У 2016-му валовий збір зернових очікуємо в межах 63 мільйонів тонн. Це на 3 мільйони тонн, або на 5 відсотків більше, ніж у 2015-му, та на 0,8 мільйона тонн, або на один відсоток нижче рекордного показника 2014 року, повідомив заступник директора департаменту землеробства та технічної політики в АПК Леонід Сухомлин, уточнивши, що все залежатиме від того, скільки зберемо кукурудзи.
Загальний баланс сформує кукурудза
За його словами, урожай пшениці прогнозується на рівні 25,5 мільйона тонн у чистій вазі, з яких близько 17 мільйонів тонн можна експортувати. Реальні показники пшеничного урожаю могли б бути й більшими і сягати 27 мільйонів, натякнув чиновник, визнавши, що часті зміни правил гри та оподаткування агросектору змушують деяких фермерів та сільгосппідприємства занижувати обсяги зібраного. Уже завершено збиральну кампанію ранніх зернових і зернобобових культур, валовий збір яких становить 38 мільйонів тонн. Щодо пізніх культур, то коли формувався урожай, були не дуже сприятливі погодні умови, особливо у південних регіонах: дефіцит опадів і посушлива погода. Тому урожай буде не більшим ніж 60 центнерів з гектара.
«Загальний вал і загальний баланс будуть сформовані після збирання кукурудзи. Ми очікуємо, що ця цифра сягатиме 26 мільйонів тонн порівняно з 23,2 мільйона тонн у 2015 році, — резюмував Л. Сухомлин, додавши, що Україна вже четвертий рік поспіль збирає близько 60 мільйонів тонн зерна. — Щоб перейти цей рубіж і досягнути 80 мільйонів тонн, потрібне краще матеріальне забезпечення аграріїв та більше внесення ними міндобрив». Замість 1 мільйона тонн міндобрив у поживній речовині, або 80 кілограмів на гектар, треба вносити як мінімум 1,5 мільйона тонн.
Оцінки врожаю президента Української зернової асоціації Володимира Клименка ще більш оптимістичні: зберемо близько 63,5 мільйона тонн зернових. «Якщо буде добрий урожай кукурудзи, можемо експортувати 41 мільйон тонн — поб’ємо торішній рекорд 39,4 мільйона тонн», — спрогнозував він, додавши, що вже четвертий рік Україна входить у трійку світових експортерів зерна після США і Євросоюзу. «Маємо «бронзу» на зерновій олімпіаді», — наголосив він. При цьому з виробництва зернових останні 5 років ми на 7-му місці у світі, а зі споживання на 17-му.
Цьогоріч експорт трішки жвавіший, ніж торік. Так, за даними голови Держ?продспоживслужби Володимира Лапи, станом на 16 серпня фітосанітарну сертифікацію пройшло 4,884 мільйона тонн зернових (торік — 4,717 мільйона тонн). Зокрема, вже отримано сертифікати на вивіз з України 2,432 мільйона тонн пшениці (торік — 2,101 мільйона тонн), з них 1,166 мільйона тонн продовольчої та 1,266 мільйона тонн фуражної, 1,899 мільйона тонн ячменю, 444 тисячі тонн кукурудзи та 108 тисяч тонн інших зернових. До експорту також підготовлено 339,3 тисячі тонн олійних культур (191,5 тисячі ріпаку і 147,8 тисячі тонн сої).
«Як бачимо з обсягів експорту, наша зернова продукція затребувана у світі. А це свідчить про пристойну якість українського зерна і про те, що ця продукція відповідає необхідним фітосанітарним нормам та може бути безперешкодно експортована в країни призначення», — резюмував Володимир Лапа, додавши, що тривають переговори про лібералізацію специфічних фітосанітарних вимог до зернових, зокрема Єгипту, Ізраїлю та Індонезії.
Варто змінити акценти
За словами генерального директора Українського клубу аграрного бізнесу Тараса Висоцького, урожайні рекорди не позначаться позитивно на економіці держави. Адже виробництво суто експортоорієнтованих культур — трьох зернових (пшениці, ячменю, кукурудзи) і трьох олійних (соняшнику, сої, ріпаку), якими аграрії засіюють більшість площ, хоч і дають 25—30% прибутку, проте їх з’їдають високі відсотки за кредитами, девальвація гривні, низька купівельна спроможність населення, падіння тваринництва тощо.
