Ставимо питання руба: чи багато в нас галузей, продукція яких викликає на міжнародних подіумах оплески захоплення, а закордонні роботодавці пропонують її творцям престижну роботу в доволі відомих фірмах? Усе це про творців хутряних виробів. Авторитетні закордонні експерти, які визначають якість підготовки студентів, по суті, щороку підносять на вищий щабель у міжнародному рейтингу 100 найкращих дизайнерських шкіл світу Київський національний університет технологій та дизайну.

Чому про виробництво, творчість і освіту йдеться в одному контексті? Концепцію розвитку хутрової галузі розробляли разом з Українською асоціацією хутровиків провідні науковці КНУТД. Вони запропонували прогресивні інноваційні технології, які впроваджують у життя випускники університету. Підсумки роботи, плани та перспективи обговорювали науковці, студенти і виробничники на Міжнародному форумі з хутра, який проходив у Київському національному університеті технологій та дизайну.

Удома і розмова відверта

Дехто дивувався, чому місцем зустрічі обрали саме університет.

«Не випадково, — наголошує виконавчий директор Української асоціації хутровиків Алла Гослинг. — КНУТД — відомий науково-методичний та кадровий центр нашої галузі. Ми всі тут удома. А в родинній атмосфері найвідвертіша розмова».

Говорити ж було про що. Галузь об’єднує понад 200 підприємств. Вона має повний цикл виробництва: від розведення різних хутрових звірів до переробки та збуту продукції. Реалізують її і на внутрішньому, і на зовнішньому ринках. Тож українські хутровики задніх не пасуть.

Важливо, що участь у дослідницькій та впроваджувальній роботі беруть не тільки викладачі та виробничники, а й студенти. Вони виходять на міжнародні подіуми із власними роботами. І не було жодного конкурсу, на якому посланці КНУТД не завойовували б високих престижних відзнак.

Щоб поглибити співпрацю виробничників, науковців та студентів і активніше долучатись до міжнародного досвіду, КНУТД, Українська асоціація хутровиків за підтримки Міжнародної хутрової федерації започаткували в університеті проведення Міжнародного форуму з хутра. На ньому не лише обговорюють досягнення та проблеми. Важлива складова — демонстрація студентських робіт. Цьогорічна особливість — завищені очікування, адже за допомогою Української асоціації хутровиків в КНУТД обладнано найсучаснішу лабораторію дизайну хутра. Отож умови роботи поліпшилися. Щоб глибше осягнути її важливість, побіжно поглянемо на роль галузі в економіці країни.

Плече для розвитку економіки

За останні роки економіка України катастрофічно впала. Аби її відродити, потрібен не повільний рух уперед, а скачок, який виведе підприємництво на новий рівень. Для цього необхідна тісна співпраця виробничників з науковцями. Чи не першими це зрозуміли керівники Української асоціації хутровиків, які переводять галузь на інноваційний шлях розвитку. Виграють від цього не тільки виробничники і науковці, які мають змогу втілювати свої напрацювання у реальні справи. Розвиваючись, галузь робить внесок в економіку та соціальний розвиток держави, демонструє чималий потенціал України на європейському і міжнародному ринках.

Важливість хутрової галузі для національної економіки, вважає лауреат Державної премії в галузі науки і техніки академік Іван Грищенко, визначається великою ємністю внутрішнього ринку товарів легкої промисловості, високим рівнем доданої вартості (до 50%), яка створюється швидким обігом капіталу, використанням вітчизняної сировини, низькою енергоємністю, незначним впливом на довкілля, наявністю висококваліфікованих кадрів. Варто додати, що експорт хутрової сировини втричі перевищує імпорт, а у світовому виробництві хутра Україна посідає 18-ту позицію.

І ще одну важливу проблему допомагають розв’язувати хутровики. В умовах воєнних дій на сході армії потрібен сучасний одяг. Тож перемога на фронті кується і на підприємствах галузі.

Відповідальний вибір

Відкриваючи форум, Алла Гослинг зазначила, що його девіз «Хутро — відповідальний вибір». Це, сказала вона, наша відповідь на заклики заборонити хутрову галузь. Голослівним заявам ми протиставляємо давні традиції та наукове обґрунтування того, що хутрова галузь екологічно ощадлива, а умови утримання тварин відповідають усім вимогам до цього і не гірші, ніж інших тварин на фермах.

