— Шановний Тимофію Миколайовичу, юридична галузь завжди відігравала надзвичайно важливу роль у становленні та розвитку держави. Якими були процеси формування та еволюції системи органів юстиції в різні часи?
— У сучасному розумінні формування системи юстиції відбувалося за часів Української Народної Республіки. У той час усю правову політику здійснювало Міністерство судових справ, яке 1918 року було перейменовано у Міністерство юстиції, а потім, 1919-го, — на народний комісаріат юстиції.
1946 року народний комісаріат юстиції УРСР було реорганізовано у міністерство юстиції УРСР, яке було ліквідовано 1963-го, а його функції покладено на юридичну комісію при Раді міністрів УРСР та на Верховний суд УРСР, а на місцях — обласні суди. 1970 року діяльність міністерства юстиції було поновлено.
Після проголошення незалежності України почався процес розбудови демократичної правової держави, який і зумовив переосмислення ролі й функцій Міністерства юстиції й спричинив кардинальні зміни в його діяльності.
У цей час законодавчо було закладено основи трансформації та публічності в діяльності Міністерства юстиції України як органу державного управління, що в 1990-х роках впроваджували у країнах Західної Європи.
— Які зміни відбулися під час реформи органів юстиції в 2019—2020 роках?
— Реформування органів юстиції 2019—2020 років свідчить про зміну підходів до розуміння сутності органів юстиції та їх функціонального спрямування. Так утворення восьми міжрегіональних територіальних управлінь юстиції: Західного міжрегіонального — з центром у м. Львів, Південно-Західного — із центром у м. Івано-Франківськ, Центрально-Західного — із центром у м. Хмельницький, Центрального — із центром у м. Київ, Північно-Східного міжрегіонального — із центром у м. Суми, Південно-Східного — із центром у м. Дніпро, Південного міжрегіонального — в м. Одеса та Східного з центром у м. Харків — свідчать про територіально-географічний принцип побудови міжрегіональних управлінь юстиції та критерій їх об’єднання.
— Чи змінилися підходи в роботі юстиції протягом її існування?
— Протягом останніх 50 років відбулася велика кількість реформ: було ліквідовано районні управління юстиції, ми передали функції з державної реєстрації органам місцевого самоврядування.
Нині триває реорганізація з восьми міжрегіональних управлінь до чотирьох: Західне — з центром у м. Івано-Франківськ, Центральне — у м. Київ, Південне — в м. Одеса та Східне — із центром у м. Суми. Важливо забезпечити громадян доступними послугами та зменшити витрати на адміністрування цих послуг.
— Україна переживає важкі часи вторгнення агресора. Як змінилась робота Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з 24 лютого 2022 року?
— Повномасштабне вторгнення на територію нашої держави російських військ, яке розпочалося 24 лютого 2022 року, внесло корективи в усі сфери нашого життя. Хоч на території Херсонської та Миколаївської областей точаться запеклі бої й мирні жителі потерпають від ворожих обстрілів, існують процеси, які навіть війна не може поставити на паузу. До таких належить робота органів юстиції.
Структурні підрозділи установи працюють у штатному режимі та надають послуги громадянам, крім тих, що на тимчасово окупованих територіях: зараз вони на простої.
— Як відбувається вчинення нотаріальних дій з урахуванням нинішніх обставин?
— На початку повномасштабної війни держава з міркувань безпеки та захисту даних зупинила роботу реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції. Так фактично було заблоковано можливість вчинення нотаріальних дій. Тепер доступ до реєстрів відновлено на всій території України, крім тимчасово окупованих. В усіх державних нотаріальних конторах (ДНК) та Державному нотаріальному архіві Херсонської області, які розташовані на цих територіях, введено режим простою, а саме: 17 — Херсонської області та двох — Миколаївської (у Снігурівській та Березнегуватській).
51 зі 107 приватних нотаріусів Херсонської області працюють, надають консультації та вчиняють нотаріальні дії, не пов’язані із внесенням відомостей до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України.
Більшість ДНК та приватних нотаріусів Миколаївської області працюють у штатному режимі — це 25 із 27, Державний нотаріальний архів Миколаївської області та 109 зі 138 приватних нотаріусів.
— Як працюють нотаріуси в Одеській області?
— Державні та приватні нотаріуси Одещини працюють майже в повному обсязі, а саме всі ДНК, Державний нотаріальний архів Одеської області та 341 із 385 приватних нотаріусів.
Попри воєнний стан, нотаріуси південного регіону виконують функції й нотаріальні послуги доступні для населення. Вчинення нотаріальних дій відбувається з урахуванням обставин задля уникнення загрози життю та здоров’ю отримувачів послуг і працівників.
— Майже десять місяців в Україні триває повномасштабне воєнне вторгнення, але навіть серед важких потрясінь закохані створюють нові українські сім’ї. Які зміни відбулися в укладенні шлюбу під час війни?
— В умовах воєнного стану особливий порядок реєстрації шлюбу передбачено для військовослужбовців, працівників поліції, нацгвардійців, представників інших військових формувань, які утворені відповідно до закону України, та працівників закладів охорони здоров’я. Урегульовано порядок реєстрації шлюбу відділами ДРАЦС за заявою, поданою особисто одним з наречених без особистої присутності другого нареченого.