За стабільно високого урожаю у нас щороку збільшується експорт і зменшується внутрішнє виробництво продуктів доданої вартості, резюмував експерт. Якщо не зміняться податкова і аграрна політика держави, то деякі галузі, такі, як тваринництво, особливо молочне та м’ясне ВРХ, падатимуть і далі, додав він.
«Нам треба змінювати акцент аграрної політики, поки не пізно. Галузям, які самі розвиваються, не заважати. А перспективні і стратегічні для внутрішнього ринку споживання і нарощення ВВП — підтримати», — наголосив Тарас Висоцький. За словами експерта, це має бути не обов’язково фінансова підтримка, а й супутня чи захисна. Приміром, аграрії виступають проти обмеження імпорту азотних добрив шляхом введення мит, вимагають провести антимонопольне розслідування на вітчизняному ринку споживання. «Внутрішні виробники продають на українському ринку добрива за вищою ціною, ніж для іноземних покупців. Тоді логічно було б, щоб внутрішня ціна дорівнювала експортній без вартості логістики»,— підсумував Тарас Висоцький.
Скасування імпортних мит на селітру може зекономити аграріям 7 мільярдів гривень, додає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Олександр Буюклі. На його думку, треба також щось робити з логістикою, яка цьогоріч подорожчала удвічі порівняно з минулим роком, найдорожчою у світі перевалкою у портах.
Щоб якось виправити своє фінансове становище, аграрії консолідують обсяги експортного зерна і продають їх трейдерам лотами без доставки у
порт. Як наслідок, на лоті — понад 20—30 тисяч тонн — виграємо 4—5 доларів маржинального прибутку на тонні. «Приміром, з 1 тисячі гектарів в середньому я збираю 5 тисяч тонн зерна. Тобто на гектарі виграю 20 тисяч доларів, або півмільйона гривень, або зарплату моїх працівників за 2 місяці. У моєму господарстві 4 тисячі гектарів, тобто консолідуючи зерно у лоти, виграю півроку роботи підприємства»,— поділився одним із секретів економії аграрій.
Володимир Клименко наголосив, що уряд має розібратися і з процедурою відшкодування ПДВ експортерам за 2015-й, і з боргами за попередні роки. Адже це впливає на ціну закупівель. «Ситуація з відшкодуванням ПДВ викликає подив, бо два реєстри ДФС і Держказначейства зроблені так, щоб ніхто не міг розібратися, хто і що отримує», — наголосив він.
Щодо цьогорічної осінньої посівної, то, за даними Леоніда Сухомлина, аграрії планують збільшити площі озимих під урожай 2017 року на 4% порівняно з показником минулого року — до 7,3 мільйона гектарів.
При цьому структура посіву істотно не зміниться ні в цьому, ні в найближчі роки, переконаний він. Зернові й надалі займатимуть близько 55 відсотків посівних площ, а основною продовольчою культурою залишиться пшениця.
До речі. У 2016-му маємо не лише зернові рекорди, а й картопляні, гречані, горохові та рисові. За даними Держстату, станом на 1 серпня зібрано 2,5 мільйона тонн картоплі, що на 30,9% більше порівняно з аналогічним періодом 2015-го. Лідерами з її виробництва стали Вінниччина і Житомирщина, які зібрали 553,3 і 413 тисячі тонн відповідно. Такий приріст виробництва не спостерігався останні п’ять років.
Завдяки торішньому дефіциту гречки її було посіяно більше, і цьогоріч урожай становить 174 тисячі тонн (за внутрішнього споживання 150—160 тисяч тонн). Тож ціни можуть піти донизу.
У 2016-му маємо рекордну за всю історію України врожайність гороху. З гектара аграрії збирали 3,16 тонни (торік 2,24 тонни), що у підсумку дало 728 тисяч тонн.
Херсонщина порадувала Україну рисом, адже кримські поля втрачено. Цьогоріч у країні було засіяно цією культурою 7 тисяч гектарів. Як наслідок, вийдемо на 22-ге місце у рейтингу країн-виробників рису зі 118 країн, які виробляють цю культуру, повідомляють в Інституті рису Національної аграрної академії наук.