Днями почула страшну новину: на Кіровоградщині батьки-пияки заморили голодом півторамісячну дівчинку. Цинізм ситуації ще й у тому, що пиячили вони на дитячі гроші. Тобто оформили виплату допомоги при народженні дитини, і відразу, як кажуть, не відходячи від каси, взялися до справи, забуваючи годувати немовля. Позаяк жертва була вже п'ятою дитиною у горе-родині, очевидно, там і раніше не шукали інших джерел прибутку.
Сподіваємось, тепер, коли справа набула розголосу, правоохоронцям і соціальним службам (тільки де вони були раніше?!) вдасться якось зарадити, аби не сталося ще більшої трагедії.
Та цей, на жаль, не поодинокий факт навіює думку: держава має передбачити механізм, аби вчасно схопити за руку того, хто зловживає батьківством. Адже побічні ефекти від виплати одноразової допомоги при народженні дітей очевидні. Породіль і справді побільшало, та навіть побіжний аналіз свідчить, що дедалі зростає кількість дітей, народжених у неблагополучних сім'ях, у регіонах, де неможливо знайти пристойно оплачувану роботу, бракує належної медичної допомоги тощо.
Хто з чиновників соціальних відомств порахував, скільки у нас сімей, де немає інших прибутків, окрім дитячих грошей? А отже, в таких родинах народження немовляти - далебі не батьківська радість, а спосіб вижити передусім у сільській місцевості.
Подружжя з певними статками ставляться до такого серйозного кроку виваженіше, бо знають, що сьогодні мало народити дитину, її треба ще виховати, вивчити, створити умови для гідного життя. І кільканадцять тисяч гривень не врятують. Тут потрібні інші зміни. Доступна освіта і доступне житло. Кредити, за які реально можна щось придбати і не стати заручником банку.
В останні роки часто доводиться чути про так звані відкладені народження. На перший погляд цілком благополучні родини не поспішають обзаводитись нащадками, бо не мають упевненості в завтрашньому дні. Статистика свідчить, що сьогодні, при середньоєвропейських показниках 160 дітей на 100 жінок, в Україні на 146 дітей припадає 100 мам, яким не дає спокою думка про те, як забезпечити своїм дітям гідне життя.
Нині держава, виділяючи гроші на дітей, намагається хоча б у такий спосіб допомогти молодим батькам. І суспільству не байдуже, щоб виділені з бюджету НАШІ гроші (бо податки платимо всі) йшли на потреби маленьких громадян, які в майбутньому зможуть принести Україні користь, а не підтримуватимуть бідність, зубожіння, пиятику, виродження нації.
Якось розмовляла з молодою жінкою при надії, котра самотужки вже виховує трирічну донечку. Не маючи освіти і професії, ця особа зовсім не переймається майбутнім. Хоча ні - таки спланувала купити за дитячі гроші новий телевізор...