Передбачено можливість реєстрації шлюбу на підставі акта про укладення шлюбу, який укладає безпосередній керівник, командир вищевказаних осіб. Цей акт можна складати без особистої присутності одного чи обох наречених з використанням доступних засобів відеозв’язку. Потім командир передає цей акт до органу ДРАЦС для складення актового запису про шлюб у паперовій формі і внесення даних до відомостей державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Заяву на реєстрацію шлюбу можна подавати до будь-якого органу ДРАЦС обов’язково за наявності паспорта. Реєстрація шлюбу відбуватиметься в тому відділі, куди подано заяву. Місячний термін скорочується у зв’язку із введенням воєнного стану. Тож шлюб можна зареєструвати в день подання заяви або якщо наречені обирають зручнішу для них дату.
— Порівняно з минулими роками зменшилася кількість розлучень. Чи змінилася процедура розірвання шлюбу під час війни?
— Процедура розірвання шлюбу залишилася незмінною: шлюб розривається на підставі рішення суду або за спільною заявою подружжя, яке не має дітей до 18 років. Подається заява до будь-якого відділу ДРАЦС на території України, де проживає подружжя. Державну реєстрацію розірвання шлюбу проводять через місяць, але якщо одне із подружжя не може особисто подати заяву до відділу, її може подати друге з подружжя від його імені. Підпис на заяві другого з подружжя має бути засвідчено нотаріально.
— Статистика показує різке зниження народжуваності за період війни. Як гадаєте, чому показники так змінилися?
— У зв’язку із запровадженням в Україні воєнного стану багатьом громадянам довелося виїхати не тільки зі своїх регіонів, а й за межі держави. Тому багато маленьких українців та українок народжуються за кордоном, про що свідчить значна кількість документів, які надходять до відділів ДРАЦС від консульських та дипломатичних установ України для перевірки фактів державної реєстрації народження дитини на території України для подальшої можливості здійснити таку реєстрацію за її межами.
На жаль, під час війни жінки змушені народжувати у різних місцях та за різних обставин — без будь-яких зручностей, комфорту і нерідко за межами лікарень.
— Багато українців виїхали за межі України, але є громадяни, які залишилися на тимчасово окупованій території. Чи можлива процедура реєстрації немовлят на таких територіях?
— Реєстрація народження дітей на територіях, де державна реєстрація народження тимчасово не проводиться, також можлива.
Міністерство юстиції визначило єдину процедуру реєстрації таких немовлят. Для цього необхідно надіслати на адресу електронної пошти відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Чернівецькій області Управління державної реєстрації Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ) birth@cv.minjust.gov.ua електронні копії, скановані копії або фотокопії: заяви про державну реєстрацію народження, складену в довільній формі, медичного документа, що, відповідно до законодавства, є підставою для проведення державної реєстрації народження, та інших документів, необхідних для такої реєстрації (копії паспорта, свідоцтва про шлюб тощо).
Тож батьки отримають електронну копію свідоцтва про народження малюка. А пізніше вони зможуть отримати оригінал цього свідоцтва в будь-якому відділі ДРАЦС.
— Як працює електронний сервіс «єМалятко» і які послуги можна отримати в його межах?
— «єМалятко» — комплексна послуга для батьків новонароджених. За однією заявою, поданою онлайн, можна зареєструвати народження дитини та отримати до дев’яти державних послуг від різних органів влади, потрібних під час народження дитини.
З моменту введення воєнного стану ця послуга була недоступною. Із 12 травня повністю відновлено роботу сервісу «єМалятко».
Основні послуги, які можна отримати після подання заяви на реєстрацію народження дитини в межах «єМалятко»:
- призначення державної допомоги після народження дитини;
- призначення допомоги на дітей, яких виховують у багатодітних сім’ях;
- внесення відомостей про дитину до реєстру пацієнтів, який ведуть у центральній базі даних електронної системи охорони здоров’я;
- реєстрація дитини в Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків;
- визначення належності новонародженої дитини до громадянства України;
- внесення інформації про новонароджену дитину до Єдиного державного демографічного реєстру з присвоєнням унікального номера запису в ньому;
- компенсація — пакунок малюка.
— У Мінцифри повідомили, що на порталі «Дія» можна оформити повторну видачу свідоцтв та витягів про народження, смерть, зміну імені і шлюб. Чи доступна зараз для громадян ця послуга та як швидко можна отримати дублікат?
— Так, доступна, для цього достатньо заповнити заяву кількома кліками і забрати документ протягом трьох днів у відділі ДРАЦС або замовити доставку Укрпоштою додому. Повторна видача свідоцтв особливо актуальна під час повномасштабної війни, коли багатьом українцям довелося терміново покинути домівки та не вдалося зібрати документи.
— Ви очолюєте орган державної влади майже три роки. Що найскладніше у роботі очільника? Як вдається знаходити наснагу в ці важкі для країни часи?
— Найголовніше в моїй роботі — постійно тримати руку на пульсі та вчасно реагувати на нові виклики.
Нині завдання кожного з нас — іти далі. Гідно, впевнено та з вірою в перемогу. Хочу подякувати працівникам органів юстиції, які виявили хоробрість та боронять нашу державу, перебуваючи в Збройних силах України. А також висловити подяку всім державним службовцям, які докладають зусиль та показують приклад незламності й нескореності нашого народу, зокрема працівникам відділів ДРАЦС, ДВС, установ нотаріату.
Навіть у таких тяжких умовах наші представники гідно виконують посадові обов’язки та стоять на захисті юридичного фронту нашої Батьківщини. Для мене велика честь — працювати пліч о пліч з кожним.
Наталія ПРИВАЛОВА,
Юлія ДОРОШЕНКО