виготовлять кількістю 25,06 мільйона штук по 60 копійок за одиницю. Крім того, для тимчасового переписного персоналу замовлять 237 тисяч бланків посвідчень у комплекті з пластиковим утримувачем та стрічкою за ціною 6,30 гривні кожне.
Нагадаємо, що у світовій практиці та за рекомендаціями ООН переписи населення проводять кожні 10 років. Вони — унікальне джерело соціально-демографічних даних, дають змогу отримати найдетальнішу інформацію з різноманітних характеристик населення як на загальнодержавному та регіональному рівні, так і на міжнародному.
Перший і поки що останній перепис у незалежній Україні був 2001 року. За ним чисельність населення була 48,457 мільйона осіб. До цього українців переписували ще у складі СРСР — 1989 року. Тоді в Українській РСР проживало 51,7 мільйона осіб. Тобто всі інсинуації щодо катастрофічного зменшення населення саме у роки незалежності не мають підгрунтя.
Процедура не терпить відхилень
До підготовки і проведення перепису залучають спеціально уповноважені центральні й місцеві органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, а також інших юридичних осіб, їхні філії, відділення, представництва тощо. Одне слово, крім Державної служби статистики, яка здійснює загальне керівництво, до цієї роботи долучаться міністерства і відомства, які мають закриті території, заклади охорони здоров’я і соціального обслуговування. Їхні фахівці переписуватимуть військовослужбовців, ув’язнених, тих, що постійно перебувають у закладах охорони здоров’я та закладах соціального призначення.
Для підготовки і проведення перепису та оброблення його результатів долучатиметься тимчасовий переписний персонал: громадяни України, які досягли 18 років, що працюють чи не працюють. За особами, які долучаються за їхньою згодою до виконання робіт, зберігається середній заробіток за місцем основної роботи або стипендія за місцем навчання. Якщо це будуть безробітні, зареєстровані у службі зайнятості, то для них це оплачувані громадські роботи зі збереженням статусу безробітного та виплатою допомоги.
Інформація, яку збиратимуть під час перепису, визначена у статті 5 Закону «Про Всеукраїнський перепис населення». Перелік основних первинних (персональних) даних об’ємистий. Він стосується складу і родинних стосунків членів домогосподарства, статі, віку, дати і місця народження, сімейного стану, етнічного походження, мови, громадянства, освіти, джерел засобів існування, зайнятості, міграційної активності, житлових умов.
Не підлягають включенню до програми перепису населення запитання, відповіді на які містять інформацію, що належить до державної або комерційної таємниці, не призначається для статистичних цілей або обмежують чи порушують права та свободи людини і громадянина.
У Держстаті повідомили, що під час підготовчих робіт до перепису залучено менше тисячі працівників на центральному, регіональному та районному (міському) рівнях. Але у рік його проведення працюватиме понад 200 тисяч тимчасового переписного персоналу, з яких майже 152 тисячі — обліковці, що безпосередньо проводитимуть опитування населення.
На запитання, в яку суму обійдеться захід, у Держстаті конкретної відповіді не дали. Щоправда, запропонували такий розрахунок: оскільки основна стаття витрат — це оплата праці тимчасового переписного персоналу та нарахування на неї, то кошторис перепису напряму залежить від рівня мінімальної зарплати на момент проведення перепису. Якщо порівнювати вартість майбутнього перепису з тим, що був 2001 року, то передусім потрібно порівняти рівень мінімальної зарплати: нині — 1102 гривні (у грудні 2001 року — 118 гривень). Тож нині, мовляв, важко назвати точну цифру. Однак за попередньою оцінкою, вартість перепису в розрахунку на одну особу становитиме приблизно 25 гривень (у 2001 році — майже 4 гривні). Мало це чи багато, можна судити з того, що вартість однієї переписаної особи у країнах СНД, які вже провели перепис у 2010 році, становила в середньому 3,4 долара США.
Скільки нас і хто ми? Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ
Права та обов’язки
У профільному законі визначено осіб, які є респондентами. Це громадяни України, зокрема ті, що на встановлену дату перепису перебувають за її межами, а також іноземці та особи без громадянства, які на цей час перебувають на території України. Респонденти мають право знати, які первинні (персональні) дані про них збирають, навіщо, як і хто їх використовуватиме. Вони можуть ознайомитися із записами у переписних листах та іншій переписній документації, які містять інформацію про конкретну особу; без пред’явлення посвідчення не відповідати на запитання.