Розвиваючи цю думку, президент Української асоціації хутровиків Ігор Зварич наголосив, що попри всі труднощі, галузь розвивається на інноваційній основі. Сприяє цьому тісна співпраця з Київським національним університетом технологій та дизайну.

«Науковці не лише нас підтримали, а перейнялися проблемами галузі, тож відчули її перспективність. І ми пишаємося, що КНУТД став членом Української асоціації хутровиків», — сказав він.

Асоціація хутровиків єдина в Україні й, мабуть, у світі, яка видала серію підручників, посібників і словників українською, російською й англійською мовами. Один з них — «Сучасне підприємство в хутровій бізнес-індустрії» авторства Івана Грищенка президент асоціації назвав основоположним для молоді. А монографію «Ринок хутряних товарів України» Ігор Зварич подарував усім студентам, які взяли участь у форумі.

Те, що українські хутровики дотримуються міжнародних екологічних стандартів та міжнародних правил утримання тварин, підтвердив представник Міжнародної федерації хутровиків Пол Стокалл. Він повідомив, що федерація перевіряла утримання хутрових звірів на фермах. Усі вони отримали відповідні сертифікати, які дають право реалізовувати продукцію на міжнародних аукціонах. Він представив програму FURMARK, яка діятиме з 2020 року. Її створено для забезпечення найвищих стандартів добробуту і охорони навколишнього середовища, вона гарантує, що хутрова промисловість прагне постійно підвищувати якість хутра. Для споживачів це означає забезпечення високої якості продукції, яку вони купують. FURMARK має три ключові принципи. Програми та протоколи науково обґрунтовані, їх затверджують незалежні експерти. Вони здійснюють перевірку. Програми сертифікації мають відповідати національним нормативно-правовим актам і принципам надійності ISEAL. Із введенням FURMARK усі п’ять основних аукціонних будинків продаватимуть сертифіковану хутровину. А це означає відстеження хутра від його джерела до зберігання, надаючи гарантії на кожному етапі. Готовність працювати за такою програмою продемонстрували українські фермери, які дали учасникам зібрання майстер-клас не просто з утримання тварин, а й ведення бізнесу.

А на завершення студенти демонстрували власні колекції виробів з хутра, які викликали щире захоплення всіх присутніх. До речі, експерти запевняють, що наступного року вироби з нього теж будуть у моді. Розвиватиметься й екологічно-економічна тенденція переробки старих речей на оновлені. Тобто вибір за вами.

КОМЕНТАР

Форум націлений на успіх

Іван ГРИЩЕНКО,
ректор Київського національного університету
технологій та дизайну:

— Нині в Україні реалізують реформи, які ґрунтуються на принципах ринкової економіки, суб’єкт якої — економічно активна людина. Саме такі учасники чергового четвертого Міжнародного форуму хутровиків.

Що радує? Ми, вчені та педагоги, лише допомагаємо виробничникам іти інноваційним шляхом. Спільно з підприємцями не просто вчимо студентів, а сприяємо набуттю ними практичних навичок, пробуджуємо в молоді шляхом залучення до розв’язання конкретних проблем творчу активність. Форуми, які проводимо, показали, що для розвитку галузі потрібно оновлювати навчальну літературу. Науковці КНУТД до нинішньої зустрічі підготували майже десять підручників, посібників і словників. У КНУТД започаткували базову дисципліну «Сучасне підприємство в хутровій бізнес-індустрії». Нова спеціальність охоплює повний спектр знань від розроблення ідеї до організації та ведення власного бізнесу. Особливо акцентовано на ключовій компетентності «підприємство і лідерство», тобто вмінні людини реалізовувати свої ідеї.

Ми вдячні президентові Української асоціації хутровиків Ігореві Зваричу за те, що наші студенти мають змогу набувати навичок безпосередньо на виробництві. Співпраця вищої освіти із бізнес-структурами та роботодавцями в усіх галузях освітньої, наукової, інноваційної, професійної діяльності — основа практико-орієнтованого навчання.

Форум засвідчив, що йдемо правильним шляхом. Він дав змогу визначити подальший напрям розвитку хутрової галузі як важливої складової національного господарського комплексу України, що особливо важливо не лише в умовах її євроінтеграційних прагнень, а й з огляду на гостру необхідність тісного поєднання української науки та вітчизняного виробництва.

Микола ПЕТРУШЕНКО
для «Урядового кур’єра»