Щодо того, який вигляд матимуть переписні бланки і чи мають вони захисні знаки, у Держстаті відповіли, що вони будуть кольорові, оздоблені орнаментом із символікою перепису населення. Окрім того, матимуть унікальні штрих-коди та номери. Бланки одночасно будуть технічними носіями первинної інформації для оптичного зчитувального пристрою.
Має свої права та обов’язки й тимчасовий переписний персонал, інші працівники, залучені до підготовки і проведення перепису, оброблення, узагальнення, поширення та використання його результатів. Зокрема вони мають право відвідувати житлові будинки та житлові приміщення в інших будівлях, щоб отримати і внести у переписні листи повідомлення, отримані від респондентів.
Перед початком опитування працівники мають пред’явити респондентові відповідне посвідчення, яке задля уникнення підробки матиме захисний елемент. Опитування буде за точним переліком запитань за програмою перепису, без перекручення їх змісту. Персонал має неухильно дотримуватися вимог із заборони повідомляти будь-кому (крім респондента) зміст переписної документації.
Первинні (персональні) та інші дані, отримані під час перепису, є конфіденційною інформацією. Записи у переписній документації, що стосуються респондента, не підлягають поширенню без його згоди і використовуються лише для статистичних цілей у зведеному знеособленому вигляді. Ці дані не можуть вимагати суд, органи прокуратури, інші органи для вивчення та використання як докази під час розгляду цивільних та кримінальних справ. Заповнені переписні листи, інша переписна документація, яка містить первинні (персональні) дані, підлягають архівному зберіганню у не доступних для неуповноважених осіб приміщеннях не менш ніж два роки, в електронному — не менш як десять. Опісля документація підлягає знищенню.
Однак чи всі ми пройдемо цю процедуру цього року — досі під великим питанням. Бо хоч і є розпорядження Кабміну про проведення перепису 2013-го, остаточної дати досі не визначено. На письмовий запит редакції Держстат відповів: «Усе залежить від фінансування комплексу робіт з його організації та проведення. Наразі у державному бюджеті на 2013 рік передбачено 58,7 % видатків від потреби».
25 гривень орієнтовно витратить держава на перепис однієї людини
КОМПЕТЕНТНО
Елла ЛІБАНОВА,
директор Інституту демографії
та соціальних досліджень
імені М. В. Птухи НАН України:
— В Україні не провели вчасно перепис через брак коштів. Нині я не переконана, що грошей вдосталь, адже процес дороговартісний. Наразі коштів назбирали на документацію, яку вже замовили і виготовили.
Ми як профільний інститут брали участь в обговоренні програми. Зокрема переписного листа, який затвердили на спільному засіданні Академії наук і Державної служби статистики. Він стандартний, схожий на той, який використовували у 2001-му. Однак є й певна специфіка.
Скажімо, з приводу багатьох запитань, які планували внести у переписний лист, точилися запеклі суперечки. Мені, приміром, не вдалося відстояти внесення пункту про спеціальність, отриману за освітою, і ту, за якою людина працює. Це дуже важливо, адже тоді б стало зрозумілим, як планувати професійну підготовку в навчальних закладах, яких саме фахівців потребує ринок праці.
Загалом же комісія працювала тривалий час, намагаючись врахувати якомога більше пропозицій і доповнень не лише державних структур, а й громадських організацій.
У переписі зобов’язаний взяти участь кожен житель України. Однак якщо хтось відмовлятиметься, його не змушуватимуть. Якщо людини на час перепису не буде вдома, її зареєструють і всю інформацію отримають від співмешканців. Але якщо вона проживає в іншому місті, то у листі зафіксують як тимчасово відсутню. Це стосується й тих, хто перебуває на заробітках за кордоном.
Що ж до підрахунку результатів, то це тривалий процес. Передусім через те, що інформації багато. Однак в Україні матеріали перепису обробляють швидко: лише два—три роки, тоді як, приміром, у Канаді на це відводять шість—сім.